Київ – Двадцять дев’ять нападів на журналістів, за які нікого не покарали, зафіксували в Україні громадські організації цього року. До Всесвітнього дня проти безкарності 11 медіаорганізацій написали петицію до Генпрокуратури, МВС та Адміністрації Президента з вимогою дати відповідь, чому не порушують справи про перешкоджання діяльності журналістів. Медіаюристи, тим часом, сподіваються на покращення ситуації, бо ж набув чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс.
Жорстоке побиття журналіста «1+1» Дмитра Волкова у вересні, напад на фотокореспондента tochka.net Віталія Лазебника під час зйомки у травні, п’ятеро побитих журналістів та громадських активістів під час зйомки прострочених продуктів у донецькому супермаркеті «Сокіл» у січні. Справи щодо перешкоджання діяльності журналістів проти нападників так і не порушили.
І навіть якщо журналісти встановлюють особу нападника і надають докази суду, як це трапилося із Мустафою Наємом, винуватців до відповідальності не притягують, стверджують експерти. Окрім того, громадські медіа-організації вказують на відсутність зрушень у справах Георгія Гонгадзе та Василя Климентьєва.
І це тільки ті випадки, де журналісти скаржились правоохоронним органам, наголошує Ольга Падірякова з Незалежної медіа-профспілки.
Загалом, за її словами, цього року громадські організації не зафіксували жодного випадку порушення справи щодо перешкоджання діяльності журналістів. Напади на медійників міліція класифікує як «хуліганство». Особливо від цього потерпають фотокореспонденти та телеоператори, а також представники інтернет-видань, зазначає Падірякова.
«Навіть у таких кричущих випадках, коли було видно, що це порушення проти журналіста, що його побили, що він виконував свої службові обов’язки, що він знімав, були спроби не порушувати справу, бо цей журналіст, наприклад, працівник інтернет-видання, а інтернет-видання не вважаються ЗМІ», – стверджує вона.
Медіа-юристи сподіваються на новий КПК
22 листопада відбулася відкрита розмова між представниками медіа-організацій та правоохоронними органами щодо нового Кримінального процесуального кодексу, повідомила медіаюрист Тетяна Котюжинська. За її словами, зміни до законодавства містять багато нового щодо захисту медійників.
Зокрема, зауважує юрист, якщо раніше після скарги журналіста 10 днів тривала дослідча перевірка, то тепер справу будуть порушувати автоматично, окрім того, новий КПК дозволяє оскаржувати в суді неправомірне закриття таких справ. Тетяна Котюжинська прогнозує: «У цих питаннях у нас буде формуватися судова практика, коли ми будемо оскаржувати бездіяльність у судових процесах».
22 листопада світ відзначає міжнародний День проти безкарності. Вісім журналістських організацій України та дві міжнародні направили листа до Генеральної прокуратури України, МВС та Адміністрації Президента з вимогою надати інформацію, чому нападники на журналістів не несуть відповідальності.
Як зазначають представники медіаорганізацій, минулого року вони так само направляли листа до української влади, однак проблему так і не вирішили.
Жорстоке побиття журналіста «1+1» Дмитра Волкова у вересні, напад на фотокореспондента tochka.net Віталія Лазебника під час зйомки у травні, п’ятеро побитих журналістів та громадських активістів під час зйомки прострочених продуктів у донецькому супермаркеті «Сокіл» у січні. Справи щодо перешкоджання діяльності журналістів проти нападників так і не порушили.
І навіть якщо журналісти встановлюють особу нападника і надають докази суду, як це трапилося із Мустафою Наємом, винуватців до відповідальності не притягують, стверджують експерти. Окрім того, громадські медіа-організації вказують на відсутність зрушень у справах Георгія Гонгадзе та Василя Климентьєва.
І це тільки ті випадки, де журналісти скаржились правоохоронним органам, наголошує Ольга Падірякова з Незалежної медіа-профспілки.
Загалом, за її словами, цього року громадські організації не зафіксували жодного випадку порушення справи щодо перешкоджання діяльності журналістів. Напади на медійників міліція класифікує як «хуліганство». Особливо від цього потерпають фотокореспонденти та телеоператори, а також представники інтернет-видань, зазначає Падірякова.
«Навіть у таких кричущих випадках, коли було видно, що це порушення проти журналіста, що його побили, що він виконував свої службові обов’язки, що він знімав, були спроби не порушувати справу, бо цей журналіст, наприклад, працівник інтернет-видання, а інтернет-видання не вважаються ЗМІ», – стверджує вона.
Медіа-юристи сподіваються на новий КПК
22 листопада відбулася відкрита розмова між представниками медіа-організацій та правоохоронними органами щодо нового Кримінального процесуального кодексу, повідомила медіаюрист Тетяна Котюжинська. За її словами, зміни до законодавства містять багато нового щодо захисту медійників.
Зокрема, зауважує юрист, якщо раніше після скарги журналіста 10 днів тривала дослідча перевірка, то тепер справу будуть порушувати автоматично, окрім того, новий КПК дозволяє оскаржувати в суді неправомірне закриття таких справ. Тетяна Котюжинська прогнозує: «У цих питаннях у нас буде формуватися судова практика, коли ми будемо оскаржувати бездіяльність у судових процесах».
22 листопада світ відзначає міжнародний День проти безкарності. Вісім журналістських організацій України та дві міжнародні направили листа до Генеральної прокуратури України, МВС та Адміністрації Президента з вимогою надати інформацію, чому нападники на журналістів не несуть відповідальності.
Як зазначають представники медіаорганізацій, минулого року вони так само направляли листа до української влади, однак проблему так і не вирішили.