Івано-Франківщина – За два роки оголошення Калуша зоною екологічної катастрофи, жодну з екологічних проблем так і не вирішили. Кількість розсолів у Домбровському кар’єрі далі зростає, і вже сусідня Молдова говорить про небезпеку забруднення Дністра. До того ж на утилізацію ще чекає третина накопиченого гексахлорбензолу.
Із лютого 2010 року Калуш і кілька навколишніх сіл президентським указом оголошені зоною екологічної катастрофи. У тому ж році з держбюджету було виділено близько 400 мільйонів гривень на вивезення гексахлорбензолу і першочергові роботи на Домбровському кар’єрі. На останній, зокрема, 50 мільйонів гривень. Львівський науковий інститут «Гірхімпром» розробив спеціальний проект. Виконавцем робіт без тендеру стала київська фірма «Фінансова енергетична корпорація України». Результати її праці – це недобудований розсолопровід, неякісне укріплення дамби, завищені рахунки, імітація роботи, фіктивні працівники. Порушена кримінальна справа проти трьох працівників фірми і одного чиновника.
Жодна з калуських проблем повністю не вирішена, стверджує головний спеціаліст Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області Роман Кравець. Він живе у Калуші і здійснює моніторинг за ситуацією у місті хіміків. Називає її «стабільно напруженою, але контрольованою». Найбільшою ж проблемою вважає Домбровський кар’єр, де щороку на 3-4 метри піднімається рівень розсолів.
Екологи називають щастям, що в цьому році мало опадів. Але попереджають: якщо роботи на Домбровському кар’єрі не будуть доведені до завершення, через два роки можливе потрапляння розсолів не лише у місцевий водозабір, а й у Лімницю та Дністер. Тож загроза екологічної катастрофи зберігається.
Як вихід – відновлення калійного виробництва
В Івано-Франківській обласній держадміністрації підтвердили, що два останні роки консервація Домбровського кар’єру майже не проводиться. А це 400 гектарів площі, близько 20 мільйонів кубічних метрів калійних розсолів, що залишилися у спадок від колишнього хімічного підприємства «Оріана». Перевірки прокуратури і КРУ встановили порушення при виконанні робіт, відкрито кримінальну справу. В цьому році певні кошти виділялися лише з обласного бюджету на моніторинг, на наступний рік проситимуть в уряду 106 мільйонів гривень. Майбутнє ж вбачають у відновленні калійного виробництва, каже перший заступник голови Івано-Франківської обласної держадміністрації Василь Плавюк.
«Обласна державна адміністрація стоїть на позиції, що вирішення екологічної проблеми у Калуші можливе лише паралельно з відновленням виробництва. Те підприємство, яке буде займатися переробкою калійної руди, забезпечить і екологічну безпеку того регіону», – каже Василь Плавюк.
Токсичного гексахлорбензолу виявилося значно більше
У цьому році з державного бюджету область отримала 120 мільйонів гривень на збирання, затарення і вивезення гексахлорбензолу. Якщо спочатку йшлося про 11,5 тисяч тонн відходів, що відносяться до першої категорії небезпеки, то згодом їх виявилося чи не втричі більше. Уже вивезено на утилізацію до Великобританії 18 тисяч тонн, в цьому році – близько 3,5 тисячі тонн. Але зроблено найскладнішу роботу, зазначає еколог Роман Кравець.
В обласній держадміністрації визнають, що і при утилізації гексахлорбензолу були проблеми з виконавцями робіт. Але стверджують: перевірки КРУ та інших контролюючих органів нецільового використання коштів не встановили. «Є застереження, але криміналу нема», – каже перший заступник голови облдержадміністрації Василь Плавюк. І запевняє, що до кінця наступного року гексахлорбензол із Калущини буде вивезено повністю.
Із лютого 2010 року Калуш і кілька навколишніх сіл президентським указом оголошені зоною екологічної катастрофи. У тому ж році з держбюджету було виділено близько 400 мільйонів гривень на вивезення гексахлорбензолу і першочергові роботи на Домбровському кар’єрі. На останній, зокрема, 50 мільйонів гривень. Львівський науковий інститут «Гірхімпром» розробив спеціальний проект. Виконавцем робіт без тендеру стала київська фірма «Фінансова енергетична корпорація України». Результати її праці – це недобудований розсолопровід, неякісне укріплення дамби, завищені рахунки, імітація роботи, фіктивні працівники. Порушена кримінальна справа проти трьох працівників фірми і одного чиновника.
