Варшава – Систематична праця польських неурядових організацій, спрямована на викорінення мови ненависті в ЗМІ, дає позитивні результати. Громадськість Польщі дедалі активніше реагує на прояви зневаги до людей, які спричинені їхнім національним походженням, фізичним станом, чи, скажімо, сексуальною орієнтацією. Та потік ненависті, що заполонив нові електронні мас-медіа вимагає від польської держави нових підходів. У цьому переконані інтелектуали, які закликали владу рішуче реагувати на мову ненависті в інтернеті. Польська партія влади виступала з ініціативою доповнень до закону, яким передбачене покарання за розсівання ворожнечі.
Вже 20 років неурядова організація «Ніколи більше» веде моніторинг за проявами расизму й ксенофобії у Польщі, зокрема у польських ЗМІ. За матеріалами своїх спостережень товариство видало два томи «Брунатної книги», де наведено 4 тисячі зареєстрованих випадків зневажання людей з приводу їхнього вигляду, походження чи переконань.
Марцін Корнак, голова товариства «Ніколи більше» каже, що зусиллями громадських організацій у Польщі змінилося ставлення до проявів расизму, чи ксенофобії. 15–20 років тому, говорить він, випадки переслідування когось, хто має темний колір шкіри або інакше молиться, здебільшого не викликали значного суспільного резонансу. Тепер, твердить Корнак, польська громадськість реагує на такі випадки дружнім осудом, а держава карає пропагандистів крайніх поглядів. Це, зокрема, наслідок широкої інформаційної кампанії, яку проводять неурядові організації. Скажімо, товариство «Ніколи більше» провело чимало навчальних семінарів для польських поліцейських та вчителів про те, як розпізнавати мову ненависті та як їй протидіяти.
Три роки тюрми для «гієн» року?
За словами Корнака, найяскравіший приклад позитивних змін, що відбулися у цій ділянці в Польщі, – це історія, що трапилася цього літа на популярному радіо EskаRock. Якуб Воєвудський та Міхал Фіґурський – ведучі сатиричної радіопередачі – зневажливо висловилися на адресу українських заробітчанок у Польщі. У відповідь на це громадські організації розгорнули масштабну кампанію протесту, яка налякала власників радіостанції. Своє слово сказали й державні та правоохороні установи, тож приватну радіостанцію збираються покарати високим грошовим штрафом або навіть забрати у неї ліцензію.
Польська Рада етики ЗМІ визнала слова журналістів проявом ксенофобії, крайнім хамством і типовою мовою ненависті. У свою чергу Об’єднання польських журналістів номінувало радіоведучих до журналістської антипремії «Гієна року». Тим часом прокуратура порушила проти Воєвудського та Фіґурського кримінальну справу, яка передбачає три роки ув’язнення за публічне зневажання з огляду на національність особи або групи осіб.
Марцін Корнак підсумовує: «Громадськість дуже рішуче на це відреагувала. Це був приклад саме того, як громадська думка може впливати на ЗМІ. Програма змінилася, радіоведучих покарали, а радіо, де була ця передача, попросило вибачення за своїх авторів».
А якщо цькують в інтернеті?
Втім, наголошує Корнак, у Польщі є низка ЗМІ, які, так би мовити, спеціалізуються з мови ненависті. У таких крайніх випадках, переконаний експерт, недостатньо зусиль неурядових організацій, рішучішою мусить бути держава, яка нерідко залишається бездіяльною.
Саме до такого висновку схиляються й впливові польські інтелектуали – зокрема, письменник Анджей Стасюк, екс-омбудсмени Ева Лентовська та Анджей Цолль. Вони звернулися до польської прокуратури й міністра юстиції з закликом покласти край безкарному поширенню ненависті в інтернеті. Приводом до такого заклику стало тривале й зухвале цькування працівників аналітичного католицького часопису Tygodnik Powszechny в інтернет-мережі. Авторів цього часопису ображають, використовуючи брутальну антисемітську риторику.
У відповідь на заклики громадськості, правляча у Польщі партія «Громадянська платформа» пропонує доповнити польський закон про покарання за мову ненависті. Маріуш Вітчак один із ініціаторів змін у законі, пояснює, що таке мова ненависті на прикладі висловлювань польського публіциста Януша Корвіна-Мікке на його інтернет-блозі.
«Таку класичну мову ненависті нещодавно продемонстрував Корвін-Мікке. У своєму тексті на тему паралімпіади він принизив інвалідів, називаючи їх невдахами або неповносправною заразою. Це класична мова ненависті за яку треба карати у встановленому законом порядку», – каже Маріуш Вітчак.
