Дніпропетровськ – У Дніпропетровську презентували найбільший у світі єврейський центр «Менора» і перший на пострадянському просторі музей Голокосту. В урочистостях взяли участь сотні ВІП-гостей: високопосадовці Ізраїлю, головні рабини різних країн світу, дипломати Великобританії, США, Ізраїлю, Німеччини, Швеції, керівники міжнародних організацій, а також українські великі підприємці. У єврейській громаді запевняють, що «Менора» – заклад культури для людей усіх національностей.
22-поверховий комплекс, зведений за 4 роки, складається з семи веж і символізує храмовий семисвічник-менору. У ньому, кажуть творці, одночасно може розміститись уся єврейська громада регіону. На 50 тисячах квадратних метрах, де все сяє від скла і мармуру, – готель, кошерний ресторан, супермаркети, галерея. У нішах галереї – величезні фоторепродукції: 40 синагог, які були у Дніпропетровську до початку війни. Мультимедійні екрани ретранслюють кінохроніки.
Три поверхи займає Музей історії євреїв та Голокосту в Україні. Тисячі експонати розказують про єврейську історію та культуру і найбільшу трагедію єврейства. Речі загиблих від німецьких куль дітей та жінок, фото єврейських погромів, інсталяції спалювання нацистами священних для євреїв книг... Не оминули увагою і внесок українців у порятунок євреїв – цілий розділ присвячений «праведникам світу», і участь євреїв в ОУН та УПА.
Музей доповнюватимуть
Один із творців музею, директор центру «Ткума» Ігор Щупак зазначає: намагались представити історію євреїв як частину національної пам'яті народу України за допомогою найсучаснішої техніки.
«Експонати є в кожному музеї, але у нас мова йде про унікальне мультимедійне обладнання. Таке, яке тільки з’явилось у світі. Це і відеозаписи, й інсталяції. Це і надзвичайна робота відомих українських художників, скульпторів, які вклали надзвичайно багато душі й нервів, щоб це відбулось», – сказав Ігор Щупак.
Першими новостворений музей відвідали головні рабини різних країн світу, керівники дипломатичних місій в Україні, представники міжнародних організації. Серед гостей – Ахарон Вайс, ізраїльський історик, співробітник міжнародної організації «Джойнт». Він сам пережив часи Голокосту на Західній Україні, у Бориславі. Розповідає, як сусіди-українці врятували від неминучої смерті його родину. Від живих свідків подій того часу, переконаний він, можна зібрати ще чимало матеріалів для музею.
«Треба долучити людей, які щось пам’ятають, треба займатись дослідженнями, шукати архівні матеріали, експонати. Крім того, що історики мають займатись цим, ми маємо ще й залучати простих людей до зміцнення національної пам’яті. Збирати свідчення, йти по селах, хуторах, де люди щось пам’ятають», – зазначив в коментарі Радіо Свобода Ахарон Вайс.
Кошторис проекту залишився невідомим
У єврейській громаді розповіли, що ідея створення центру належить відомим бізнесменам – президенту Дніпропетровської єврейської громади Геннадію Боголюбову й керівнику Європейської Ради єврейських громад Ігорю Коломойському. Вони ж і фінансували будівництво. На урочистостях на честь спонсорів відкрили пам’ятну дошку. Самі мільярдери спілкувались з пресою неохоче.
«Ні, не хочу. У вас є ще якісь питання? Ну, це довга історія…», – сказав на запитання журналістів про проект і його вартість Геннадій Боголюбов.
Не підтвердив, але й не спростував інформацію преси про те, що комплекс обійшовся у 5 мільярдів гривень, автор проекту Олександр Сорін.
«Це дуже нетактовне питання. Це єдина в світі будівля такого призначення і такого розміру», – сказав Радіо Свобода Олександр Сорін.
Презентація єврейського центру для почесних гостей та журналістів, кажуть організатори, була напівофіційною. Офіційно, для загалу, «Менора» відчинить двері вже цими вихідними: усі екскурсії в ці дні будуть безкоштовними, у подальшому вільним вхід буде для студентів, школярів та пенсіонерів. «Менора», кажуть в єврейській громаді, має стати авторитетним культурним центром, там проводитимуть виставки, презентації книг, наукові конференції.
