400 років виповнилося паперовій фабриці, що знаходиться в Радомишльському замку. У 1612 році її заснував архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький – це була перша в Центральній Україні фабрика з виробництва паперу.
Із нагоди ювілею відбулося урочисте відкриття відновленої папірні, яка відтепер виготовлятиме папір ручним способом за технологією XVII століття. Завдяки їй автентичний папір може зберігатися століттями, кажуть фахівці.
Нинішній директор музею Віктор Москалець, якого позаочі називають «другим Плетенецьким», продемонстрував відвідувачам механізм виробництва автентичного паперу. Чоловік розповів, що за основу беруться коноплі, льон і кропива. Також у паперову сировину додають лушпиння цибулі, пелюстки васильків, щоб захистити книги від комах. Крім того, на кожному листку він лишає водяний знак Києво-Печерської Лаври, який був родовим знаком Плетенецького.
Відкриття папірні – це лише перший крок, заявив директор.
«В майбутньому ми плануємо в цій майстерні поставити типографський станок, на якому ви самостійно зможете виготовити папір, а потім ще й віддрукувати молитву. Це буде дуже цікаво і для дорослих, і для дітей», – зауважив Москалець.
Після того, як папірню було зруйновано наприкінці XVIIІ століття, на її місці збудували млин. Однак промислову споруду спіткала подібна доля. Лише за часів незалежності тут стараннями мецената і лікаря, професора Ольги Богомолець було збудовано замок. Сьогодні це – історико-культурний комплекс, де розташовані Музей української домашньої ікони, обрядовий зал, трапезна, ландшафтний парк, а відтепер і папірня.
Із нагоди ювілею відбулося урочисте відкриття відновленої папірні, яка відтепер виготовлятиме папір ручним способом за технологією XVII століття. Завдяки їй автентичний папір може зберігатися століттями, кажуть фахівці.
Нинішній директор музею Віктор Москалець, якого позаочі називають «другим Плетенецьким», продемонстрував відвідувачам механізм виробництва автентичного паперу. Чоловік розповів, що за основу беруться коноплі, льон і кропива. Також у паперову сировину додають лушпиння цибулі, пелюстки васильків, щоб захистити книги від комах. Крім того, на кожному листку він лишає водяний знак Києво-Печерської Лаври, який був родовим знаком Плетенецького.
Your browser doesn’t support HTML5
Відкриття папірні – це лише перший крок, заявив директор.
«В майбутньому ми плануємо в цій майстерні поставити типографський станок, на якому ви самостійно зможете виготовити папір, а потім ще й віддрукувати молитву. Це буде дуже цікаво і для дорослих, і для дітей», – зауважив Москалець.
Після того, як папірню було зруйновано наприкінці XVIIІ століття, на її місці збудували млин. Однак промислову споруду спіткала подібна доля. Лише за часів незалежності тут стараннями мецената і лікаря, професора Ольги Богомолець було збудовано замок. Сьогодні це – історико-культурний комплекс, де розташовані Музей української домашньої ікони, обрядовий зал, трапезна, ландшафтний парк, а відтепер і папірня.