Демонстранти у столиці Єгипту знову прорвалися до президентського палацу

Демонстрація на підступах до палацу, на цьому знімку ще до прориву загорож, Каїр, 7 грудня 2012 року

Учасники демонстрації протесту проти політики президента Єгипту Мохаммеда Мурсі у столиці Каїрі знову прорвалися сьогодні ввечері крізь загорожі з колючого дроту до головного президентського палацу в районі міста Геліополісі.

Війська елітної Республіканської гвардії, яка охороняє палац, відступили до самих воріт палацового комплексу, щоб не допустити прориву демонстрантів усередину.

Демонстранти також позалізали на танки і бронемашини, якими гвардійці оточили палац, розмахуючи єгипетськими прапорами і вигукуючи заклики до миру, інші обіймалися і цілувалися з бійцями і з працівниками поліції. За повідомленнями, всього біля палацу зібралося близько 10 тисяч людей.

Учора військові витіснили демонстрантів із прилеглої до палацу території і звели нові загорожі з колючого дроту після нічних сутичок прихильників і супротивників президента під стінами палацу, коли були прорвані попередні загорожі. В тих сутичках загинули не менш як сім людей, іще сотні були поранені.

Нову демонстрацію викликала заява Мурсі вчора ввечері, що він не відмовиться від своїх значно розширених власним рішенням повноважень і від референдуму щодо проекту нової конституції, як того вимагає опозиція.

Інша неперервна демонстрація супротивників президента вже днями триває на площі Тахрір у центрі Каїра. На фото – п’ятнична молитва, 7 грудня 2012 року

Заворушення тривають у Каїрі й деінде в Єгипті вже кілька днів. Супротивники президента Єгипту Мохаммеда Мурсі, вихідця з ісламістських кіл, вимагають його відставки, протестуючи проти його рішення минулого місяця значно розширити повноваження самому собі і вивести свої дії з-під судового контролю, а також проти поквапної розробки проекту нової конституції Єгипту, який Мурсі виніс на референдум 15 грудня. Критики і правозахисники кажуть, що цей проект, розроблений переважно ісламістами, передбачає порушення низки прав людини і створення «релігійної держави».