Київ – Співробітникам українських охоронних агенцій можна буде
застосовувати силу і спецзасоби проти зловмисників. З 18 жовтня набуває чинності закон «Про охоронну діяльність», який розширює їхні права. Потреба у такому кроці назріла давно, а останнім часом ситуація загострилась, вважають ініціатори законопроекту. Згадують при цьому, зокрема, недавній інцидент у київському торговельно-розважальному центрі «Караван». Але громадські організації застерігають: до такого закону потрібні роз’яснення, щоб не довелося зрештою захищатися від охоронців.
Бити правопорушників та знімати їх на відео дозволяє охоронцям новий «профільний» закон, який набуває чинності з середини жовтня. Крім того, закон дозволяє охоронцям використовувати спеціальні засоби.
Тим часом беззахисність охоронців іноді коштує їм життя: наприкінці вересня у київському торговельно-розважальному центрі «Караван» зловмисник розстріляв службу охорони, троє працівників загинуло, одного у тяжкому стані забрала швидка.
Застосовувати силу, відповідно до закону «Про охоронну діяльність», можна тільки в особливих випадках, якщо більше нічого не допомагає, пояснює у коментарі Радіо Свобода один із ініціаторів законопроекту, голова парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, комуніст Валерій Бевз.
«Є два шляхи. Або ми будемо завантажувати Державну службу охорони, і всі суб’єкти господарювання підписуватимуть відповідні угоди із цією структурою. Або хай кожна комерційна структура або суб’єкт господарювання сам відповідає за організацію своєї відомчої охорони, – зауважує політик. – А для цього потрібен, зрозуміло, і закон про приватну охоронну діяльність».
«Громадян треба захищати, а не з ними боротися»
Якщо на охоронця здійснюють напад, він повинен захищатися, але дозволяти йому діяти «на випередження» ніхто не може, вважає Дмитро Гройсман із Вінницької правозахисної групи.
«Таких повноважень Конституція не надає. У нас насильство повністю монополізоване державою, і я вважаю, що це добре», – зазначає він.
Повноваження прописані у законі дуже узагальнено, і, щоб уникнути зловживань щодо застосування сили, варто ухвалити низку підзаконних актів. Зокрема, повинні бути роз’яснення, що саме і в яких випадках можна застосовувати, говорить Василь Вакуленко, голова ради Всеукраїнської спілки громадських організацій «Федерація охоронців України».
«Громадян треба захищати, а не з ними боротися. Головне, щоб охоронці не зрозуміли новий закон буквально: що за найменшої підозри можна руки людям виламувати», – наголошує він.
Як зауважив президент Федерації працівників недержавних служб безпеки Сергій Шабовта в інтерв’ю виданню «Главком», у законі «Про охоронну діяльність» права та обов’язки охоронців прописані вперше за більш ніж 20 років незалежності. Тим часом, в Україні охоронцями працюють до півмільйона осіб, а технічними засобами охорони опікуються три тисячі фірм.
застосовувати силу і спецзасоби проти зловмисників. З 18 жовтня набуває чинності закон «Про охоронну діяльність», який розширює їхні права. Потреба у такому кроці назріла давно, а останнім часом ситуація загострилась, вважають ініціатори законопроекту. Згадують при цьому, зокрема, недавній інцидент у київському торговельно-розважальному центрі «Караван». Але громадські організації застерігають: до такого закону потрібні роз’яснення, щоб не довелося зрештою захищатися від охоронців.
Бити правопорушників та знімати їх на відео дозволяє охоронцям новий «профільний» закон, який набуває чинності з середини жовтня. Крім того, закон дозволяє охоронцям використовувати спеціальні засоби.
Тим часом беззахисність охоронців іноді коштує їм життя: наприкінці вересня у київському торговельно-розважальному центрі «Караван» зловмисник розстріляв службу охорони, троє працівників загинуло, одного у тяжкому стані забрала швидка.
Застосовувати силу, відповідно до закону «Про охоронну діяльність», можна тільки в особливих випадках, якщо більше нічого не допомагає, пояснює у коментарі Радіо Свобода один із ініціаторів законопроекту, голова парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, комуніст Валерій Бевз.
Є два шляхи. Або ми будемо завантажувати Державну службу охорони, і всі суб’єкти господарювання підписуватимуть відповідні угоди із цією структурою. Або хай суб’єкт господарювання сам відповідає за організацію своєї відомчої охорониВалерій Бевз
«Громадян треба захищати, а не з ними боротися»
Якщо на охоронця здійснюють напад, він повинен захищатися, але дозволяти йому діяти «на випередження» ніхто не може, вважає Дмитро Гройсман із Вінницької правозахисної групи.
У нас насильство повністю монополізоване державою, і я вважаю, що це добреДмитро Гройсман
Повноваження прописані у законі дуже узагальнено, і, щоб уникнути зловживань щодо застосування сили, варто ухвалити низку підзаконних актів. Зокрема, повинні бути роз’яснення, що саме і в яких випадках можна застосовувати, говорить Василь Вакуленко, голова ради Всеукраїнської спілки громадських організацій «Федерація охоронців України».
Головне, щоб охоронці не зрозуміли новий закон буквально: що за найменшої підозри можна руки людям виламуватиВасиль Вакуленко
Як зауважив президент Федерації працівників недержавних служб безпеки Сергій Шабовта в інтерв’ю виданню «Главком», у законі «Про охоронну діяльність» права та обов’язки охоронців прописані вперше за більш ніж 20 років незалежності. Тим часом, в Україні охоронцями працюють до півмільйона осіб, а технічними засобами охорони опікуються три тисячі фірм.