Перша українська церква в Станіславові (так при заснуванні називався Івано-Франківськ) розташовувалася на місці теперішньої синагоги. Такий висновок оприлюднили науковці. Як повідомила археолог Марія Вуянко, це підтверджує розшифрований з церковнослов’янської мови надпис на знайденій у травні цього року кам’яній плиті XVII століття.
Цю кам’яну брилу було виявлено під час ремонтних робіт у вівтарній стіні Архікатедрального собору Святого Воскресіння. На ній викарбувана інформація про першу українську церкву середмістя Станіславова, а також про її жертводавців. Раніше серед істориків і археологів не було одностайної думки щодо місця розташування цієї церкви і її назви.
Наріжний камінь було знайдено двічі: під час закладання синагоги у 1895 році і у 2012-му. Саме під час закладання фундаменту єврейського храму 117 років тому віднайдено наріжний камінь, у 1907 році його було вмуровано в престол кафедрального собору. Науковці вважають, що перша українська церква у Станіславові у XVII столітті була єдиною на Галичині п’ятикупольною церквою, яка могла вмістити до 500 людей одночасно.
За два дні до знахідки наріжного каменю в центрі Івано-Франківська було освячено пам’ятний знак першій українській церкві в Станіславові під час урочистостей з нагоди 350-літнього ювілею надання Івано-Франківську Магдебурзького права.
Цю кам’яну брилу було виявлено під час ремонтних робіт у вівтарній стіні Архікатедрального собору Святого Воскресіння. На ній викарбувана інформація про першу українську церкву середмістя Станіславова, а також про її жертводавців. Раніше серед істориків і археологів не було одностайної думки щодо місця розташування цієї церкви і її назви.
Наріжний камінь було знайдено двічі: під час закладання синагоги у 1895 році і у 2012-му. Саме під час закладання фундаменту єврейського храму 117 років тому віднайдено наріжний камінь, у 1907 році його було вмуровано в престол кафедрального собору. Науковці вважають, що перша українська церква у Станіславові у XVII столітті була єдиною на Галичині п’ятикупольною церквою, яка могла вмістити до 500 людей одночасно.
За два дні до знахідки наріжного каменю в центрі Івано-Франківська було освячено пам’ятний знак першій українській церкві в Станіславові під час урочистостей з нагоди 350-літнього ювілею надання Івано-Франківську Магдебурзького права.