Київ – Україна зменшує обсяги експорту до країн Митного союзу (Росії, Білорусі і Казахстану). Про це повідомляють представники машинобудівної галузі. Там кажуть: з огляду на те, що Україна відмовляється від інтеграції, виробники всередині самих країн-членів об’єднання поволі витісняють її товари. В уряді тим часом радять потроху переорієнтовуватися на Захід і нагадують, що продовжують роботу над угодою про асоціацію з Європейським Союзом. Експерти натомість вказують на загальні проблеми українського експорту і кажуть, що поки в Україні не буде цілісної стратегії, досягнення зовнішньої торгівлі залишатимуться стихійними.
Свою точку зору щодо місця України у системі міжнародних товарно-грошових відносин Руфат Алімарданов – представник Міжнародної фінансової корпорації – обґрунтовує позицією країни в останньому рейтингу ведення бізнесу, що його кожного року впорядковує Світовий банк.
Алімарданов нагадує: нині Україна на 137-у місці, і хоча за останній рік вона продемонструвала економічний поступ, проблем лишається немало. «В Україні середня вартість прямих платежів на оформлення експорту одного контейнера 1865 доларів. У Туреччині цей показник рівно вдвічі менший, у Китаї цифра не перевищує 580 доларів. Час, який витрачають на оформлення документів, у лідера рейтингу – в Сінгапурі – становить 1 день. В Україні це 30 днів», – каже він.
На думку Алімарданова, в Україні успішними експортерами можуть бути лише великі підприємства, які мають можливості, зокрема й фінансові, вирішувати труднощі при спробі вийти на міжнародний ринок.
Держава без стратегії
Експерти, які нині зібралися в Києві для обговорення експортного потенціалу України, погоджуються, що однією з глобальних проблем держави у цьому питанні є фактична відсутність стратегії з продажу українських товарів за кордон.
Юлія Осмоловська з Координаційного центру запровадження економічних реформ при Президентові України каже, що підготовку такої стратегії пропонуватимуть прописати в плані реформування на 2013 рік. Серед проблем українського експорту, які вона виокремлює, – відсутність цілісної системи підтримки.
«У нас є окремі елементи, які, на жаль, поки що скоординовано не функціонують. Достатньо нагадати про те, що формування зовнішньоекономічної політики – це компетенція Міністерства економіки, тоді як інструменти її реалізації має Міністерство закордонних справ», – зазначає Осмоловська.
Європейський ринок є значно цікавішим – П’ятницький
Самі експортери тим часом наголошують, що за останній час відчутно скоротилися обсяги продажу українських товарів до країн-членів Митного союзу. Генеральний директор підприємства «Гірські машини» Євген Ромащин каже: і Росія, і Білорусь, і Казахстан є провідними споживачами продукції не лише його компанії, але й у цілому з України.
На його думку, навіть якщо Україна і не вступить до Митного союзу, вона має створити при цьому об’єднанні спеціальну комісію, яка відстоюватиме інтереси українських експортерів.
«Експорт у країни Митного союзу скоротився, бо збільшився зовнішньоторговельний обіг між членами цієї спільноти. Нас замістили. Окрім того, за останній час у Митному союзі розробили близько 30 нових технічних регламентів, що фактично є бар’єром. Виходить, що ви подекуди не зможете запропонувати продукт», – розповідає він.
В уряді визнають скорочення експорту у країни Митного союзу до 30%, однак воліють більше говорити про перспективи просування в західному напрямку. Урядовий уповноважений із питань євроінтеграції Валерій П’ятницький нагадує, що Україна і ЄС нині працюють над угодою про асоціацію. На його думку, європейський ринок для українських експортерів є значно цікавішим.
«Найбільший ефект відчує агропромисловий комплекс, оскільки там відбудеться найбільше відкриття ринку. У промисловості різкого стрибка, ймовірно, не буде, але за рахунок взаємодії з європейським бізнесом, можливо, ми спостерігатимемо ще й ефект виходу на треті ринки», – вважає він.
Основу українського експорту нині складають металургія, сільське господарство, машинобудівна та хімічна промисловості. Однак, якщо агропромисловий комплекс протягом останніх років зараховують до перспективних експортних галузей, то, зокрема, металургія втрачає свої позиції. Цими днями стало відомо, що своє виробництво зупинив Запорізький завод феросплавів. Серед причин, які назвали на підприємстві, – байдужість держави і захмарна вартість енергоресурсів.
