«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої запитання в коментарях, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів.
Київ – Чи допоможе запровадження пені боротися з неплатниками комунальних послуг? Відповідний законопроект наразі розробляють у Міністерстві ЖКГ. На думку фахівців, цей механізм може бути дієвим лише щодо платоспроможного населення. Разом з тим, як зазначають деякі чиновники та експерти, запровадження пені доречне лише із запровадженням відповідальності за неякісне надання послуг.
Невчасна сплата комунальних послуг має каратися пенею. Так вважають у Міністерстві житлово-комунального господарства та ініціюють розгляд цього питання.
«Зараз ми ведемо розмову про те, скільки нараховувати – 100, 200 чи 300 відсотків», – заявив міністр ЖКГ Анатолій Близнюк. За його словами, «остаточне рішення буде сформульоване у законопроекті і винесене на розгляд Верховної Ради».
Необхідність запровадження пені у міністерстві пояснюють необхідністю дисципліни.
«Кожен місяць населення передплачує за комунальні послуги 101 відсоток, – каже Радіо Свобода помічник міністра ЖКГ Ольга Маштакова. – Але є ще і така категорія людей, які не сплачують зовсім – їх до 10 відсотків. До цього часу ми не ставимося до комунальних послуг як до товару, а думаємо, що держава зобов’язана. Пеня – це дисциплінарний та економічний захід».
Пеня для споживачів у відповідальність постачальників послуг
Киянка Світлана заборгувала за комунальні послуги понад 10 тисяч гривень. Вона пояснює це низькою зарплатою, неможливістю отримати аліментів від колишнього чоловіка та необхідністю платити за навчання дочки. Світлана каже, що запровадження пені навряд чи змусить її платити вчасно, а перспективу запровадження пені вона називає знущанням.
«Люди будуть відмовляти собі у всьому, зокрема і у більш-менш пристойному харчуванні, – обурюється Світлана. – Є ще одна категорія людей, якій просто ніде взяти гроші, тоді постане питання: годувати дитину чи сплачувати за квартиру. Думаю, що це буде просто катастрофа, це свого роду знущання, тортури».
Запровадження пені за невчасну сплату комунальних послуг підтримують не всі чиновники. Донецький міський голова Олександр Лук’янченко сказав Радіо Свобода, що якщо це і запроваджувати, то лише разом із відповідальністю постачальників за надання неякісних послуг.
«Думаю, що міністр дещо погарячкував, оскільки у нас є родини з різними прибутками – каже Лук’янченко. – Для того, щоб запроваджувати пеню та штрафи, у першу чергу потрібно затвердити Житловий кодекс. Людина має знати за що вона несе відповідальність, а за що відповідають ті, хто надає послуги. Потрібно зрівняти тих, хто надає послуги, та тих, хто ці послуги споживає».
Пеня «у законі», але без механізмів стягнення
В Україні є закон, який передбачає нарахування пені за несвоєчасну сплату комунальних послуг. Наприкінці 2010 року Верховна Рада зняла мораторій на заборону нарахування штрафних санкцій. Проте невизначеним залишається розмір пені та умови її нарахування. І, на переконання директора центру «Інститут міст» Олександра Сергієнка, втілити цей механізм штрафних санкцій у життя мало ймовірно.
«Цікаво, як пан Близнюк збирається знімати з неплатників цю пеню? – запитує Сергієнко. – Закон про пеню введений у дію понад рік тому. Але він не працює, тому що немає механізму стягнення. А про неможливість відключення послуги я взагалі мовчу. У нас переважна більшість будинків, у яких неможливо припинити опалення для окремої квартири: цілий стояк або нікого».
Кияни ведуться на знижки
Нарахування пені може бути ефективним інструментом боротьби з неплатежами, вважає голова громадського альянсу «Нова енергія» Павло Качур. Але це стосується лише платоспроможного населення. Як позитивний приклад Качур наводить Київ, де для тих, хто платить вчасно, діє знижка.
