Київ – Історія політичного і соціального протесту через музику щороку збагачується новими іменами. На думку музичних критиків, як спосіб спротиву виникали навіть окремі жанри. Однак для того, щоб пісня стала революційним гімном, потрібно виконати її у потрібний час в потрібному місці.
Російські марші мільйонів під пісні Валерія Шевчука, заборона «Перемен» Віктора Цоя у Білорусі і революційна популярність тамтешнього «Ляпіса Трубецького». Мадонна та Ентоні Кідіс із RHCP, які виступають на своїх концертах на підтримку ув’язнених Pussy Riot. Зірки охоче долучаються до суспільних протестів, а певні музичні жанри, власне, і виникали як спротив, зауважує музичний критик Олександр Євтушенко.
«Є окремі так звані «протестні» напрямки, такі як панк-рок, – говорить він.– Sex Pistols – дуже виразна музика протесту. Проти тамтешнього буржуазного світу, буржуазних цінностей тощо».
Не обов’язково музикант хоче, щоб його пісню використовували ті чи інші рухи, додає Євтушенко. Зокрема, за його словами, поціновувачами «важкого металу» виявилися праворадикальні угруповання, які використовували окремі пісні на своїх заходах, не питаючи, однак, дозволу у виконавців.
Іноді окремі історичні події продовжують асоціюватися із тією чи іншою конкретною піснею. «Разом нас багато» скандували тисячі українських протестувальників у 2004-му. Із тим же періодом пов’язаний злет популярності Марії Бурмаки, «Океану Ельзи» та «Мандрів», які охоче виступали на Майдані.
Для музичного революціонера тут головне – опинитися у потрібний час в потрібному місці, переконаний критик Юрко Зелений. Однак сьогодні, як зауважує він у коментарі Радіо Свобода, «марсельєза» для українців повинна бути не тільки вчасно, але й майстерно виконана.
«Це мав би бути такий, знаєте, добротний рок-забійник, який би мав у приспіві щось на зразок кричалки, і був би прив’язаний до якихось «гарячих» подій сьогодення», – зауважує критик.
Піднятися «у єдиному пориві» заважає сегментованість аудиторії – психолог
Сьогодні в Україні немає єдиної аудиторії, яка була, наприклад, у 70-х, вважає соціальний психолог Віктор Пушкар. За його словами, ситуація двояка: з одного боку, на потенційного революціонера тисне «формат», з іншого – тепер є більше можливостей поширити свій твір через інтернет.
«Але якась річ, яка цей інформаційний шум пробиває, може бути поширена за допомогою соціальних мереж», – додає психолог.
Наприклад, жваве обговорення серед користувачі YouTube викликав ролик російського поета і музиканта Кирила Медведєва з групи «Аркадий Коц», якого затримали після мітингу на підтримку ув’язнених учасниць панк-гурту Pussy Riot. Прямо в автозаку він виконав переклад пісні каталонських борців із диктатурою.
Російські марші мільйонів під пісні Валерія Шевчука, заборона «Перемен» Віктора Цоя у Білорусі і революційна популярність тамтешнього «Ляпіса Трубецького». Мадонна та Ентоні Кідіс із RHCP, які виступають на своїх концертах на підтримку ув’язнених Pussy Riot. Зірки охоче долучаються до суспільних протестів, а певні музичні жанри, власне, і виникали як спротив, зауважує музичний критик Олександр Євтушенко.
«Є окремі так звані «протестні» напрямки, такі як панк-рок, – говорить він.– Sex Pistols – дуже виразна музика протесту. Проти тамтешнього буржуазного світу, буржуазних цінностей тощо».
Не обов’язково музикант хоче, щоб його пісню використовували ті чи інші рухи, додає Євтушенко. Зокрема, за його словами, поціновувачами «важкого металу» виявилися праворадикальні угруповання, які використовували окремі пісні на своїх заходах, не питаючи, однак, дозволу у виконавців.
Іноді окремі історичні події продовжують асоціюватися із тією чи іншою конкретною піснею. «Разом нас багато» скандували тисячі українських протестувальників у 2004-му. Із тим же періодом пов’язаний злет популярності Марії Бурмаки, «Океану Ельзи» та «Мандрів», які охоче виступали на Майдані.
Для музичного революціонера тут головне – опинитися у потрібний час в потрібному місці, переконаний критик Юрко Зелений. Однак сьогодні, як зауважує він у коментарі Радіо Свобода, «марсельєза» для українців повинна бути не тільки вчасно, але й майстерно виконана.
«Це мав би бути такий, знаєте, добротний рок-забійник, який би мав у приспіві щось на зразок кричалки, і був би прив’язаний до якихось «гарячих» подій сьогодення», – зауважує критик.
Піднятися «у єдиному пориві» заважає сегментованість аудиторії – психолог
Сьогодні в Україні немає єдиної аудиторії, яка була, наприклад, у 70-х, вважає соціальний психолог Віктор Пушкар. За його словами, ситуація двояка: з одного боку, на потенційного революціонера тисне «формат», з іншого – тепер є більше можливостей поширити свій твір через інтернет.
«Але якась річ, яка цей інформаційний шум пробиває, може бути поширена за допомогою соціальних мереж», – додає психолог.
Наприклад, жваве обговорення серед користувачі YouTube викликав ролик російського поета і музиканта Кирила Медведєва з групи «Аркадий Коц», якого затримали після мітингу на підтримку ув’язнених учасниць панк-гурту Pussy Riot. Прямо в автозаку він виконав переклад пісні каталонських борців із диктатурою.