Польська партія влади хоче розширити список тих характерних прикмет людини, зневажання яких вважатиметься проявом мови ненависті. Окрім раси, національності, релігії, чи сексуальної орієнтації, в цьому списку повинні бути переконання людини, вважають у «Громадянській платформі».
Вже 20 років неурядова організація «Ніколи більше» веде моніторинг за проявами расизму й ксенофобії у Польщі, зокрема у польських ЗМІ. За матеріалами своїх спостережень товариство видало два томи «Брунатної книги», де наведено 4 тисячі зареєстрованих випадків зневажання людей з приводу їхнього вигляду, походження чи переконань.
Марцін Корнак, голова товариства «Ніколи більше» каже, що зусиллями громадських організацій у Польщі змінилося ставлення до проявів расизму, чи ксенофобії. 15–20 років тому, говорить він, випадки переслідування когось, хто має темний колір шкіри або інакше молиться, здебільшого не викликали значного суспільного резонансу. Тепер, твердить Корнак, польська громадськість реагує на такі випадки дружнім осудом, а держава карає пропагандистів крайніх поглядів. Це, зокрема, наслідок широкої інформаційної кампанії, яку проводять неурядові організації. Скажімо, товариство «Ніколи більше» провело чимало навчальних семінарів для польських поліцейських та вчителів про те, як розпізнавати мову ненависті та як їй протидіяти.
Три роки тюрми для «гієн» року?
За словами Корнака, найяскравіший приклад позитивних змін, що відбулися у цій ділянці в Польщі, – це історія, що трапилася цього літа на популярному радіо EskаRock. Якуб Воєвудський та Міхал Фіґурський – ведучі сатиричної радіопередачі – зневажливо висловилися на адресу українських заробітчанок у Польщі. У відповідь на це громадські організації розгорнули масштабну кампанію протесту, яка налякала власників радіостанції. Своє слово сказали й державні та правоохороні установи, тож приватну радіостанцію збираються покарати високим грошовим штрафом або навіть забрати у неї ліцензію.
Польська Рада етики ЗМІ визнала слова журналістів проявом ксенофобії, крайнім хамством і типовою мовою ненависті. У свою чергу Об’єднання польських журналістів номінувало радіоведучих до журналістської антипремії «Гієна року». Тим часом прокуратура порушила проти Воєвудського та Фіґурського кримінальну справу, яка передбачає три роки ув’язнення за публічне зневажання з огляду на національність особи або групи осіб.
Марцін Корнак підсумовує: «Громадськість дуже рішуче на це відреагувала. Це був приклад саме того, як громадська думка може впливати на ЗМІ. Програма змінилася, радіоведучих покарали, а радіо, де була ця передача, попросило вибачення за своїх авторів».
А якщо цькують в інтернеті?
Втім, наголошує Корнак, у Польщі є низка ЗМІ, які, так би мовити, спеціалізуються з мови ненависті. У таких крайніх випадках, переконаний експерт, недостатньо зусиль неурядових організацій, рішучішою мусить бути держава, яка нерідко залишається бездіяльною.
Саме до такого висновку схиляються й впливові польські інтелектуали – зокрема, письменник Анджей Стасюк, екс-омбудсмени Ева Лентовська та Анджей Цолль. Вони звернулися до польської прокуратури й міністра юстиції з закликом покласти край безкарному поширенню ненависті в інтернеті. Приводом до такого заклику стало тривале й зухвале цькування працівників аналітичного католицького часопису Tygodnik Powszechny в інтернет-мережі. Авторів цього часопису ображають, використовуючи брутальну антисемітську риторику.
У відповідь на заклики громадськості, правляча у Польщі партія «Громадянська платформа» пропонує доповнити польський закон про покарання за мову ненависті. Маріуш Вітчак один із ініціаторів змін у законі, пояснює, що таке мова ненависті на прикладі висловлювань польського публіциста Януша Корвіна-Мікке на його інтернет-блозі.
«Таку класичну мову ненависті нещодавно продемонстрував Корвін-Мікке. У своєму тексті на тему паралімпіади він принизив інвалідів, називаючи їх невдахами або неповносправною заразою. Це класична мова ненависті за яку треба карати у встановленому законом порядку», – каже Маріуш Вітчак.
Польська партія влади хоче розширити список тих характерних прикмет людини, зневажання яких вважатиметься проявом мови ненависті. Окрім раси, національності, релігії, чи сексуальної орієнтації, в цьому списку повинні бути переконання людини, вважають у «Громадянській платформі».