Львів – Першого листопада у Львові на Личаківському цвинтарі українці й поляки спільно молились на польському цвинтарі Орлят і біля меморіалу воякам Української галицької армії, які загинули в українсько-польській війні у 1918-1919 роках.
«Вибачаємо і просимо вибачення» – це слова українсько-польського примирення у Львові. Спільне історичне минуле з року в рік вдається переосмислювати. Ще кілька років тому навіть важко було уявити, що на місці поховання польських вояків, на цвинтарі Орлят, майорітиме український прапор; що поляки разом із українцями молитимуться на могилах загиблих у братовбивчій українсько-польській війні.
Спільні молитви, які тривають одинадцятий рік поспіль, змогли злагодити конфлікти і дискусії довкола історичних непорозумінь між народами, зауважив Радіо Свобода секретар Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва Польщі Анджей Кунерт.
Майже 95 років братовбивча війна нагадує про себе
Відновлення польського цвинтаря у Львові супроводжувалося скандалами. Однак завдяки ініціативі польських та українських інтелектуалів і духовенства вдалося в цій сумній історії поставити крапку.
«Від того часу минуло майже 95 років, ці роковини будуть наступного року. Нині ми є партнерами, у майбутньому будемо разом в Європі і станемо військовими союзниками. Виявляється, що ми можемо разом із українцями і спільно з греко-католицькими священиками молитись і поклонитися на цвинтарі, без будь-якого акценту політичного, без якихось суперечностей, можемо схилити голову перед пам’яттю вояків», – наголосив Анджей Кунерт.
Українсько-польське примирення у Львові 1 листопада засвідчує готовність до взаємного вибачення, міжнаціонального примирення, вважає публіцист, історик Андрій Павлишин. На його думку, завдяки ініціативі проводити спільну молитву 1 листопада у Львові зняло багато конфліктних точок у міждержавних стосунках.
«Зникла теми для жовтої преси, зокрема польської, для того, щоб інспірувати якісь незгоди, загалом ця тема зійшла з поля боїв історичної пам’яті. Важливо молитись і апелювати до християнських вартостей», – каже Андрій Павлишин.
У ніч із 31 жовтня на 1 листопада 1918 року українці у момент розвалу Австро-Угорської імперії перебрали владу у Львові, проголосили Західно-Українську Народну Республіку. Проти української влади виступили польські підпільні збройні загони. Розпочалась українсько-польська війна 1918-1919 років. Вуличні бої у Львові завершились поразкою українців. Нині ті, хто воював за незалежність своєї держави, спочивають поруч на Личаківському цвинтарі. На їхніх могилах сьогодні горіли свічки.
«Вибачаємо і просимо вибачення» – це слова українсько-польського примирення у Львові. Спільне історичне минуле з року в рік вдається переосмислювати. Ще кілька років тому навіть важко було уявити, що на місці поховання польських вояків, на цвинтарі Орлят, майорітиме український прапор; що поляки разом із українцями молитимуться на могилах загиблих у братовбивчій українсько-польській війні.
Спільні молитви, які тривають одинадцятий рік поспіль, змогли злагодити конфлікти і дискусії довкола історичних непорозумінь між народами, зауважив Радіо Свобода секретар Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва Польщі Анджей Кунерт.
Майже 95 років братовбивча війна нагадує про себе
Відновлення польського цвинтаря у Львові супроводжувалося скандалами. Однак завдяки ініціативі польських та українських інтелектуалів і духовенства вдалося в цій сумній історії поставити крапку.
«Від того часу минуло майже 95 років, ці роковини будуть наступного року. Нині ми є партнерами, у майбутньому будемо разом в Європі і станемо військовими союзниками. Виявляється, що ми можемо разом із українцями і спільно з греко-католицькими священиками молитись і поклонитися на цвинтарі, без будь-якого акценту політичного, без якихось суперечностей, можемо схилити голову перед пам’яттю вояків», – наголосив Анджей Кунерт.
Українсько-польське примирення у Львові 1 листопада засвідчує готовність до взаємного вибачення, міжнаціонального примирення, вважає публіцист, історик Андрій Павлишин. На його думку, завдяки ініціативі проводити спільну молитву 1 листопада у Львові зняло багато конфліктних точок у міждержавних стосунках.
«Зникла теми для жовтої преси, зокрема польської, для того, щоб інспірувати якісь незгоди, загалом ця тема зійшла з поля боїв історичної пам’яті. Важливо молитись і апелювати до християнських вартостей», – каже Андрій Павлишин.
У ніч із 31 жовтня на 1 листопада 1918 року українці у момент розвалу Австро-Угорської імперії перебрали владу у Львові, проголосили Західно-Українську Народну Республіку. Проти української влади виступили польські підпільні збройні загони. Розпочалась українсько-польська війна 1918-1919 років. Вуличні бої у Львові завершились поразкою українців. Нині ті, хто воював за незалежність своєї держави, спочивають поруч на Личаківському цвинтарі. На їхніх могилах сьогодні горіли свічки.