В Україні набули чинності зміни до закону «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» щодо національного превентивного механізму. Закон розширив можливості омбудсмена у протидії катуванням та порушенням прав людини у місцях несвободи.
Відтепер Уповноважений з прав людини Верховної Ради має право вносити пропозиції стосовно вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина ознайомлюватися з документами, у тому числі тими, що містять інформацію з обмеженим доступом, та отримувати їхні копії в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, органах прокуратури, в тому числі справи, які перебувають у судах.
Значно розширено й перелік місць несвободи, які омбудсмен може відвідувати без попередження. У цьому списку – місця, в яких особи примусово тримаються за судовим рішенням або рішенням адміністративного органу відповідно до закону, в тому числі ізолятори тимчасового тримання, кімнати для затриманих та доставлених чергових частин органів внутрішніх справ, пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, кімнати для перебування тимчасово затриманих військовослужбовців, слідчих ізоляторів, арештні доми, кримінально-виконавчі установи, приймальники-розподільники для дітей, загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації, центри медико-соціальної реабілітації дітей, спеціальні виховні установи, військові частини, гауптвахти, дисциплінарні батальйони, спеціальні приймальники для тримання осіб, які перебувають під адміністративним арештом, міських, районних управлінь та відділів МВС.
Відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання на Уповноваженого з прав людини покладаються функції національного превентивного механізму.
Омбудсмен може відвідувати місця несвободи без попередження
Для виконання функцій національного превентивного механізму Уповноважений, зокрема, здійснює регулярні відвідування місць несвободи без попереднього повідомлення про час і мету відвідувань та без обмеження їхньої кількості; проводить опитування осіб з метою отримання інформації стосовно поводження з ними і умов їхнього тримання, а також опитування інших осіб, які можуть надати таку інформацію; вносить органам державної влади, державним органам, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності пропозиції щодо попередження катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання; залучає на договірних засадах (на платній або безоплатній основі) до регулярних відвідувань місць несвободи представників громадських організацій, експертів, учених та фахівців, у тому числі іноземних.
За запитом Уповноваженого органи державної влади, державні органи, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності повинні надавати інформацію про чисельність осіб, які перебувають у місцях несвободи, про кількість таких місць та їхнє місце перебування, а також будь-яку іншу інформацію стосовно поводження з особами та умов їхнього тримання.
Для реалізації положень закону «Про внесення змін до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»», що набув чинності 4 листопада, у Секретаріаті Уповноваженого створюється окремий структурний підрозділ з питань недопущення катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання, розповіли у прес-службі Уповноваженого з прав людини Верховної Ради Валерії Лутковської.
Уряд визнав тортури у місцях несвободи проблемою України
Наприкінці жовтня у Національній доповіді про ситуацію із забезпеченням захисту прав людини уряд фактично визнав, що тортури у місцях несвободи є проблемою України. Доповідь українська делегація представила у Женеві членам Ради ООН з прав людини 24 жовтня.
Український уряд визнає, що проблема тортур і жорстокого поводження із людьми у правоохоронних органах «залишається однією із найгостріших».
«Статистика перевірок в органах системи внутрішніх справ не є оптимістичною. За період першого кварталу 2012 року до підрозділів внутрішньої безпеки МВС надійшло 975 звернень громадян про порушення їхніх конституційних прав і свобод, у тому числі 211 – про тортури і тілесні ушкодження. Під час перевірок за 86 зверненнями інформація знайшла підтвердження. До дисциплінарної відповідальності було притягнуто 99 співробітників міліції, порушено 32 кримінальні справи за фактами порушення працівниками міліції конституційних прав і свобод громадян», – мовиться у доповіді.
Правозахисники та експерти стверджують, що через безкарність правоохоронців та недовіру до судів більшість жертв катувань не повідомляє про тортури та порушення їхніх прав.
У липні 2012 року Європейський суд з прав людини зобов’язав Україну виплатити компенсацію в розмірі 154 тисяч євро жителеві Івано-Франківської області, який став інвалідом внаслідок побиття його міліціонерами. Це найбільша компенсація, до виплати якої ЄСПЛ коли-небудь зобов’язував Україну.
