Івано-Франківщина – Навички садівництва допомагають здобути молодим людям з вадами розумового розвитку у благодійному фонді «Карітас» Івано-Франківської єпархії Української греко-католицької церкви. Кошти на облаштування теплиці й придбання необхідного обладнання зібрали небайдужі люди. Це продовження програми адаптації для неповносправних, яку проводить «Карітас-Україна»
Вже п’ятий рік при Івано-Франківському «Карітасі» працює центр дозвілля та адаптації дітей із вадами розумового розвитку. І хоча усім вихованцям центру за 18 років, уже в силу свого захворювання вони залишаються дітьми. За цей час для Марії Семанчук і її сина Володі світ, до цього обмежений стінами квартири, став значно більшим і яскравішим.
«Мій син п’ять років ходить в «Карітас». І за той час проявив себе творчо. З бісеру щось робить, по дереву. Не те що вдома сидіти в чотирьох стінах, нічого не робити і бути замкненим. Тут він себе почув вільно, спілкується зі своїми друзями», – розповідає мати хлопця.
Зламати стереотипи – найскладніше
Володя і ще 40 юнаків та дівчат, половина з яких із геріатричного будинку, мають змогу займатися у творчих майстернях – бісероплетіння, різьби по дереву, виготовлення листівок, виробів з паперу. Нещодавно почали проводити виставки-ярмарки цих дитячих робіт. І справа не лише в отриманих коштах (вони невеликі), а насамперед у самоутвердженні тих, кого називають неповносправними. Працівники ж «Карітасу» хочуть зламати стереотипи стосовно таких дітей, каже його Наталія Козакевич, виконавчий директор місцевого «Карітасу».
«Батьки гіперопікуються цими дітьми. Іноді самі їм не довіряють. Наше суспільство винне, що виставило їм діагноз розумової неповносправності. І у нас є такий стереотип: дитина з розумовою відсталістю уже відкинута і має перебувати за межами суспільства. Насправді ці діти можуть і вміють набагато більше за батьків», – вважає Наталія Козакевич.
Квіти зі своєї клумби і теплиці
За прикладом колег з «Карітасу» німецького міста Трір, вирішили створити групу садівництва. Клумба, хай і невелика, на кілька метрів, є. На другому поверсі, над гаражами, облаштовують теплицю. Через благодійний фонд Віктора Пінчука «Українська біржа благодійності» зібрали 29 тисяч гривень. За ці кошти закупили чотири газонокосарки, два тримери електричні, ще два на дизпаливі, садовий інвентар, робочий одяг, насіння, розсаду.
Наразі в групі озеленення десятеро юнаків і дівчат. Вони доглядають клумбу і кімнатні вазони, нещодавно висадили сто цибулин гіацинтів. За словами соціального працівника Лесі Розметанюк, фізично ці діти розвинуті і фах садівника їм цілком під силу.
«На свіжому повітрі, на вулиці вони з задоволенням працюють. Можуть працювати з землею. Ми їм не даємо небезпечний інвентар, але можуть садити насіння, обривати листя, хлопці вчаться працювати з газонокосарками. Монотонна праця для них не є важка. Вони можуть годинами обривати квіточки, пересаджувати», – запевняє соцпрацівник.
Держава не стимулює благодійність
У «Карітасі» дітей із вадами розумового розвитку вчать насамперед навикам самообслуговування – зварити собі їжу, прибрати і попрати, заплатити за комунальні послуги. Куди складніше, каже директор Івано-Франківського «Карітасу» отець Володимир Чорній, інтегрувати їх в суспільство. Він наводить приклад Німеччини, де професійні майстерні вирішують проблеми не лише дозвілля, а й працевлаштування. В Україні ж законодавчо не врегульована діяльність таких центрів, а про працевлаштування розумово неповносправних – годі й говорити.
«На даний час із чинним законодавством дуже важко працювати на тому рівні, як працюють «Карітаси» за кордоном. У них є гарні майстерні, вони виконують певні державні замовлення. Ми цього зробити не можемо, бо в нас неприбуткова організація. Ми хочемо, щоб змінили чинне законодавство щодо благодійності, щоб «Карітас» як благодійна організація, міг брати участь у державних тендерах і міг залучати державні кошти. На даний час ми не маємо ні копійки державних коштів», – каже отець Володимир Чорній.
Є домовленість зі священиками, що вихованці «Карітасу» працюватимуть на озелененні територій біля церков. Могли б піти садівниками до багатих людей. От тільки чи знайдеться чимало охочих, враховуючи стереотипи, виховані репресивною психіатрією?
Щороку в Івано-Франківську проводяться «ярмарки вакансій» для осіб з функціональними обмеженнями. За даними міського центру зайнятості, цього року до них звернулося 133 особи з інвалідністю, 49 із них працевлаштовано. Але пропозицій роботи для осіб із вадами розумового розвитку нема.
