Київ – Навчання по суботах або чотири пари щодня і довгі канікули – такі нововведення запроваджують деякі українські вищі навчальні заклади, щоб заощадити на опаленні та електроенергії. У Міносвіти вважають такі дії логічним наслідком самоврядності вишів, а от про те, чи є у бюджеті гроші на вищу освіту, не розповідають.
Студенти у Тернополі навчаються по суботах «відповідно до наказу ректора», а в Ужгороді мають чотири пари щодня. Кажуть: університети бояться «замерзнути», бо грошей на опалення у них немає.
Економити на опаленні керівництво Ужгородського національного університету змушує дефіцит коштів спецфондів, пояснює перший проректор цього вишу Василь Лемак.
«Ми перейшли на вісімдесятихвилинні пари, що дає можливість поставити чотири пари на день. А на грудень-січень ми запланували практики виробничі, переддипломні, щоб за потреби мати можливість законсервувати будівлі – у нас їх сорок по місту», – говорить він.
А викладачі Ужгородського університету переймаються ще й тим, що з ними стали укладати трудові угоди на короткий термін: раніше – на рік, а тепер – на місяць-два. Хоча керівництво вишу запевняє: економія зарплат і стипендій не торкнеться.
У столичних вишах власну потребу «затягнути паски» заперечують. Зокрема, проректор Київського національного університету імені Шевченка Володимир Бугров у коментарі Радіо Свобода зауважує: вони на теплі не економили і зараз не будуть.«Фінансування буде відоме після того, як ухвалять бюджет. А вистачить його, не вистачить, це щось таке…» – каже він.
Таких проблем з фінансуванням не було вже десять років – Ніколаєнко
Голова Громадської ради освітян і науковців України, колишній міністр освіти Станіслав Ніколаєнко водночас прогнозує: через дефіцит бюджету на кінець цього року в університетів грошей може не лишитися взагалі, тому кожен виш викручується, як може. За його словами, загальне недофінансування галузі сягає 15–20 мільярдів гривень.
Така ситуація складалася востаннє десять років тому, зауважує Ніколаєнко.
«Але це тільки початок: з грудня у Херсонській області, наприклад, немає грошей на утримання лікарень і шкіл. І я думаю, десь у половині областей бюджет уже фактично виконаний, тобто на грудень місяць коштів немає», – додає він.
Натомість у Міносвіти про гроші мовчать. Запит Радіо Свобода направили до завідувачки відділом природничої та технічної освіти профільного департаменту Алли Рибалко. Питання щодо ущільнення навчального процесу вона прокоментувала так: «Це самоврядування визначає. У їхній компетенції визначати, яким чином буде виконано всі умови, щоб забезпечити виконання навчального процесу».
Однак щодо того, чому виші змушені економити і чи відбувається скорочення видатків на вищу освіту, у міністерстві не сказали.
Студенти у Тернополі навчаються по суботах «відповідно до наказу ректора», а в Ужгороді мають чотири пари щодня. Кажуть: університети бояться «замерзнути», бо грошей на опалення у них немає.
Економити на опаленні керівництво Ужгородського національного університету змушує дефіцит коштів спецфондів, пояснює перший проректор цього вишу Василь Лемак.
На грудень-січень ми запланували практики виробничі, переддипломні, щоб за потреби мати можливість законсервувати будівлі – у нас їх сорок по містуВасиль Лемак
А викладачі Ужгородського університету переймаються ще й тим, що з ними стали укладати трудові угоди на короткий термін: раніше – на рік, а тепер – на місяць-два. Хоча керівництво вишу запевняє: економія зарплат і стипендій не торкнеться.
У столичних вишах власну потребу «затягнути паски» заперечують. Зокрема, проректор Київського національного університету імені Шевченка Володимир Бугров у коментарі Радіо Свобода зауважує: вони на теплі не економили і зараз не будуть.«Фінансування буде відоме після того, як ухвалять бюджет. А вистачить його, не вистачить, це щось таке…» – каже він.
Таких проблем з фінансуванням не було вже десять років – Ніколаєнко
Голова Громадської ради освітян і науковців України, колишній міністр освіти Станіслав Ніколаєнко водночас прогнозує: через дефіцит бюджету на кінець цього року в університетів грошей може не лишитися взагалі, тому кожен виш викручується, як може. За його словами, загальне недофінансування галузі сягає 15–20 мільярдів гривень.
Така ситуація складалася востаннє десять років тому, зауважує Ніколаєнко.
«Але це тільки початок: з грудня у Херсонській області, наприклад, немає грошей на утримання лікарень і шкіл. І я думаю, десь у половині областей бюджет уже фактично виконаний, тобто на грудень місяць коштів немає», – додає він.
Натомість у Міносвіти про гроші мовчать. Запит Радіо Свобода направили до завідувачки відділом природничої та технічної освіти профільного департаменту Алли Рибалко. Питання щодо ущільнення навчального процесу вона прокоментувала так: «Це самоврядування визначає. У їхній компетенції визначати, яким чином буде виконано всі умови, щоб забезпечити виконання навчального процесу».
Однак щодо того, чому виші змушені економити і чи відбувається скорочення видатків на вищу освіту, у міністерстві не сказали.