Відтепер Уповноважений з прав людини Верховної Ради має право вносити пропозиції стосовно вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина ознайомлюватися з документами, у тому числі тими, що містять інформацію з обмеженим доступом, та отримувати їхні копії в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, органах прокуратури, в тому числі справи, які перебувають у судах.
Значно розширено й перелік місць несвободи, які омбудсмен може відвідувати без попередження. У цьому списку – місця, в яких особи примусово тримаються за судовим рішенням або рішенням адміністративного органу відповідно до закону, в тому числі ізолятори тимчасового тримання, кімнати для затриманих та доставлених чергових частин органів внутрішніх справ, пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, кімнати для перебування тимчасово затриманих військовослужбовців, слідчих ізоляторів, арештні доми, кримінально-виконавчі установи, приймальники-розподільники для дітей, загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації, центри медико-соціальної реабілітації дітей, спеціальні виховні установи, військові частини, гауптвахти, дисциплінарні батальйони, спеціальні приймальники для тримання осіб, які перебувають під адміністративним арештом, міських, районних управлінь та відділів МВС.
Відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання на Уповноваженого з прав людини покладаються функції національного превентивного механізму.
Омбудсмен може відвідувати місця несвободи без попередження
Для виконання функцій національного превентивного механізму Уповноважений, зокрема, здійснює регулярні відвідування місць несвободи без попереднього повідомлення про час і мету відвідувань та без обмеження їхньої кількості; проводить опитування осіб з метою отримання інформації стосовно поводження з ними і умов їхнього тримання, а також опитування інших осіб, які можуть надати таку інформацію; вносить органам державної влади, державним органам, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності пропозиції щодо попередження катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання; залучає на договірних засадах (на платній або безоплатній основі) до регулярних відвідувань місць несвободи представників громадських організацій, експертів, учених та фахівців, у тому числі іноземних.
За запитом Уповноваженого органи державної влади, державні органи, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності повинні надавати інформацію про чисельність осіб, які перебувають у місцях несвободи, про кількість таких місць та їхнє місце перебування, а також будь-яку іншу інформацію стосовно поводження з особами та умов їхнього тримання.
Для реалізації положень закону «Про внесення змін до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»», що набув чинності 4 листопада, у Секретаріаті Уповноваженого створюється окремий структурний підрозділ з питань недопущення катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання, розповіли у прес-службі Уповноваженого з прав людини Верховної Ради Валерії Лутковської.
Уряд визнав тортури у місцях несвободи проблемою України
Наприкінці жовтня у Національній доповіді про ситуацію із забезпеченням захисту прав людини уряд фактично визнав, що тортури у місцях несвободи є проблемою України. Доповідь українська делегація представила у Женеві членам Ради ООН з прав людини 24 жовтня.
Український уряд визнає, що проблема тортур і жорстокого поводження із людьми у правоохоронних органах «залишається однією із найгостріших».
«Статистика перевірок в органах системи внутрішніх справ не є оптимістичною. За період першого кварталу 2012 року до підрозділів внутрішньої безпеки МВС надійшло 975 звернень громадян про порушення їхніх конституційних прав і свобод, у тому числі 211 – про тортури і тілесні ушкодження. Під час перевірок за 86 зверненнями інформація знайшла підтвердження. До дисциплінарної відповідальності було притягнуто 99 співробітників міліції, порушено 32 кримінальні справи за фактами порушення працівниками міліції конституційних прав і свобод громадян», – мовиться у доповіді.
Правозахисники та експерти стверджують, що через безкарність правоохоронців та недовіру до судів більшість жертв катувань не повідомляє про тортури та порушення їхніх прав.
У липні 2012 року Європейський суд з прав людини зобов’язав Україну виплатити компенсацію в розмірі 154 тисяч євро жителеві Івано-Франківської області, який став інвалідом внаслідок побиття його міліціонерами. Це найбільша компенсація, до виплати якої ЄСПЛ коли-небудь зобов’язував Україну.