Київ – Володимир Макеєнко – один із депутатів-старожилів. Він обирався до парламентів шести скликань, змінював і фракції, і комітети. На сьогодні – голова Комітету Верховної Ради України з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради. Він вважає не принциповим, яку посаду обійме у парламенті наступного скликання. Про це Володимир Макеєнко заявив в інтерв’ю Радіо Свобода. Розпочалася розмова запитанням щодо поспіху з ухваленням проекту держбюджету на наступний рік.
– Політична погода внесла свої корективи. Хотілося ухвалити бюджет трошки раніше, але були вибори і виборча кампанія. Всі були задіяні у виборчій кампанії – наш політичний бомонд. Уряд встиг, вчасно подав до кінця цього року. І я впевнений, що Верховна Рада підтримає…
– Коли?
– У четвер буде ухвалений бюджет у другому читанні та в цілому. Тому що, відкрию по секрету, на четвер заплановане закриття роботи Верховної Ради шостого скликання.
– Секрет Полішинеля…
– Так (сміється).
– Але чому саме ця Верховна Рада? Хіба проект бюджету не ухвалив би парламент нового скликання? Яка причина?
– Цікаве запитання, чітке, красиве. Але на нього є відповідь. Тричі збирається робоча група з підготовки до відкриття першої сесії нового скликання. Представники фракцій УДАРу, «Свободи», Об’єднаної опозиції жодного разу до кінця не досиділи, встають і йдуть. Навіть не займаються організаційними питаннями. Розумієте?
– Організаційні питання – це інше. Не плутайте праведне з грішним!
– Так саме вони не хочуть займатися бюджетом.
– Ви пропонували?
– Обов’язково! Ми пропонуємо їм просто. Покажіть, де ви хочете сидіти і спати (квартирне питання – ред.). Де ви хочете, щоб розміщувалася фракція? Вони не хочуть займатися організаційними питаннями. І Ви хочете сказати, що вони 12 грудня займуться бюджетом? 12 грудня треба створити тимчасову президію із 6 осіб – керівник робочої групи і 5 представників фракцій, треба обрати Голову Верховної Ради, його заступників, кількісний склад комітетів, в тому числі і бюджетний, обрати голову бюджетного комітету. А якщо це буде людина не досвідчена, якого перший раз обрали до Верховної Ради, а таких 286, то який бюджет?
– Поясніть мені, будь ласка, як можуть ухвалювати рішення щодо майбутнього бюджету країни люди, які не продовжуватимуть працювати у парламенті?
– Добре, розкрию Вам таємницю. Знову по секрету. Чому ми спішимо? Ну, по-перше, – це, дійсно, Конституція. По-друге, наступний склад, який обрався – він не прогнозований (сміється). Чому? Половина – мажоритарники. Вони вклали своє здоров’я, свою власну кров у прямому і переносному сенсі, скажу прямо – і матеріально виклались теж. 90% наказів виборців – це труби, школа, дорога, світло – це гроші. І зараз по тих заявках, які ми отримали від новообраних народних депутатів, кожному в округ треба на рік близько 10 мільйонів доларів, чи 80 мільйонів гривень приблизно. Помножте на 225, і ви вийдете на цифру. Жодний бюджет цього не витримає.
– Вам не шкода було Литвину дати 75 мільйонів гривень на округ? А іншим – шкода? Хай буде вже по-чесному!
– Було ще декілька народних депутатів, які отримали на округи для людей гроші, тобто гроші через депутата, але пішли людям.
– Із державного бюджету…
– Ми ж все для людей робимо. У різних регіонах, не тільки в Донецьку, а й в Житомирі, і в Одесі – я там бачив. Але, все ж таки, декілька депутатів – це не 225! Тому бюджет треба ухвалювати швидко, бо його «порвуть, як Тузик ганчірку» (сміється)…
Держава без бюджету не може жити. І, вибачте, ми за це заробітну плату отримуємо. Це гроші наших платників податків. Це представники всіх фракцій. І, крім політичних гасел, ще повинна бути практична робота. Тому що люди нас обрали не для шоу сюди, а для того, щоб ми вирішували їхні конкретні питання. Так в усіх округах! І ясна річ, що депутати-мажоритарники, обрані і в Івано-Франківську і в Луганську, і ми будемо ділити ці гроші, і вносити зміни і доповнення до ухваленого бюджету для того, щоб вирішувати проблеми нашої держави. І дорогу треба будувати не тільки навколо свого будинку, а щоб по ній їхали всі! Зі Львова до Донецька і Луганська.
– А як стосовно 10–15% податку за обмін доларів?
