Богдан Красавцев
Київ – Українські чиновники нижчого рівня намагаються уникати тендерів. Про це свідчать результати оприлюдненого сьогодні в Києві дослідження, яке провів Центр політичних студій та аналітики. Також аудитори склали рейтинг тих, котрі провели підозрілі операції. Хоч із нового року Україна планує запровадити державні закупівлі через інтернет, є сумніви, що це нововведення розв’яже проблему.
Центр політичних студій та аналітики за півроку проаналізував діяльність 77 органів влади – від обласних до районних державних адміністрацій. За словами координатора проекту Ольги Будник, так звані допорогові закупівлі – до 100 тисяч гривень – найважче відстежити. Адже ті не внесені до плану річних закупівель. І громадські аудитори попервах зіткнулися з відмовами, наголошує Будник.
«Наші громадські аудитори запитували інформацію про такі закупівлі, але її не надавали, тому що вона розміщувалася в окремих файлах. Все ж аудиторам вдалося простежити закономірність: органи влади дають суму закупівель, наближену до 100 тисяч гривень, проте меншу – для того, щоб не проводити тендерів», – каже Будник.
Трійка лідерів виглядає так: Солом’янська, Дніпровська та Деснянська райдержадміністрації в Києві, які замовили обладнання та послуги на суму майже 100 тисяч гривень. У регіонах України граничні закупівлі здійснюються в тих же самих постачальників. І, знов-таки, йдеться про суми, наближені до 100 тисяч гривень.
«Усі дуже чітко підбирають цей поріг і недораховують 40 гривень – для того, щоб здійснити закупівлі під своїм контролем та без залучення громадськості», – уточнює Будник.
Держава не контролює оприлюднення інформації про тендери
Експерти стверджують, що тендерні процедури в Україні загалом стають менш прозорими. З-під дії тендерного законодавства вивели Аграрний фонд, освітні та юридичні послуги держави тощо, наголошує Олексій Шалайський, редактор порталу «Наші гроші», що аналізує держані закупівлі.
«Кількість тендерів, які оприлюднює держава, зменшилася майже вдвічі. Нині ще декотрі підприємства проводять тендер про всяк випадок, хоча вони вже виведені з-під державного законодавства», – каже Шалайський.
За словами Шалайського, ні держава, ні підконтрольні структури не стежать за оприлюдненням повної інформації про тендерні закупівлі.
«Ми часто можемо навіть не помітити, хто брав участь у тендері – оприлюднюється лише цифра без додаткової інформації. І ніхто за цим не стежить – ані Антимонопольний комітет, ані Міністерство економіки. Хоча держава мусить це публікувати», – наголошує Шалайський.
Україна не готова до інтернет-торгів
Із нового року в Україні має стартувати електронний аукціон – процедура тендерних торгів через інтернет. Раніше міністр економіки Петро Порошенко підкреслював, що це дозволить зробити закупівлі прозорішими та доступнішими.
Але голова парламентського підкомітету з питань регулювання ринку державних закупівель Антон Яценко у коментарі Радіо Свобода висловив сумнів, що це зараз можливо.
«Володіючи інформацію, я не впевнений, що це запрацює. Технічно країна не готова до такого впровадження», – говорить Яценко.
Також фахівці наголошують: попри те, що інтернет-торги проходитимуть приховано, тобто назви компаній не розголошуватимуть, зацікавлені особи все ж знайдуть прогалини та скористаються ними.
Центр політичних студій та аналітики за півроку проаналізував діяльність 77 органів влади – від обласних до районних державних адміністрацій. За словами координатора проекту Ольги Будник, так звані допорогові закупівлі – до 100 тисяч гривень – найважче відстежити. Адже ті не внесені до плану річних закупівель. І громадські аудитори попервах зіткнулися з відмовами, наголошує Будник.
Органи влади дають суму закупівель, наближену до 100 тисяч гривень, проте меншу – для того, щоб не проводити тендерівОльга Будник
«Наші громадські аудитори запитували інформацію про такі закупівлі, але її не надавали, тому що вона розміщувалася в окремих файлах. Все ж аудиторам вдалося простежити закономірність: органи влади дають суму закупівель, наближену до 100 тисяч гривень, проте меншу – для того, щоб не проводити тендерів», – каже Будник.
Трійка лідерів виглядає так: Солом’янська, Дніпровська та Деснянська райдержадміністрації в Києві, які замовили обладнання та послуги на суму майже 100 тисяч гривень. У регіонах України граничні закупівлі здійснюються в тих же самих постачальників. І, знов-таки, йдеться про суми, наближені до 100 тисяч гривень.
«Усі дуже чітко підбирають цей поріг і недораховують 40 гривень – для того, щоб здійснити закупівлі під своїм контролем та без залучення громадськості», – уточнює Будник.
Держава не контролює оприлюднення інформації про тендери
Експерти стверджують, що тендерні процедури в Україні загалом стають менш прозорими. З-під дії тендерного законодавства вивели Аграрний фонд, освітні та юридичні послуги держави тощо, наголошує Олексій Шалайський, редактор порталу «Наші гроші», що аналізує держані закупівлі.
«Кількість тендерів, які оприлюднює держава, зменшилася майже вдвічі. Нині ще декотрі підприємства проводять тендер про всяк випадок, хоча вони вже виведені з-під державного законодавства», – каже Шалайський.
За словами Шалайського, ні держава, ні підконтрольні структури не стежать за оприлюдненням повної інформації про тендерні закупівлі.
Ми часто можемо навіть не помітити, хто брав участь у тендері – оприлюднюється лише цифра без додаткової інформаціїОлексій Шалайський
«Ми часто можемо навіть не помітити, хто брав участь у тендері – оприлюднюється лише цифра без додаткової інформації. І ніхто за цим не стежить – ані Антимонопольний комітет, ані Міністерство економіки. Хоча держава мусить це публікувати», – наголошує Шалайський.
Україна не готова до інтернет-торгів
Із нового року в Україні має стартувати електронний аукціон – процедура тендерних торгів через інтернет. Раніше міністр економіки Петро Порошенко підкреслював, що це дозволить зробити закупівлі прозорішими та доступнішими.
Але голова парламентського підкомітету з питань регулювання ринку державних закупівель Антон Яценко у коментарі Радіо Свобода висловив сумнів, що це зараз можливо.
«Володіючи інформацію, я не впевнений, що це запрацює. Технічно країна не готова до такого впровадження», – говорить Яценко.
Також фахівці наголошують: попри те, що інтернет-торги проходитимуть приховано, тобто назви компаній не розголошуватимуть, зацікавлені особи все ж знайдуть прогалини та скористаються ними.