Брюссель – Голови європейських дипломатичних відомств у понеділок вкотре дадуть зрозуміти, що темпи підписання угоди про асоціацію з Україною залежать від української влади. Міністри закордонних справ ЄС, які збираються на нараду у Брюсселі, мають намір виразно вказати, що слід виконати Україні для ухвалення документа, який відкриває українсько-європейським відносинам нові перспективи.
У європейських дипломатичних колах не приховують: для підписання з Україною угоди про асоціацію Києву слід створити відповідний клімат, тобто виконати низку умов.
Відомо, що умови, які у понеділок, можливо, ухвалять міністри закордонних справ, – це речі, щодо яких Євросоюз уже неодноразово висловлював своє занепокоєння. Вони стосуються ходу судової реформи, виборчого процесу та вибіркового правосуддя стосовно деяких опозиційних політиків.
Василь Бельмега, експерт із брюссельського Центру європейської політики, запевняє, що нічого особливого не станеться: адже мова йде про дипломатів, які дуже ретельно підбирають формулювання. Тому критики та різких вказівок на адресу Києва очікувати не слід.
«Я не думаю, що варто очікувати конкретного рішення Ради міністрів закордонних справ ЄС, що робити з Україною в цей час і в цю хвилину, – пояснює експерт. – Ті висновки, що, очевидно, ухваляться, будуть результатом пошуку компромісу між країнами, які не хочуть поступатися цінностями, і тими, які бояться втратити Україну в геостратегічному контексті».
Васить Бельмега додає, що, можливо, у висновках будуть подані саме рекомендації, а не умови.
Наміри зближення підтвердять знову
Рада міністрів закордонних справ ухвалить заяву щодо України без жодних обговорень: українське питання внесене до порядку денного у розділі «різне», поряд із висновками щодо ситуації у Сомалі, Конго та Малі.
Очікується, що ЄС підтвердить свої наміри щодо політичної асоціації та економічної інтеграції з Україною. Однак дасть зрозуміти, що саме у руках української влади перебувають темпи наближення обох сторін до підписання цього документа.
Якуб Свенцицький, аналітик шведського Інституту міжнародних відносин, теж каже, що очікувати чогось вирішального від зустрічі міністрів не варто.
«Питання залишаються відкритими, бо нічого не змінилося. Тимошенко все ще у харківській в’язниці, в Україні теж без особливих змін. Міністри ЄС спостерігають за тим, що українська влада робитиме далі, що вирішить Президент Янукович. Я гадаю, що це ще не є вирішальним моментом».
Тим часом, як вважає експерт зі Швеції, у кулуарних розмовах дипломатів може зайти мова про рішення Януковича з приводу нового Кабінету Міністрів і, зокрема, наступного міністра закордонних справ.
Дата відкладеного саміту стане відома?
Є також сподівання, що європейські дипломати цього ж дня можуть нарешті визначитися із датою проведення чергового саміту Україна – ЄС, дата якого донині залишається невизначеною через погіршення відносин Брюсселя та Києва.
Щодо можливих часових рамок підписання нової українсько-європейської угоди, то джерела у Раді Євросоюзу кажуть, що європейські політики розглядають можливість зробити це під час саміту «Східного партнерства», що запланований на час головування Литви у ЄС, тобто восени наступного року. Це положення також може бути вказане у понеділкових висновках засідання голів зовнішньополітичних відомств співдружності.
Джерела у Європейській службі зовнішніх дій додають, що підписання угоди про асоціацію з Україною на вільнюському саміті може відбутися одночасно із ухваленням подібних двосторонніх документів із Грузією, Молдовою та Вірменією.
У європейських дипломатичних колах не приховують: для підписання з Україною угоди про асоціацію Києву слід створити відповідний клімат, тобто виконати низку умов.
Відомо, що умови, які у понеділок, можливо, ухвалять міністри закордонних справ, – це речі, щодо яких Євросоюз уже неодноразово висловлював своє занепокоєння. Вони стосуються ходу судової реформи, виборчого процесу та вибіркового правосуддя стосовно деяких опозиційних політиків.
Василь Бельмега, експерт із брюссельського Центру європейської політики, запевняє, що нічого особливого не станеться: адже мова йде про дипломатів, які дуже ретельно підбирають формулювання. Тому критики та різких вказівок на адресу Києва очікувати не слід.
«Я не думаю, що варто очікувати конкретного рішення Ради міністрів закордонних справ ЄС, що робити з Україною в цей час і в цю хвилину, – пояснює експерт. – Ті висновки, що, очевидно, ухваляться, будуть результатом пошуку компромісу між країнами, які не хочуть поступатися цінностями, і тими, які бояться втратити Україну в геостратегічному контексті».
Васить Бельмега додає, що, можливо, у висновках будуть подані саме рекомендації, а не умови.
Наміри зближення підтвердять знову
Рада міністрів закордонних справ ухвалить заяву щодо України без жодних обговорень: українське питання внесене до порядку денного у розділі «різне», поряд із висновками щодо ситуації у Сомалі, Конго та Малі.
Очікується, що ЄС підтвердить свої наміри щодо політичної асоціації та економічної інтеграції з Україною. Однак дасть зрозуміти, що саме у руках української влади перебувають темпи наближення обох сторін до підписання цього документа.
Якуб Свенцицький, аналітик шведського Інституту міжнародних відносин, теж каже, що очікувати чогось вирішального від зустрічі міністрів не варто.
«Питання залишаються відкритими, бо нічого не змінилося. Тимошенко все ще у харківській в’язниці, в Україні теж без особливих змін. Міністри ЄС спостерігають за тим, що українська влада робитиме далі, що вирішить Президент Янукович. Я гадаю, що це ще не є вирішальним моментом».
Тим часом, як вважає експерт зі Швеції, у кулуарних розмовах дипломатів може зайти мова про рішення Януковича з приводу нового Кабінету Міністрів і, зокрема, наступного міністра закордонних справ.
Дата відкладеного саміту стане відома?
Є також сподівання, що європейські дипломати цього ж дня можуть нарешті визначитися із датою проведення чергового саміту Україна – ЄС, дата якого донині залишається невизначеною через погіршення відносин Брюсселя та Києва.
Щодо можливих часових рамок підписання нової українсько-європейської угоди, то джерела у Раді Євросоюзу кажуть, що європейські політики розглядають можливість зробити це під час саміту «Східного партнерства», що запланований на час головування Литви у ЄС, тобто восени наступного року. Це положення також може бути вказане у понеділкових висновках засідання голів зовнішньополітичних відомств співдружності.
Джерела у Європейській службі зовнішніх дій додають, що підписання угоди про асоціацію з Україною на вільнюському саміті може відбутися одночасно із ухваленням подібних двосторонніх документів із Грузією, Молдовою та Вірменією.