Кліматичні зміни можуть спричинити радикальну заміну звичних для мільйонів людей продуктів харчування. Про це йдеться у доповіді, підготовленій групою експертів на замовлення ООН. Вже дуже скоро картоплю та сою можуть замінити маніок та вігна, хоча навіть назви цих культур нині для мільйонів людей невідомі. Цього тижня вчені обговорюють також склад марсіанського ґрунту та слона, який говорить корейською мовою.
Автори доповіді, ініційованої в ООН, – фахівці з CGIAR (Consultative Group on International Agricultural Research), – вважають, що після того, як внаслідок глобального потепління вирощування картоплі та низки важливих сільськогосподарських культур стане неможливим, людям доведеться поповнити свій раціон новими продуктами.
Як інформує BBC Science, експерти з CGIAR аналізували ймовірні варіанти впливу глобального потепління на 22 найбільш поширені у світі харчові культури. Експерти, зокрема, з’ясували, що вже дуже скоро посівні площі нині найважливіших для харчування людства культур – кукурудзи, рису й пшениці – суттєво скоротяться. Жертвою змін клімату стане й картопля, яку вирощують у зонах із помірним температурним режимом.
Автори доповіді припускають, що внаслідок температурних трансформацій окремі сорти бананів та деяких представників цієї родини можна буде вирощувати й у значно вищих широтах – і навіть у тих регіонах, де нині вирощують картоплю.
Окрім того, однією з культур, яка незабаром може поповнити раціон мільйонів людей, є маніок (касава). Нині він поширений у тропіках. Це – високий кущ родини молочайних, його коренеплід багатий на крохмаль. У сирому вигляді коренеплоди маніока отруйні, їх можна споживати лише у вареному або печеному вигляді. Придатний цей коренеплід і для виготовлення борошна. Сільськогосподарська цінність маніока полягає в тому, що він здатний витримувати різні температурні умови.
Зміни клімату також можуть поставити під загрозу вирощування сої – важливого для багатьох людей джерела білка. Соя дуже складно переносить коливання температури. Їй на зміну можуть прийти боби вігни – рослини, поширеної нині переважно у Південній Азії та Африці. У країнах останньої вігна відома під назвою «м’ясо для бідних», її стебла також можна використовувати для годівлі худоби. Вігна стійка до засух, її врожай не потерпає від високої температури.
Експерти наголошують: зміни у раціоні харчування людини не є чимось новим чи катастрофічним, вони відбуваються періодично і з різних причин. «Ще два десятиліття тому в Африці фактично не було культури споживання рису, нині ж він є дуже популярним. Люди змінили свої звички через ціни: рис легше придбати і легше приготувати. Так буде і в майбутньому», – вважає Брюс Кемпбелл, керівник дослідницької групи зі змін клімату і продовольчої безпеки CCAFS.
Марс і Гаваї: що спільного?
Американський марсохід Curiosity вперше провів рентгеноструктурний аналіз марсіанського ґрунту. Виявилося, що за своїми властивостями той схожий на гавайські вулканічні породи, повідомляє сайт NASA.
Зразки ґрунту аналізували за допомогою спеціального спектрометру CheMin, встановленого всередині «тіла» марсоходу: Curiosity має спеціальний ківш, який подавав ці зразки на прилад. Перед аналізом ґрунт ретельно просіювався – піддослідні часточки не могли за розміром бути більшими ніж по 0,15 міліметра.
У приладі ґрунт потрапляв під рентгенівське опромінення – дослідження рентгенівським дифрактометром дозволяє не лише з’ясувати хімічний склад, але й дізнатися більше про кристалічну структуру мінералів, з яких складається ґрунт Червоної планети.
Вчені з’ясували, що близько половини обсягу марсіанського ґрунту складають аморфні речовини (як-то, наприклад, вулканічний пісок). Друга половина – це переважно польовий шпат, піроксен та олівін – мінерали, які утворюються під час кристалізації магми. Науковці пояснюють: такий склад дуже нагадує базальтові вулканічні породи, які можна зустріти, наприклад, на Гавайських островах.
Загалом вчені вже мали певні гіпотези щодо складу ґрунту на Марсі (який, до слова, є домівкою для найбільшого у Сонячній системі вулкану Олімп), однак тепер уперше вони отримали конкретні наукові дані.
