Дніпропетровськ – «Мут» – «муж», «кхам» – «камінь», «гараш» – «гроші»… Дніпропетровський письменник Андрій Карнаух відшукав слова, подібні до українських, у вавилонській мові. Своїми відкриттями він поділився у книзі «Вавилоно-український лексикон». На кафедрі української філології Дніпропетровського університету такі дослідження не відкидають, вважаючи їх реакцією на радянську теорію походження мов.
Дніпропетровський письменник Андрій Карнаух видав науково-популярну книгу про можливу спорідненість української мови із вавилоно-ассирійською, або аккадською, якою користувалися ще в 25-му столітті до нашої ери.
Письменник стверджує, що проштудіював купу наукових книжок, зокрема двотомник радянського мовознавця Лева Ліпіна 1957 року «Аккадська мова». Андрій Карнаух визначив понад 300 вавилоно-ассирійських слів, які звучать подібно до українських.
Серед цих слів – назви частин тіла, стихій, тварин і рослин, так звана «хатня» лексика. Він запевняє, що в аккадській є чимало іменників, схожих на українські: «мова», «мати», «зерно», «рука», «тулуб», «вуха», «будинок», «гроші», «село» та інші. Назбиравши 16 груп таких слів, письменник припустив – це не випадковий збіг обставин.
«У вавилонської і української мов є спільні, дуже давні слова. Таких слів багато, це не просто якісь вкраплення, а цілі групи. Якщо у вавилонській «мут», то у нас це «муж». Якщо у вавилонській «кхам», то у нас це «камінь». Золото у вавилонській «гараш», а в українській це схоже на «гроші». Наука поки це не оцінила», – розповідає Андрій Карнаух.
Свою книгу Андрій Карнаух готував кілька років, видав власним коштом невеликим накладом. Серед читачів колеги по письменницькому цеху. Дніпропетровський письменник Юрій Кобзенко – автор ще одного нетрадиційного погляду на походження української мови, знавець давніх мов, що досліджує можливі зв’язки української з давньоєврейською та арабською мовами. Про працю свого колеги відгукується так:
«Чого ж не має права на існування? Чоловік шукає, і він дещо знайшов. Це вже добре. Мені це цікаво», – зазначив Юрій Кобзенко Радіо Свобода.
«Виходить, що нашій мові лише 600 років?»
Дослідженням можливих зв’язків вавилонської й української мов зацікавилися на факультеті української філології Дніпропетровського національного університету. Мовознавці запевнили: воно має право на існування.
Кандидат філологічних наук Ярослава Рибалка, що рецензувала книгу, зазначає: радянська теорія походження української мови від мови Київської Русі вже застаріла. Є підстави вважати, що українська з’явилася набагато раніше, ніж стверджували у підручниках.
«Класичне мовознавство, яке викладалось у радянські часи, було дещо заполітизоване. Нам говорили, що українська, російська, білоруська постали лише після 14 століття зі спільної мови Київської Русі. Виходить, що нашій мові всього 600 років? Однак зараз мовознавці стверджують, що це не так. Насправді та система, з якої складається українська мова, не могла за такий короткий час сформуватись. Безумовно, вона набагато давніша за походженням. Це підтверджують і мовознавці, і археологи, і антропологи», – вважає фахівець з історичної лексикології Ярослава Рибалка.
Ярослава Рибалка також зазначає: уже є дослідження, присвячені аналізу українських слів і санскриту, латині, давньогрецької мови, однак проблема походження української мови, так само, як і інших мов, є вічною. Фахівці з історичної лексикології мають замало давніх писемних джерел, щоб стверджувати щось напевно.
Дніпропетровський письменник Андрій Карнаух видав науково-популярну книгу про можливу спорідненість української мови із вавилоно-ассирійською, або аккадською, якою користувалися ще в 25-му столітті до нашої ери.
Письменник стверджує, що проштудіював купу наукових книжок, зокрема двотомник радянського мовознавця Лева Ліпіна 1957 року «Аккадська мова». Андрій Карнаух визначив понад 300 вавилоно-ассирійських слів, які звучать подібно до українських.
Серед цих слів – назви частин тіла, стихій, тварин і рослин, так звана «хатня» лексика. Він запевняє, що в аккадській є чимало іменників, схожих на українські: «мова», «мати», «зерно», «рука», «тулуб», «вуха», «будинок», «гроші», «село» та інші. Назбиравши 16 груп таких слів, письменник припустив – це не випадковий збіг обставин.
«У вавилонської і української мов є спільні, дуже давні слова. Таких слів багато, це не просто якісь вкраплення, а цілі групи. Якщо у вавилонській «мут», то у нас це «муж». Якщо у вавилонській «кхам», то у нас це «камінь». Золото у вавилонській «гараш», а в українській це схоже на «гроші». Наука поки це не оцінила», – розповідає Андрій Карнаух.
Свою книгу Андрій Карнаух готував кілька років, видав власним коштом невеликим накладом. Серед читачів колеги по письменницькому цеху. Дніпропетровський письменник Юрій Кобзенко – автор ще одного нетрадиційного погляду на походження української мови, знавець давніх мов, що досліджує можливі зв’язки української з давньоєврейською та арабською мовами. Про працю свого колеги відгукується так:
«Чого ж не має права на існування? Чоловік шукає, і він дещо знайшов. Це вже добре. Мені це цікаво», – зазначив Юрій Кобзенко Радіо Свобода.
«Виходить, що нашій мові лише 600 років?»
Дослідженням можливих зв’язків вавилонської й української мов зацікавилися на факультеті української філології Дніпропетровського національного університету. Мовознавці запевнили: воно має право на існування.
Кандидат філологічних наук Ярослава Рибалка, що рецензувала книгу, зазначає: радянська теорія походження української мови від мови Київської Русі вже застаріла. Є підстави вважати, що українська з’явилася набагато раніше, ніж стверджували у підручниках.
«Класичне мовознавство, яке викладалось у радянські часи, було дещо заполітизоване. Нам говорили, що українська, російська, білоруська постали лише після 14 століття зі спільної мови Київської Русі. Виходить, що нашій мові всього 600 років? Однак зараз мовознавці стверджують, що це не так. Насправді та система, з якої складається українська мова, не могла за такий короткий час сформуватись. Безумовно, вона набагато давніша за походженням. Це підтверджують і мовознавці, і археологи, і антропологи», – вважає фахівець з історичної лексикології Ярослава Рибалка.
Ярослава Рибалка також зазначає: уже є дослідження, присвячені аналізу українських слів і санскриту, латині, давньогрецької мови, однак проблема походження української мови, так само, як і інших мов, є вічною. Фахівці з історичної лексикології мають замало давніх писемних джерел, щоб стверджувати щось напевно.