22-поверховий комплекс, зведений за 4 роки, складається з семи веж і символізує храмовий семисвічник-менору. У ньому, кажуть творці, одночасно може розміститись уся єврейська громада регіону. На 50 тисячах квадратних метрах, де все сяє від скла і мармуру, – готель, кошерний ресторан, супермаркети, галерея. У нішах галереї – величезні фоторепродукції: 40 синагог, які були у Дніпропетровську до початку війни. Мультимедійні екрани ретранслюють кінохроніки.
Три поверхи займає Музей історії євреїв та Голокосту в Україні. Тисячі експонати розказують про єврейську історію та культуру і найбільшу трагедію єврейства. Речі загиблих від німецьких куль дітей та жінок, фото єврейських погромів, інсталяції спалювання нацистами священних для євреїв книг... Не оминули увагою і внесок українців у порятунок євреїв – цілий розділ присвячений «праведникам світу», і участь євреїв в ОУН та УПА.
Музей доповнюватимуть
Один із творців музею, директор центру «Ткума» Ігор Щупак зазначає: намагались представити історію євреїв як частину національної пам'яті народу України за допомогою найсучаснішої техніки.
«Експонати є в кожному музеї, але у нас мова йде про унікальне мультимедійне обладнання. Таке, яке тільки з’явилось у світі. Це і відеозаписи, й інсталяції. Це і надзвичайна робота відомих українських художників, скульпторів, які вклали надзвичайно багато душі й нервів, щоб це відбулось», – сказав Ігор Щупак.
Першими новостворений музей відвідали головні рабини різних країн світу, керівники дипломатичних місій в Україні, представники міжнародних організації. Серед гостей – Ахарон Вайс, ізраїльський історик, співробітник міжнародної організації «Джойнт». Він сам пережив часи Голокосту на Західній Україні, у Бориславі. Розповідає, як сусіди-українці врятували від неминучої смерті його родину. Від живих свідків подій того часу, переконаний він, можна зібрати ще чимало матеріалів для музею.
«Треба долучити людей, які щось пам’ятають, треба займатись дослідженнями, шукати архівні матеріали, експонати. Крім того, що історики мають займатись цим, ми маємо ще й залучати простих людей до зміцнення національної пам’яті. Збирати свідчення, йти по селах, хуторах, де люди щось пам’ятають», – зазначив в коментарі Радіо Свобода Ахарон Вайс.
У Дніпропетровську напівофіційно відкрили найбільший у світі єврейський центр
Кошторис проекту залишився невідомим
У єврейській громаді розповіли, що ідея створення центру належить відомим бізнесменам – президенту Дніпропетровської єврейської громади Геннадію Боголюбову й керівнику Європейської Ради єврейських громад Ігорю Коломойському. Вони ж і фінансували будівництво. На урочистостях на честь спонсорів відкрили пам’ятну дошку. Самі мільярдери спілкувались з пресою неохоче.
«Ні, не хочу. У вас є ще якісь питання? Ну, це довга історія…», – сказав на запитання журналістів про проект і його вартість Геннадій Боголюбов.
Не підтвердив, але й не спростував інформацію преси про те, що комплекс обійшовся у 5 мільярдів гривень, автор проекту Олександр Сорін.
«Це дуже нетактовне питання. Це єдина в світі будівля такого призначення і такого розміру», – сказав Радіо Свобода Олександр Сорін.
Презентація єврейського центру для почесних гостей та журналістів, кажуть організатори, була напівофіційною. Офіційно, для загалу, «Менора» відчинить двері вже цими вихідними: усі екскурсії в ці дні будуть безкоштовними, у подальшому вільним вхід буде для студентів, школярів та пенсіонерів. «Менора», кажуть в єврейській громаді, має стати авторитетним культурним центром, там проводитимуть виставки, презентації книг, наукові конференції.