Белград – Міністри закордонних справ Німеччини, Франції, Нідерландів, Бельгії, Австрії та Люксембургу попереджають, що останнім часом зростає кількість так званих фальшивих втікачів із країн Західних Балкан. При цьому вони, зокрема, вказують на Сербію.
Під Західними Балканами в Брюсселі мають на увазі Сербію, Македонію, Боснію і Герцеговину та Косово. З-поміж згаданих країн лише мешканцям Косова необхідні візи до всіх країн Євросоюзу. А коли йдеться про фальшивих шукачів притулку, мають на увазі людей, які вимагають притулок без будь-яких політичних підстав. Іншими словами, про тих, хто шукає притулок через економічні причини, а не через політичне переслідування.
Упродовж перших 8 місяців цього року політичний притулок у згаданих 6 країнах-членах ЄС просили 14 тисяч громадян, серед них 10 тисяч тих, що прибули з паспортом Сербії. У Белграді пояснюють, що йдеться переважно про ромів та етнічних албанців із південних районів країни.
Прем’єр-міністр Івіца Дачич каже, що якби поліція на кордоні зупиняла всіх ромів та албанців, це було б порушенням прав людини.
«Якщо проблемою для Євросоюзу є спосіб повернення до країни 10 тисяч осіб, то ми забезпечимо ці кошти з бюджету. Це буде для Сербії значно меншою ціною, ніж запровадження віз», – зазначив Дачич.
Проблеми Сербії: роми, албанці та відносини з Косовом
Рада міністрів Євросоюзу мала б обговорити проблему на сесії 25 жовтня. Згідно з європейською практикою, рішення про запровадження віз Європейська комісія може ухвалити за скороченою процедурою – значно простіше й швидше, ніж коли йшося про скасування візового режиму.
Єлько Кацін, доповідач Європейського парламенту в справах Сербії, попереджає: «Європейський Союз – це не самообслуговування. Сербія не може обирати лише те, що їй відповідає, а ігнорувати й зневажати інші речі, на які вона зобов’язалася. Відповім вам прямо: діалог Белграда й Приштини розпочався вже давно. Вони досягли багато домовленостей, але їх не реалізували. Те саме можна сказати й про візовий режим».
Отож, Кацін належить до тих, хто справу віз не зводить лише до ромів і албанців. На думку закордонних оглядачів у Белграді, сербська правоцентристська влада кількома своїми заходами обурила брюссельську адміністрацію та окремі європейські країни й через це останні попередження слід спримати вкрай серйозно.
Не важко припустити, що скасування безвізового режиму, який було запроваджено в грудні 2009 року, викликало б масове обуренння громадян діями влади.
Під Західними Балканами в Брюсселі мають на увазі Сербію, Македонію, Боснію і Герцеговину та Косово. З-поміж згаданих країн лише мешканцям Косова необхідні візи до всіх країн Євросоюзу. А коли йдеться про фальшивих шукачів притулку, мають на увазі людей, які вимагають притулок без будь-яких політичних підстав. Іншими словами, про тих, хто шукає притулок через економічні причини, а не через політичне переслідування.
Упродовж перших 8 місяців цього року політичний притулок у згаданих 6 країнах-членах ЄС просили 14 тисяч громадян, серед них 10 тисяч тих, що прибули з паспортом Сербії. У Белграді пояснюють, що йдеться переважно про ромів та етнічних албанців із південних районів країни.
Прем’єр-міністр Івіца Дачич каже, що якби поліція на кордоні зупиняла всіх ромів та албанців, це було б порушенням прав людини.
«Якщо проблемою для Євросоюзу є спосіб повернення до країни 10 тисяч осіб, то ми забезпечимо ці кошти з бюджету. Це буде для Сербії значно меншою ціною, ніж запровадження віз», – зазначив Дачич.
Проблеми Сербії: роми, албанці та відносини з Косовом
Рада міністрів Євросоюзу мала б обговорити проблему на сесії 25 жовтня. Згідно з європейською практикою, рішення про запровадження віз Європейська комісія може ухвалити за скороченою процедурою – значно простіше й швидше, ніж коли йшося про скасування візового режиму.
Єлько Кацін, доповідач Європейського парламенту в справах Сербії, попереджає: «Європейський Союз – це не самообслуговування. Сербія не може обирати лише те, що їй відповідає, а ігнорувати й зневажати інші речі, на які вона зобов’язалася. Відповім вам прямо: діалог Белграда й Приштини розпочався вже давно. Вони досягли багато домовленостей, але їх не реалізували. Те саме можна сказати й про візовий режим».
Отож, Кацін належить до тих, хто справу віз не зводить лише до ромів і албанців. На думку закордонних оглядачів у Белграді, сербська правоцентристська влада кількома своїми заходами обурила брюссельську адміністрацію та окремі європейські країни й через це останні попередження слід спримати вкрай серйозно.
Не важко припустити, що скасування безвізового режиму, який було запроваджено в грудні 2009 року, викликало б масове обуренння громадян діями влади.