– Я не бачив цей проект закону. Він був на попередньому пленарному тижні. Його відкликали…
– Вирине він знову чи ні?
– …більше його я не бачив. Моя думка така. Для того, щоб вводити той чи інший закон, треба все чітко прорахувати, проаналізувати політичні наслідки.
– А Ви особисто як думаєте: потрібно такий закон ухвалювати чи ні?
– По-перше, його потрібно було почитати. У нас існував податок 1% при купівлі валюти. А що стосується продажу валюти – ну, от дивіться: там, в принципі, такі пропозиції – якщо ти поклав гроші в банк, а у нас є і державні банки, за які відповідає держава – це і Ексімбанк (Укрексімбанк – ред.), і Ощадбанк – і вони полежали там 30 днів, на них нараховують відсотки, то при продажу валюти з цього вкладу ти нічого не втрачаєш, немає жодного податку.
– А повернути назад ти їх можеш?
– Обов’язково. У будь-яку секунду! Єдине, що в цьому випадку зникнуть обмінні пункти, тому що всі операції будуть у банках. Плюс – це безпека, бо ми бачимо іноді щось відбувається в обмінних пунктах, це провокує напади. Але мінуси є також – кількість робочих місць в обмінних пунктах зменшиться. От давайте рахувати все і дивитися. Коли відбувається напад на обмінний пункт і є, вибачте, там кримінал – це погано. А якщо такі операції в банку будуть проводитися – це добре. Але якщо людина втратить робоче місце, і ми їй не запропонуємо інше, це погано. Це якщо взяти один розділ цього законопроекту. Якщо взяти інші аспекти. Дійсно, є спекулянти. Ну є… Якщо ми зробимо, наприклад, норму, якщо ти міняєш, наприклад, 1000 доларів – ніяких податків.
– Найдосвідченіший депутате Верховної Ради України, який побував чи не в усіх скликаннях, що збираєтесь робити в наступній Верховній Раді?
– Працювати народним депутатом.
– У якому комітеті?
– Ви знаєте, для мене це вже, дійсно, не принципово, бо нема таких комітетів, в яких я не працював. Починаючи від молодіжної комісії за часів Радянського Союзу і закінчуючи головою регламентного комітету в нинішньому скликанні. Я працював і головою бюджетного комітету, і заступником голови комітету економічної політики, фінансового комітету, фінансово-банківського комітету. Внутрішня парламентська робота мені відома вся. За 22 роки, відверто, досвід достатній для того, щоб зрозуміти роботу будь-якого комітету. Для мене це не є принципово, я маю також досвід організаційної роботи. Я працював і керівником групи, і заступником керівника фракції – це не є проблемою. Єдине, що я хотів би, щоб Верховна Рада дійсно була Верховною Радою України і рівень нашої роботи був прикладом для всього суспільства. Я маю надію, що так і буде.
– Політична погода внесла свої корективи. Хотілося ухвалити бюджет трошки раніше, але були вибори і виборча кампанія. Всі були задіяні у виборчій кампанії – наш політичний бомонд. Уряд встиг, вчасно подав до кінця цього року. І я впевнений, що Верховна Рада підтримає…
– Коли?
– У четвер буде ухвалений бюджет у другому читанні та в цілому. Тому що, відкрию по секрету, на четвер заплановане закриття роботи Верховної Ради шостого скликання.
– Секрет Полішинеля…
– Так (сміється).
– Але чому саме ця Верховна Рада? Хіба проект бюджету не ухвалив би парламент нового скликання? Яка причина?
– Цікаве запитання, чітке, красиве. Але на нього є відповідь. Тричі збирається робоча група з підготовки до відкриття першої сесії нового скликання. Представники фракцій УДАРу, «Свободи», Об’єднаної опозиції жодного разу до кінця не досиділи, встають і йдуть. Навіть не займаються організаційними питаннями. Розумієте?
– Організаційні питання – це інше. Не плутайте праведне з грішним!
– Так саме вони не хочуть займатися бюджетом.
– Ви пропонували?
– Обов’язково! Ми пропонуємо їм просто. Покажіть, де ви хочете сидіти і спати (квартирне питання – ред.). Де ви хочете, щоб розміщувалася фракція? Вони не хочуть займатися організаційними питаннями. І Ви хочете сказати, що вони 12 грудня займуться бюджетом? 12 грудня треба створити тимчасову президію із 6 осіб – керівник робочої групи і 5 представників фракцій, треба обрати Голову Верховної Ради, його заступників, кількісний склад комітетів, в тому числі і бюджетний, обрати голову бюджетного комітету. А якщо це буде людина не досвідчена, якого перший раз обрали до Верховної Ради, а таких 286, то який бюджет?