Нині Curiosity планує проведення ще одного аналізу марсіанського ґрунту – за допомогою приладу SAM. Той має з’ясувати, чи містить ґрунт органічні вуглецеві сполуки. Оскільки сполуки вуглецю є основою всіх живих організмів, то виявлення їх на Червоній планеті щонайменше означатиме придатність її для освоєння людьми.
Корейською говорять не лише люди
У зоопарку неподалік Сеула живе слон на прізвисько Косік, який може імітувати людську мову. Він уміє кілька корейських слів, і його справді розуміють місцеві жителі. Вимовляє слова Косік по-особливому, розповідають у Science Daily.
Словниковий запас Косіка невеликий – він уміє усього з п’ять-шість корейських слів: «анджа» («сидіти»), «анія» («ні»), «анньон» («привіт»), «нуво» («лежати»), «нє» (так) чи «чоа» («добре»). Це з’ясували дослідним шляхом: у зоопарк прибули австрійські науковці, які записали 25 годин «мови» слона, опісля записи дали прослухати групі носіїв корейської. Причому останнім не повідомили, що вони слухають слона, – носії були впевнені, що говорить людина.
Щоб наслідувати людську мову, слон засовує собі у пащу хобот – таким чином тварина дістає до кінчика язика і піднебіння. Чому Косік почав імітувати корейську, невідомо. Австрійські дослідники припускають, що причиною могла бути прив’язаність слона до одного з тренерів: у зоопарку цей слон є єдиним представником свого сімейства, він контактує лише з людьми. «Ми припускаємо, що він використовує «мову» для того, щоб зміцнити соціальні зв’язки зі своїм оточенням, тобто з людьми», – пояснює керівник групи науковців із Австрії Анґела Штеґер.
Тренер Косіка Кім Джон Ґап розповів, що працює з твариною з моменту прибуття її у зоопарк у 1993 році. Протягом перших кількох місяців тренер навіть ночував зі слоном у вольєрі. «Я й подумати не міг, що слон може заговорити, тому дуже здивувався, коли почув, як Косік повторює команди і деякі з тих слів, які я до нього промовляв», – додає Кім Джон Ґап.
Анґела Штеґер зазначає: людська мова має дві особливості – тон і тембр. «Вражає те, що Косік точно повторює тон і тембр свого тренера. Це дійсно фантастика, враховуючи розміри слона, а також довжину його голосового тракту – у співвідношенні з людськими», – додає дослідниця. Водночас, за словами науковців, немає ніяких підстав стверджувати, що Косік усвідомлює зміст слів, які він вимовляє.
Автори доповіді, ініційованої в ООН, – фахівці з CGIAR (Consultative Group on International Agricultural Research), – вважають, що після того, як внаслідок глобального потепління вирощування картоплі та низки важливих сільськогосподарських культур стане неможливим, людям доведеться поповнити свій раціон новими продуктами.
Як інформує BBC Science, експерти з CGIAR аналізували ймовірні варіанти впливу глобального потепління на 22 найбільш поширені у світі харчові культури. Експерти, зокрема, з’ясували, що вже дуже скоро посівні площі нині найважливіших для харчування людства культур – кукурудзи, рису й пшениці – суттєво скоротяться. Жертвою змін клімату стане й картопля, яку вирощують у зонах із помірним температурним режимом.
Автори доповіді припускають, що внаслідок температурних трансформацій окремі сорти бананів та деяких представників цієї родини можна буде вирощувати й у значно вищих широтах – і навіть у тих регіонах, де нині вирощують картоплю.
Окрім того, однією з культур, яка незабаром може поповнити раціон мільйонів людей, є маніок (касава). Нині він поширений у тропіках. Це – високий кущ родини молочайних, його коренеплід багатий на крохмаль. У сирому вигляді коренеплоди маніока отруйні, їх можна споживати лише у вареному або печеному вигляді. Придатний цей коренеплід і для виготовлення борошна. Сільськогосподарська цінність маніока полягає в тому, що він здатний витримувати різні температурні умови.
Зміни клімату також можуть поставити під загрозу вирощування сої – важливого для багатьох людей джерела білка. Соя дуже складно переносить коливання температури. Їй на зміну можуть прийти боби вігни – рослини, поширеної нині переважно у Південній Азії та Африці. У країнах останньої вігна відома під назвою «м’ясо для бідних», її стебла також можна використовувати для годівлі худоби. Вігна стійка до засух, її врожай не потерпає від високої температури.
