Белград – Сербська поліція заарештувала бізнесмена, якого вважають найбагатшим сербом. Мирослава Мішковича, а також його сина Марка і ще вісьмох заарештованих інших бізнесменів звинувачують у причетності до корупції.
У неділю ввечері поліція не дозволила Маркові Мішковичу вилетіти з белградського летовища приватним рейсом. У понеділок його та батька допитували в поліції й відпустили додому. Однак у середу вранці вони знову опинилися в поліції, а відтак і в будинку спеціального суду.
Мілько Радісавлєвич, спеціальний прокурор у справах організованої злочинності заявив: «Згідно з попереднім слідством, Мирослав Мішкович, Міло Дюрашкович та Марко Мішкович – як співвласники приватизованого підприємства для будівництва шляхів у місті Ніш та інших – незаконно привласнили гроші та майно на суму в два мільярди 800 мільйонів динарів».
Мова йде про приблизно 30 мільйонів євро.
Мирослав Мішкович на початку дев’яностих років був заступником прем’єр-міністра Сербії. Відтак став бізнесменом. За умов міжнародних санкцій, він імпортував через свої закордонні компанії до Сербії енергоносії, харчі, автомобілі та інші товари. Його компанія «Дельта» купувала десятки державних підприємств, заснувала свій банк, була власником принаймні однієї щоденної газети, мережі мегамаркетів, кількох десятків тисяч гектарів землі. Прямо або опосередковано Мішкович фінансував більшість політичних партій. За допомогою рекламних агентств він шантажував ті ЗМІ, котрі час від часу повідомляли про його монополістичну позицію на ринку та про фактичну недоторканність.
Заарештований погрожував віце-прем’єру
Європейський Союз на початку року попередив офіційний Белград, що в приватизації 24 великих компаній ймовірно порушували закон та що необхідно провести ревізію.
Мішкович був причетний до щонайменше трьох таких приватизацій. Місцеві оглядачі зазначають, що він жодну компанію не купував за готівку. Кредити йому давали під заставу майна. Таким чином він постійно розширював свою імперію. Одночасно зростали й борги, але державні органи не відважувалися контролювати його трансакції.
У середу на державному телебаченні можна було почути й твердження, що в минулому десятилітті без згоди Мішковича ніхто не міг стати прем’єром або міністром.
Поліція повідомляє, що Мішкович після затримання пригрозив, що віце-прем’єр міністр Александар Вучич не буде живим до вечора.
Вучич, який є координатором спецслужб у боротьбі з корупцією, каже, що він не звертає увагу на погрози, й наголосив: «У Сербії бачимо дві речі: по-перше, що немає недоторканних, по-друге, що держава сильніша від кожного з нас».
Затримання найбагатшого серба, котрого називали «сірим кардиналом Сербії», збільшило популярність правлячої коаліції. Громадяни, зокрема ті, хто перебуває на межі виживання, сподіваються, що це початок справжньої боротьби проти суспільної несправедливості. Зважені оглядачі попереджають, що не достатньо заарештувати багатіїв та колишніх посадовців. Для подолання корупції необхідні незалежні інституції, починаючи від поліції й прокуратури до судів та засобів масової інформації.
У неділю ввечері поліція не дозволила Маркові Мішковичу вилетіти з белградського летовища приватним рейсом. У понеділок його та батька допитували в поліції й відпустили додому. Однак у середу вранці вони знову опинилися в поліції, а відтак і в будинку спеціального суду.
Мілько Радісавлєвич, спеціальний прокурор у справах організованої злочинності заявив: «Згідно з попереднім слідством, Мирослав Мішкович, Міло Дюрашкович та Марко Мішкович – як співвласники приватизованого підприємства для будівництва шляхів у місті Ніш та інших – незаконно привласнили гроші та майно на суму в два мільярди 800 мільйонів динарів».
Мова йде про приблизно 30 мільйонів євро.
Мирослав Мішкович
Мирослав Мішкович на початку дев’яностих років був заступником прем’єр-міністра Сербії. Відтак став бізнесменом. За умов міжнародних санкцій, він імпортував через свої закордонні компанії до Сербії енергоносії, харчі, автомобілі та інші товари. Його компанія «Дельта» купувала десятки державних підприємств, заснувала свій банк, була власником принаймні однієї щоденної газети, мережі мегамаркетів, кількох десятків тисяч гектарів землі. Прямо або опосередковано Мішкович фінансував більшість політичних партій. За допомогою рекламних агентств він шантажував ті ЗМІ, котрі час від часу повідомляли про його монополістичну позицію на ринку та про фактичну недоторканність.
Заарештований погрожував віце-прем’єру
Європейський Союз на початку року попередив офіційний Белград, що в приватизації 24 великих компаній ймовірно порушували закон та що необхідно провести ревізію.
Мішкович був причетний до щонайменше трьох таких приватизацій. Місцеві оглядачі зазначають, що він жодну компанію не купував за готівку. Кредити йому давали під заставу майна. Таким чином він постійно розширював свою імперію. Одночасно зростали й борги, але державні органи не відважувалися контролювати його трансакції.
У середу на державному телебаченні можна було почути й твердження, що в минулому десятилітті без згоди Мішковича ніхто не міг стати прем’єром або міністром.
Поліція повідомляє, що Мішкович після затримання пригрозив, що віце-прем’єр міністр Александар Вучич не буде живим до вечора.
Вучич, який є координатором спецслужб у боротьбі з корупцією, каже, що він не звертає увагу на погрози, й наголосив: «У Сербії бачимо дві речі: по-перше, що немає недоторканних, по-друге, що держава сильніша від кожного з нас».
Затримання найбагатшого серба, котрого називали «сірим кардиналом Сербії», збільшило популярність правлячої коаліції. Громадяни, зокрема ті, хто перебуває на межі виживання, сподіваються, що це початок справжньої боротьби проти суспільної несправедливості. Зважені оглядачі попереджають, що не достатньо заарештувати багатіїв та колишніх посадовців. Для подолання корупції необхідні незалежні інституції, починаючи від поліції й прокуратури до судів та засобів масової інформації.