Литовські виборці у першому турі парламентських виборів 14 жовтня проголосували за опозиційні партії. А на референдумі з приводу будівництва нової атомної станції у Литві учасники голосування висловилися проти спорудження в країні Вісагінської АЕС. Експерти вважають це серйозним політичним сигналом для майбутньої влади.
Згідно з попередніми даними Головної виборчої комісії Литви, у першому турі виборів за партійними списками розподіл голосів такий: за «Партію праці» проголосувало 20,15% виборців, за «Соціал-демократичну партію Литви» – 18,58%, а за правлячу консервативну партію «Союз Вітчизни – Християнські демократи» – 14,77%.
П’ятивідсотковий бар’єр проходження до парламенту подолали також партії «Порядок та справедливість», «Шлях сміливості», «Саюдіс лібералів Литви» та «Виборча акція поляків Литви».
У Литві діє змішана система виборів, за якою 70 депутатів обирають за партійними списками, а 71 – в одномандатних округах.
Склад нового Сейму у Литві повністю з’ясується через два тижні. Тоді в одномандатних округах, де не виявили переможців, відбудеться другий тур голосування.
Наразі керівники трьох опозиційних партій, що отримали перемогу в першому турі виборів: «Партії праці», «Соціал-демократичної партії Литви» та «Порядок і справедливість» вже домовилися про формування урядової коаліції.
«Ми формуємо робочу групу, яка розпочне консультації з формування коаліції й чекаємо на результати другого туру», – зазначив керівник «Партії праці» Віктор Успаських.
Проти нової АЕС через економічні причини
Якщо результати парламентських виборів у Литві ще можуть змінитися, то підсумки референдуму з приводу будівництва Вісагінської АЕС остаточно засвідчили, що більшість в країні не хоче мати нову атомну станцію.
Дані з 1965 виборчих дільниць (загалом їх 2017) свідчать, що «проти» будівництва АЕС висловилися 62,72% виборців, «за» – 34,34%.
Відомий литовський музикант Андрюс Мамонтовас вважає, що такій маленькій країні, як Литва, слід шукати альтернативні джерела енергії, або будувати менші АЕС.
«Литва – маленька, аграрна країна. У нас немає великих фабрик і заводів, які використовували б значну кількість енергії. Тому будівництво атомної станції звалює на нас великий тягар. Електроенергія не є тим, що ми можемо виробити й скласти на складі, щоб потім використати. Атомна станція буде діяти постійно і споживачі електроенергії будуть платити за ці надлишкові витрати», – вважає Андрюс Мамонтовас.
Голова Центру досліджень громадської думки Vilmorus Владас Гайдіс пояснює таку позицію литовців економічними причинами. На його думку, виборці побоюються, що держава – основний інвестор проекту будівництва Вісагінської АЕС – буде змушена брати великі кредити, які доведеться віддавати усім жителям країни.
Референдум у Литві мав рекомендаційний характер, остаточне рішення щодо будівництва нової Вісайгінської АЕС має ухвалити Сейм і уряд країни.
За АЕС – через Росію
Наразі основний аргумент тих, хто голосував за будівництво Вісагінської АЕС – це енергетична незалежність країни.
Рімантас Вайткус, якого вже призначено директором Вісагінської АЕС, наголошує, що атомна станція у Литві потрібна, оскільки у країні практично немає конкурентоспроможних джерел енергії. За його словами, Литва – рекордсмен ЄС із імпорту електроенергії й країна залежна від газу та електрики з одного джерела – Росії.
Стратегічним інвестором проекту Вісагінської АЕС обрали японську корпорацію Hitachi, домовленість про умови концесійної угоди уряд Литви підписав ще наприкінці минулого року.
Будівництво Вісагінської атомної електростанції є одним із головних енергетичних проектів Литви. Вона мала б замінити Іґналінську АЕС, закриту в 2009 році на вимогу Євросоюзу.
Будівництво Вісагінськаї АЕС має розпочатися в 2016 році, а виробляти електроенергію нова АЕС мала б почати у 2020-2021 роках.