Експерти наголошують: зміни у раціоні харчування людини не є чимось новим чи катастрофічним, вони відбуваються періодично і з різних причин. «Ще два десятиліття тому в Африці фактично не було культури споживання рису, нині ж він є дуже популярним. Люди змінили свої звички через ціни: рис легше придбати і легше приготувати. Так буде і в майбутньому», – вважає Брюс Кемпбелл, керівник дослідницької групи зі змін клімату і продовольчої безпеки CCAFS.
Марс і Гаваї: що спільного?
Американський марсохід Curiosity вперше провів рентгеноструктурний аналіз марсіанського ґрунту. Виявилося, що за своїми властивостями той схожий на гавайські вулканічні породи, повідомляє сайт NASA.
Зразки ґрунту аналізували за допомогою спеціального спектрометру CheMin, встановленого всередині «тіла» марсоходу: Curiosity має спеціальний ківш, який подавав ці зразки на прилад. Перед аналізом ґрунт ретельно просіювався – піддослідні часточки не могли за розміром бути більшими ніж по 0,15 міліметра.
У приладі ґрунт потрапляв під рентгенівське опромінення – дослідження рентгенівським дифрактометром дозволяє не лише з’ясувати хімічний склад, але й дізнатися більше про кристалічну структуру мінералів, з яких складається ґрунт Червоної планети.
Вчені з’ясували, що близько половини обсягу марсіанського ґрунту складають аморфні речовини (як-то, наприклад, вулканічний пісок). Друга половина – це переважно польовий шпат, піроксен та олівін – мінерали, які утворюються під час кристалізації магми. Науковці пояснюють: такий склад дуже нагадує базальтові вулканічні породи, які можна зустріти, наприклад, на Гавайських островах.
Загалом вчені вже мали певні гіпотези щодо складу ґрунту на Марсі (який, до слова, є домівкою для найбільшого у Сонячній системі вулкану Олімп), однак тепер уперше вони отримали конкретні наукові дані.
Нині Curiosity планує проведення ще одного аналізу марсіанського ґрунту – за допомогою приладу SAM. Той має з’ясувати, чи містить ґрунт органічні вуглецеві сполуки. Оскільки сполуки вуглецю є основою всіх живих організмів, то виявлення їх на Червоній планеті щонайменше означатиме придатність її для освоєння людьми.
Корейською говорять не лише люди
У зоопарку неподалік Сеула живе слон на прізвисько Косік, який може імітувати людську мову. Він уміє кілька корейських слів, і його справді розуміють місцеві жителі. Вимовляє слова Косік по-особливому, розповідають у Science Daily.
Словниковий запас Косіка невеликий – він уміє усього з п’ять-шість корейських слів: «анджа» («сидіти»), «анія» («ні»), «анньон» («привіт»), «нуво» («лежати»), «нє» (так) чи «чоа» («добре»). Це з’ясували дослідним шляхом: у зоопарк прибули австрійські науковці, які записали 25 годин «мови» слона, опісля записи дали прослухати групі носіїв корейської. Причому останнім не повідомили, що вони слухають слона, – носії були впевнені, що говорить людина.
Щоб наслідувати людську мову, слон засовує собі у пащу хобот – таким чином тварина дістає до кінчика язика і піднебіння. Чому Косік почав імітувати корейську, невідомо. Австрійські дослідники припускають, що причиною могла бути прив’язаність слона до одного з тренерів: у зоопарку цей слон є єдиним представником свого сімейства, він контактує лише з людьми. «Ми припускаємо, що він використовує «мову» для того, щоб зміцнити соціальні зв’язки зі своїм оточенням, тобто з людьми», – пояснює керівник групи науковців із Австрії Анґела Штеґер.
Тренер Косіка Кім Джон Ґап розповів, що працює з твариною з моменту прибуття її у зоопарк у 1993 році. Протягом перших кількох місяців тренер навіть ночував зі слоном у вольєрі. «Я й подумати не міг, що слон може заговорити, тому дуже здивувався, коли почув, як Косік повторює команди і деякі з тих слів, які я до нього промовляв», – додає Кім Джон Ґап.
Анґела Штеґер зазначає: людська мова має дві особливості – тон і тембр. «Вражає те, що Косік точно повторює тон і тембр свого тренера. Це дійсно фантастика, враховуючи розміри слона, а також довжину його голосового тракту – у співвідношенні з людськими», – додає дослідниця. Водночас, за словами науковців, немає ніяких підстав стверджувати, що Косік усвідомлює зміст слів, які він вимовляє.