«Пропозиція Київської адміністрації, що хто заплатить до 20-го числа, далі має дисконт, суттєво впливає, – розповідає Качур. – Я переконався на своїй сім’ї. Дружина слідкує, щоб ми до 20-го числа заплатили за комунальні послуги».
При цьому експерти висловлюють здивування бажанням запровадити пеню, оскільки платежі населення за комунальні послуги у середньому становлять 100 відсотків.
Наступного понеділка слухайте про те, що дасть Україні приватизація шахт.
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
Київ – Чи допоможе запровадження пені боротися з неплатниками комунальних послуг? Відповідний законопроект наразі розробляють у Міністерстві ЖКГ. На думку фахівців, цей механізм може бути дієвим лише щодо платоспроможного населення. Разом з тим, як зазначають деякі чиновники та експерти, запровадження пені доречне лише із запровадженням відповідальності за неякісне надання послуг.
Невчасна сплата комунальних послуг має каратися пенею. Так вважають у Міністерстві житлово-комунального господарства та ініціюють розгляд цього питання.
«Зараз ми ведемо розмову про те, скільки нараховувати – 100, 200 чи 300 відсотків», – заявив міністр ЖКГ Анатолій Близнюк. За його словами, «остаточне рішення буде сформульоване у законопроекті і винесене на розгляд Верховної Ради».
Необхідність запровадження пені у міністерстві пояснюють необхідністю дисципліни.
Пеня для споживачів у відповідальність постачальників послуг
Киянка Світлана заборгувала за комунальні послуги понад 10 тисяч гривень. Вона пояснює це низькою зарплатою, неможливістю отримати аліментів від колишнього чоловіка та необхідністю платити за навчання дочки. Світлана каже, що запровадження пені навряд чи змусить її платити вчасно, а перспективу запровадження пені вона називає знущанням.
Люди будуть відмовляти собі у всьому, зокрема і у більш-менш пристойному харчуванні
Запровадження пені за невчасну сплату комунальних послуг підтримують не всі чиновники. Донецький міський голова Олександр Лук’янченко сказав Радіо Свобода, що якщо це і запроваджувати, то лише разом із відповідальністю постачальників за надання неякісних послуг.
«Думаю, що міністр дещо погарячкував, оскільки у нас є родини з різними прибутками – каже Лук’янченко. – Для того, щоб запроваджувати пеню та штрафи, у першу чергу потрібно затвердити Житловий кодекс. Людина має знати за що вона несе відповідальність, а за що відповідають ті, хто надає послуги. Потрібно зрівняти тих, хто надає послуги, та тих, хто ці послуги споживає».
Пеня «у законі», але без механізмів стягнення
В Україні є закон, який передбачає нарахування пені за несвоєчасну сплату комунальних послуг. Наприкінці 2010 року Верховна Рада зняла мораторій на заборону нарахування штрафних санкцій. Проте невизначеним залишається розмір пені та умови її нарахування. І, на переконання директора центру «Інститут міст» Олександра Сергієнка, втілити цей механізм штрафних санкцій у життя мало ймовірно.
Закон про пеню не працює, тому що немає механізму стягненняОлександр Сергієнко
Кияни ведуться на знижки
Нарахування пені може бути ефективним інструментом боротьби з неплатежами, вважає голова громадського альянсу «Нова енергія» Павло Качур. Але це стосується лише платоспроможного населення. Як позитивний приклад Качур наводить Київ, де для тих, хто платить вчасно, діє знижка.
«Пропозиція Київської адміністрації, що хто заплатить до 20-го числа, далі має дисконт, суттєво впливає, – розповідає Качур. – Я переконався на своїй сім’ї. Дружина слідкує, щоб ми до 20-го числа заплатили за комунальні послуги».
При цьому експерти висловлюють здивування бажанням запровадити пеню, оскільки платежі населення за комунальні послуги у середньому становлять 100 відсотків.
Наступного понеділка слухайте про те, що дасть Україні приватизація шахт.
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних досліджень. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.