Вже п’ятий рік при Івано-Франківському «Карітасі» працює центр дозвілля та адаптації дітей із вадами розумового розвитку. І хоча усім вихованцям центру за 18 років, уже в силу свого захворювання вони залишаються дітьми. За цей час для Марії Семанчук і її сина Володі світ, до цього обмежений стінами квартири, став значно більшим і яскравішим.
«Мій син п’ять років ходить в «Карітас». І за той час проявив себе творчо. З бісеру щось робить, по дереву. Не те що вдома сидіти в чотирьох стінах, нічого не робити і бути замкненим. Тут він себе почув вільно, спілкується зі своїми друзями», – розповідає мати хлопця.
Зламати стереотипи – найскладніше
Володя і ще 40 юнаків та дівчат, половина з яких із геріатричного будинку, мають змогу займатися у творчих майстернях – бісероплетіння, різьби по дереву, виготовлення листівок, виробів з паперу. Нещодавно почали проводити виставки-ярмарки цих дитячих робіт. І справа не лише в отриманих коштах (вони невеликі), а насамперед у самоутвердженні тих, кого називають неповносправними. Працівники ж «Карітасу» хочуть зламати стереотипи стосовно таких дітей, каже його Наталія Козакевич, виконавчий директор місцевого «Карітасу».
«Батьки гіперопікуються цими дітьми. Іноді самі їм не довіряють. Наше суспільство винне, що виставило їм діагноз розумової неповносправності. І у нас є такий стереотип: дитина з розумовою відсталістю уже відкинута і має перебувати за межами суспільства. Насправді ці діти можуть і вміють набагато більше за батьків», – вважає Наталія Козакевич.
Квіти зі своєї клумби і теплиці
За прикладом колег з «Карітасу» німецького міста Трір, вирішили створити групу садівництва. Клумба, хай і невелика, на кілька метрів, є. На другому поверсі, над гаражами, облаштовують теплицю. Через благодійний фонд Віктора Пінчука «Українська біржа благодійності» зібрали 29 тисяч гривень. За ці кошти закупили чотири газонокосарки, два тримери електричні, ще два на дизпаливі, садовий інвентар, робочий одяг, насіння, розсаду.
Наразі в групі озеленення десятеро юнаків і дівчат. Вони доглядають клумбу і кімнатні вазони, нещодавно висадили сто цибулин гіацинтів. За словами соціального працівника Лесі Розметанюк, фізично ці діти розвинуті і фах садівника їм цілком під силу.
«На свіжому повітрі, на вулиці вони з задоволенням працюють. Можуть працювати з землею. Ми їм не даємо небезпечний інвентар, але можуть садити насіння, обривати листя, хлопці вчаться працювати з газонокосарками. Монотонна праця для них не є важка. Вони можуть годинами обривати квіточки, пересаджувати», – запевняє соцпрацівник.
Держава не стимулює благодійність
У «Карітасі» дітей із вадами розумового розвитку вчать насамперед навикам самообслуговування – зварити собі їжу, прибрати і попрати, заплатити за комунальні послуги. Куди складніше, каже директор Івано-Франківського «Карітасу» отець Володимир Чорній, інтегрувати їх в суспільство. Він наводить приклад Німеччини, де професійні майстерні вирішують проблеми не лише дозвілля, а й працевлаштування. В Україні ж законодавчо не врегульована діяльність таких центрів, а про працевлаштування розумово неповносправних – годі й говорити.
«На даний час із чинним законодавством дуже важко працювати на тому рівні, як працюють «Карітаси» за кордоном. У них є гарні майстерні, вони виконують певні державні замовлення. Ми цього зробити не можемо, бо в нас неприбуткова організація. Ми хочемо, щоб змінили чинне законодавство щодо благодійності, щоб «Карітас» як благодійна організація, міг брати участь у державних тендерах і міг залучати державні кошти. На даний час ми не маємо ні копійки державних коштів», – каже отець Володимир Чорній.
Є домовленість зі священиками, що вихованці «Карітасу» працюватимуть на озелененні територій біля церков. Могли б піти садівниками до багатих людей. От тільки чи знайдеться чимало охочих, враховуючи стереотипи, виховані репресивною психіатрією?
Щороку в Івано-Франківську проводяться «ярмарки вакансій» для осіб з функціональними обмеженнями. За даними міського центру зайнятості, цього року до них звернулося 133 особи з інвалідністю, 49 із них працевлаштовано. Але пропозицій роботи для осіб із вадами розумового розвитку нема.
| «Карітас» – міжнародна мережа благодійних організацій, яка займається соціальною діяльністю і наданням допомоги людям. В Івано-Франківську «Карітас» діє 22 роки. В перекладі з грецької «карітас» – милосердя, безкорисна любов. |