– Поясніть мені, будь ласка, як можуть ухвалювати рішення щодо майбутнього бюджету країни люди, які не продовжуватимуть працювати у парламенті?
90% наказів виборців – це труби, школа, дорога, світло. По заявках, які ми отримали від новообраних депутатів, кожному в округ треба на рік близько 10 мільйонів доларів
– Вам не шкода було Литвину дати 75 мільйонів гривень на округ? А іншим – шкода? Хай буде вже по-чесному!
Було декілька депутатів, які отримали на округи для людей гроші
– Було ще декілька народних депутатів, які отримали на округи для людей гроші, тобто гроші через депутата, але пішли людям.
– Із державного бюджету…
– Ми ж все для людей робимо. У різних регіонах, не тільки в Донецьку, а й в Житомирі, і в Одесі – я там бачив. Але, все ж таки, декілька депутатів – це не 225! Тому бюджет треба ухвалювати швидко, бо його «порвуть, як Тузик ганчірку» (сміється)…
Держава без бюджету не може жити. І, вибачте, ми за це заробітну плату отримуємо. Це гроші наших платників податків. Це представники всіх фракцій. І, крім політичних гасел, ще повинна бути практична робота. Тому що люди нас обрали не для шоу сюди, а для того, щоб ми вирішували їхні конкретні питання. Так в усіх округах! І ясна річ, що депутати-мажоритарники, обрані і в Івано-Франківську і в Луганську, і ми будемо ділити ці гроші, і вносити зміни і доповнення до ухваленого бюджету для того, щоб вирішувати проблеми нашої держави. І дорогу треба будувати не тільки навколо свого будинку, а щоб по ній їхали всі! Зі Львова до Донецька і Луганська.
– А як стосовно 10–15% податку за обмін доларів?
– Я не бачив цей проект закону. Він був на попередньому пленарному тижні. Його відкликали…
– Вирине він знову чи ні?
– …більше його я не бачив. Моя думка така. Для того, щоб вводити той чи інший закон, треба все чітко прорахувати, проаналізувати політичні наслідки.
– А Ви особисто як думаєте: потрібно такий закон ухвалювати чи ні?
– По-перше, його потрібно було почитати. У нас існував податок 1% при купівлі валюти. А що стосується продажу валюти – ну, от дивіться: там, в принципі, такі пропозиції – якщо ти поклав гроші в банк, а у нас є і державні банки, за які відповідає держава – це і Ексімбанк (Укрексімбанк – ред.), і Ощадбанк – і вони полежали там 30 днів, на них нараховують відсотки, то при продажу валюти з цього вкладу ти нічого не втрачаєш, немає жодного податку.
– А повернути назад ти їх можеш?
– Обов’язково. У будь-яку секунду! Єдине, що в цьому випадку зникнуть обмінні пункти, тому що всі операції будуть у банках. Плюс – це безпека, бо ми бачимо іноді щось відбувається в обмінних пунктах, це провокує напади. Але мінуси є також – кількість робочих місць в обмінних пунктах зменшиться. От давайте рахувати все і дивитися. Коли відбувається напад на обмінний пункт і є, вибачте, там кримінал – це погано. А якщо такі операції в банку будуть проводитися – це добре. Але якщо людина втратить робоче місце, і ми їй не запропонуємо інше, це погано. Це якщо взяти один розділ цього законопроекту. Якщо взяти інші аспекти. Дійсно, є спекулянти. Ну є… Якщо ми зробимо, наприклад, норму, якщо ти міняєш, наприклад, 1000 доларів – ніяких податків.
– Найдосвідченіший депутате Верховної Ради України, який побував чи не в усіх скликаннях, що збираєтесь робити в наступній Верховній Раді?
– Працювати народним депутатом.
– У якому комітеті?
– Ви знаєте, для мене це вже, дійсно, не принципово, бо нема таких комітетів, в яких я не працював. Починаючи від молодіжної комісії за часів Радянського Союзу і закінчуючи головою регламентного комітету в нинішньому скликанні. Я працював і головою бюджетного комітету, і заступником голови комітету економічної політики, фінансового комітету, фінансово-банківського комітету. Внутрішня парламентська робота мені відома вся. За 22 роки, відверто, досвід достатній для того, щоб зрозуміти роботу будь-якого комітету. Для мене це не є принципово, я маю також досвід організаційної роботи. Я працював і керівником групи, і заступником керівника фракції – це не є проблемою. Єдине, що я хотів би, щоб Верховна Рада дійсно була Верховною Радою України і рівень нашої роботи був прикладом для всього суспільства. Я маю надію, що так і буде.