Директор Інституту міжнародних відносин і політичних наук Вільнюського університету Рамунас Вілпішаускас вважає, що результати референдуму мають стати політичним сигналом для нової литовської влади, адже в людей є серйозні сумніви стосовно цього проекту.
Згідно з попередніми даними Головної виборчої комісії Литви, у першому турі виборів за партійними списками розподіл голосів такий: за «Партію праці» проголосувало 20,15% виборців, за «Соціал-демократичну партію Литви» – 18,58%, а за правлячу консервативну партію «Союз Вітчизни – Християнські демократи» – 14,77%.
П’ятивідсотковий бар’єр проходження до парламенту подолали також партії «Порядок та справедливість», «Шлях сміливості», «Саюдіс лібералів Литви» та «Виборча акція поляків Литви».
У Литві діє змішана система виборів, за якою 70 депутатів обирають за партійними списками, а 71 – в одномандатних округах.
Склад нового Сейму у Литві повністю з’ясується через два тижні. Тоді в одномандатних округах, де не виявили переможців, відбудеться другий тур голосування.
Наразі керівники трьох опозиційних партій, що отримали перемогу в першому турі виборів: «Партії праці», «Соціал-демократичної партії Литви» та «Порядок і справедливість» вже домовилися про формування урядової коаліції.
«Ми формуємо робочу групу, яка розпочне консультації з формування коаліції й чекаємо на результати другого туру», – зазначив керівник «Партії праці» Віктор Успаських.
Проти нової АЕС через економічні причини
Якщо результати парламентських виборів у Литві ще можуть змінитися, то підсумки референдуму з приводу будівництва Вісагінської АЕС остаточно засвідчили, що більшість в країні не хоче мати нову атомну станцію.
Дані з 1965 виборчих дільниць (загалом їх 2017) свідчать, що «проти» будівництва АЕС висловилися 62,72% виборців, «за» – 34,34%.
Відомий литовський музикант Андрюс Мамонтовас вважає, що такій маленькій країні, як Литва, слід шукати альтернативні джерела енергії, або будувати менші АЕС.
«Литва – маленька, аграрна країна. У нас немає великих фабрик і заводів, які використовували б значну кількість енергії. Тому будівництво атомної станції звалює на нас великий тягар. Електроенергія не є тим, що ми можемо виробити й скласти на складі, щоб потім використати. Атомна станція буде діяти постійно і споживачі електроенергії будуть платити за ці надлишкові витрати», – вважає Андрюс Мамонтовас.
Голова Центру досліджень громадської думки Vilmorus Владас Гайдіс пояснює таку позицію литовців економічними причинами. На його думку, виборці побоюються, що держава – основний інвестор проекту будівництва Вісагінської АЕС – буде змушена брати великі кредити, які доведеться віддавати усім жителям країни.
Референдум у Литві мав рекомендаційний характер, остаточне рішення щодо будівництва нової Вісайгінської АЕС має ухвалити Сейм і уряд країни.
За АЕС – через Росію
Наразі основний аргумент тих, хто голосував за будівництво Вісагінської АЕС – це енергетична незалежність країни.
Рімантас Вайткус, якого вже призначено директором Вісагінської АЕС, наголошує, що атомна станція у Литві потрібна, оскільки у країні практично немає конкурентоспроможних джерел енергії. За його словами, Литва – рекордсмен ЄС із імпорту електроенергії й країна залежна від газу та електрики з одного джерела – Росії.
Стратегічним інвестором проекту Вісагінської АЕС обрали японську корпорацію Hitachi, домовленість про умови концесійної угоди уряд Литви підписав ще наприкінці минулого року.
Будівництво Вісагінської атомної електростанції є одним із головних енергетичних проектів Литви. Вона мала б замінити Іґналінську АЕС, закриту в 2009 році на вимогу Євросоюзу.
Будівництво Вісагінськаї АЕС має розпочатися в 2016 році, а виробляти електроенергію нова АЕС мала б почати у 2020-2021 роках.
Директор Інституту міжнародних відносин і політичних наук Вільнюського університету Рамунас Вілпішаускас вважає, що результати референдуму мають стати політичним сигналом для нової литовської влади, адже в людей є серйозні сумніви стосовно цього проекту.