Свою точку зору щодо місця України у системі міжнародних товарно-грошових відносин Руфат Алімарданов – представник Міжнародної фінансової корпорації – обґрунтовує позицією країни в останньому рейтингу ведення бізнесу, що його кожного року впорядковує Світовий банк.
Алімарданов нагадує: нині Україна на 137-у місці, і хоча за останній рік вона продемонструвала економічний поступ, проблем лишається немало. «В Україні середня вартість прямих платежів на оформлення експорту одного контейнера 1865 доларів. У Туреччині цей показник рівно вдвічі менший, у Китаї цифра не перевищує 580 доларів. Час, який витрачають на оформлення документів, у лідера рейтингу – в Сінгапурі – становить 1 день. В Україні це 30 днів», – каже він.
На думку Алімарданова, в Україні успішними експортерами можуть бути лише великі підприємства, які мають можливості, зокрема й фінансові, вирішувати труднощі при спробі вийти на міжнародний ринок.
Держава без стратегії
Експерти, які нині зібралися в Києві для обговорення експортного потенціалу України, погоджуються, що однією з глобальних проблем держави у цьому питанні є фактична відсутність стратегії з продажу українських товарів за кордон.
Юлія Осмоловська з Координаційного центру запровадження економічних реформ при Президентові України каже, що підготовку такої стратегії пропонуватимуть прописати в плані реформування на 2013 рік. Серед проблем українського експорту, які вона виокремлює, – відсутність цілісної системи підтримки.
«У нас є окремі елементи, які, на жаль, поки що скоординовано не функціонують. Достатньо нагадати про те, що формування зовнішньоекономічної політики – це компетенція Міністерства економіки, тоді як інструменти її реалізації має Міністерство закордонних справ», – зазначає Осмоловська.
Європейський ринок є значно цікавішим – П’ятницький
Самі експортери тим часом наголошують, що за останній час відчутно скоротилися обсяги продажу українських товарів до країн-членів Митного союзу. Генеральний директор підприємства «Гірські машини» Євген Ромащин каже: і Росія, і Білорусь, і Казахстан є провідними споживачами продукції не лише його компанії, але й у цілому з України.
На його думку, навіть якщо Україна і не вступить до Митного союзу, вона має створити при цьому об’єднанні спеціальну комісію, яка відстоюватиме інтереси українських експортерів.
Експорт у країни Митного союзу скоротився, бо збільшився зовнішньоторговельний обіг між членами цієї спільнотиЄвген Ромащин
«Експорт у країни Митного союзу скоротився, бо збільшився зовнішньоторговельний обіг між членами цієї спільноти. Нас замістили. Окрім того, за останній час у Митному союзі розробили близько 30 нових технічних регламентів, що фактично є бар’єром. Виходить, що ви подекуди не зможете запропонувати продукт», – розповідає він.
В уряді визнають скорочення експорту у країни Митного союзу до 30%, однак воліють більше говорити про перспективи просування в західному напрямку. Урядовий уповноважений із питань євроінтеграції Валерій П’ятницький нагадує, що Україна і ЄС нині працюють над угодою про асоціацію. На його думку, європейський ринок для українських експортерів є значно цікавішим.
Найбільший ефект відчує агропромисловий комплекс, оскільки там відбудеться найбільше відкриття ринкуВалерій П’ятницький
«Найбільший ефект відчує агропромисловий комплекс, оскільки там відбудеться найбільше відкриття ринку. У промисловості різкого стрибка, ймовірно, не буде, але за рахунок взаємодії з європейським бізнесом, можливо, ми спостерігатимемо ще й ефект виходу на треті ринки», – вважає він.
Основу українського експорту нині складають металургія, сільське господарство, машинобудівна та хімічна промисловості. Однак, якщо агропромисловий комплекс протягом останніх років зараховують до перспективних експортних галузей, то, зокрема, металургія втрачає свої позиції. Цими днями стало відомо, що своє виробництво зупинив Запорізький завод феросплавів. Серед причин, які назвали на підприємстві, – байдужість держави і захмарна вартість енергоресурсів.