Жодна з калуських проблем повністю не вирішена, стверджує головний спеціаліст Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області Роман Кравець. Він живе у Калуші і здійснює моніторинг за ситуацією у місті хіміків. Називає її «стабільно напруженою, але контрольованою». Найбільшою ж проблемою вважає Домбровський кар’єр, де щороку на 3-4 метри піднімається рівень розсолів.
Домбровський кар'єр
«На Домбровському кар’єрі протягом двох років не проводяться роботи. Прикро те, що вони не завершені, і це зводить нанівець ті роботи і ті об’єми коштів, які були вкладені свого часу у 2010 році. Ті роботи не принесли, по-перше, ніякого ефекту, по-друге, була тяганина і неспівпраця науки і виконавців: одні не розуміли, що вони роблять, грубо кажучи, а другі – не могли скоригувати, змусити робити те, що необхідно», – говорить Роман Кравець.Екологи називають щастям, що в цьому році мало опадів. Але попереджають: якщо роботи на Домбровському кар’єрі не будуть доведені до завершення, через два роки можливе потрапляння розсолів не лише у місцевий водозабір, а й у Лімницю та Дністер. Тож загроза екологічної катастрофи зберігається.
Як вихід – відновлення калійного виробництва
В Івано-Франківській обласній держадміністрації підтвердили, що два останні роки консервація Домбровського кар’єру майже не проводиться. А це 400 гектарів площі, близько 20 мільйонів кубічних метрів калійних розсолів, що залишилися у спадок від колишнього хімічного підприємства «Оріана». Перевірки прокуратури і КРУ встановили порушення при виконанні робіт, відкрито кримінальну справу. В цьому році певні кошти виділялися лише з обласного бюджету на моніторинг, на наступний рік проситимуть в уряду 106 мільйонів гривень. Майбутнє ж вбачають у відновленні калійного виробництва, каже перший заступник голови Івано-Франківської обласної держадміністрації Василь Плавюк.
«Обласна державна адміністрація стоїть на позиції, що вирішення екологічної проблеми у Калуші можливе лише паралельно з відновленням виробництва. Те підприємство, яке буде займатися переробкою калійної руди, забезпечить і екологічну безпеку того регіону», – каже Василь Плавюк.
Токсичного гексахлорбензолу виявилося значно більше
У цьому році з державного бюджету область отримала 120 мільйонів гривень на збирання, затарення і вивезення гексахлорбензолу. Якщо спочатку йшлося про 11,5 тисяч тонн відходів, що відносяться до першої категорії небезпеки, то згодом їх виявилося чи не втричі більше. Уже вивезено на утилізацію до Великобританії 18 тисяч тонн, в цьому році – близько 3,5 тисячі тонн. Але зроблено найскладнішу роботу, зазначає еколог Роман Кравець.
Колишній калійний завод, Калуш
«В цьому році забирали гексахлорбензол в найгіршій ділянці. Той, що захоронювався в 90-х роках, на початку незалежності України, 15-20 років тому. Захоронювався хаотично, великий об’єм цих відходів був без бочок, тому що почалася криза, почалося валитися виробництво в Калуші і значна частина відходів захоронювалася насипом, неконтрольовано. Більше того, ця територія була нерекультивована, тобто не накрита метровим шаром ґрунту і гравію. Через що цей гексахлорбензол витіснявся, вимивався в навколишнє середовище. І в тому районі були найгірші показники забруднення довкілля», – розповідає Роман Кравець.В обласній держадміністрації визнають, що і при утилізації гексахлорбензолу були проблеми з виконавцями робіт. Але стверджують: перевірки КРУ та інших контролюючих органів нецільового використання коштів не встановили. «Є застереження, але криміналу нема», – каже перший заступник голови облдержадміністрації Василь Плавюк. І запевняє, що до кінця наступного року гексахлорбензол із Калущини буде вивезено повністю.