Львів – Професія вчителя не є популярною серед молодих людей. Оскільки належно не оплачується, до неї немає поваги з боку суспільства і влади, у більшості шкіл застаріла матеріально-технічна база. Та попри численні проблеми, вчителька початкових класів львівської середньої школи №91 Олена Іванова не уявляє своє життя без школи і учнів. Напередодні Дня вчителя бажає лише одного: довіри батьків.
З самісінького ранку у середній школі №91 було по-святковому гамірно. Учні прикрасили школу, зустрічали кожного вчителя напередодні професійного свята квітами і усмішками.
«У нас 31 дитина», розповіли школярики Олени Іванової. Саме любов до дітей є найважливішою рисою для вчителя. Власне це і привело до школи 24 роки тому Олену Іванову, вчительку початкових класів. У неї навіть гадки ніколи не було, що обрала не ту професію, кілька разів відмовлялась від керівних посад. Але саме любов дітей зупиняла. До того ж продовжила шлях своєї мами, яка донині вчителює.
«Я бачила, як мама віддається своїй роботі, дітям. Хоча її шлях був непростим: закінчила школу-інтернет, виховувала її мама, батько загинув на війні. Поштовхом стати вчителем став приклад мами. Якби складно не було у 90-ті роки, ми йшли до школи і забували про все. Бо дитяча любов є найкращим у світі. Ми вчимо їх життєвої мудрості, азів науки, вчимо вчитися. Коли дітки приходять бачать у мені друга і маму».
Однак поза школою Олена Іванова ще й мама для 13- річної донечки і дружина для чоловіка.
«Треба зварити їсти, виконати домашнє завдання з дитиною. У мене є великі гарні пакети, куди складаю зошити. На плиті вариться борщ, а поруч, за столом, перевіряю зошити. Маю гумористичний випадок. Я йшла по одній стороні вулиці, а донька і чоловік – по-іншій. Доня кличе «мама, мама», а я не чую. Чоловік кличе «Олена», теж не почула.7 жовтняДоня каже, кличемо «Олена Сергіївна»», – розповіла педагог.
Міністерство мало б зважати на вчителя
Олені Івановій боляче те, що у суспільстві нав’язується думка, що вчитель корумпований і поганий, що втрачається повага до важливої професії. Можливо, і є поодинокі випадки, каже, але такій людині немає місця у школі. А ось найбільшою проблемою в освіті вважає видання нових підручників, які є недосконалими і непродуманими. Оскільки Міністерство мало б передусім дослуховуватися до думки вчителів, а не до кабінетних чиновників.
«Надто пізно ми отримали підручники, щоб осмислити, проаналізувати, вартувало спершу поспілкуватись з авторами. Ці підручники, які нам дали, є лише на 50% досконалі, інше потребує змін. Багато є зайвого. Нині потрібно навчити дитину вчитись. Стільки грошей уряду було вкладено в недосконале, це практично викинені гроші», – зауважує вчителька.
Те, що в освіті проблем не бракує добре знають старшокласники, в яких поцікавилась, чи хотіли б вони бути вчителями. Більшість не хочуть обирати професію вчителя. Бо надто мала зарплата, молодих педагогів не охоче беруть на роботу у школи, а ще працювати з дітьми дуже важко, бо до кожного потрібно знайти індивідуальний підхід.
З самісінького ранку у середній школі №91 було по-святковому гамірно. Учні прикрасили школу, зустрічали кожного вчителя напередодні професійного свята квітами і усмішками.
«У нас 31 дитина», розповіли школярики Олени Іванової. Саме любов до дітей є найважливішою рисою для вчителя. Власне це і привело до школи 24 роки тому Олену Іванову, вчительку початкових класів. У неї навіть гадки ніколи не було, що обрала не ту професію, кілька разів відмовлялась від керівних посад. Але саме любов дітей зупиняла. До того ж продовжила шлях своєї мами, яка донині вчителює.
Однак поза школою Олена Іванова ще й мама для 13- річної донечки і дружина для чоловіка.
«Треба зварити їсти, виконати домашнє завдання з дитиною. У мене є великі гарні пакети, куди складаю зошити. На плиті вариться борщ, а поруч, за столом, перевіряю зошити. Маю гумористичний випадок. Я йшла по одній стороні вулиці, а донька і чоловік – по-іншій. Доня кличе «мама, мама», а я не чую. Чоловік кличе «Олена», теж не почула.7 жовтняДоня каже, кличемо «Олена Сергіївна»», – розповіла педагог.
Міністерство мало б зважати на вчителя
«Надто пізно ми отримали підручники, щоб осмислити, проаналізувати, вартувало спершу поспілкуватись з авторами. Ці підручники, які нам дали, є лише на 50% досконалі, інше потребує змін. Багато є зайвого. Нині потрібно навчити дитину вчитись. Стільки грошей уряду було вкладено в недосконале, це практично викинені гроші», – зауважує вчителька.
Те, що в освіті проблем не бракує добре знають старшокласники, в яких поцікавилась, чи хотіли б вони бути вчителями. Більшість не хочуть обирати професію вчителя. Бо надто мала зарплата, молодих педагогів не охоче беруть на роботу у школи, а ще працювати з дітьми дуже важко, бо до кожного потрібно знайти індивідуальний підхід.