Прага – Якщо можна було б оцінити сьогодні ставлення чеського народу до рідної мови, користуючись спортивною термінологією, то «золото» виграють обоє – і народ, і мова. Іншими словами, стан чеської мови у Чехії можна визначити як успішний. На думку фахівців, сьогодні чеська мова потребує не захисту, а вдумливої щоденної опіки. Але так було не завжди. Чехи відстояли свій найбільший скарб, рідну мову, у складному протистоянні з набагато сильнішим противником і в тяжкій боротьбі, яка тривала три довгих століття.
Гадаю, немає в Чеській Республіці людини, яка б не знала про драматичну подію в чеській історії, що трапилась у 1620 році. Того року, 8 листопада, в битві під Білою Горою, що поблизу Праги, перестала існувати конфедерація Чеської Корони, а з нею перед сильним німецькомовним противником капітулювала чеська мова, традиції й культура.
На довгих триста років чеські землі увійшли до складу Австрійської імперії Габсбургів, згодом могутньої Австро-Угорщини. Зміцнюючи панування, імператор Йозеф ІІ у 1781 році видав указ, яким запровадив німецьку єдиною мовою спілкування в державних установах. Як в імперіях водиться, мовна окупація поступово оволоділа всіма сферами життя: освітою, театром, військом – словом, настала тотальна германізація.
Чеська література і фольклор проти германізації
Але слід віддати належне чехам: вони не склали зброї. Їхня наполеглива і послідовна боротьба за свою мову, традиції, культуру вписалась до історії, як доба національного відродження. Її джерела слід шукати в посиленні національного самоусвідомлення, його могутня хвиля піднялась саме всупереч мовній окупації.
Мотивацію відстояти рідну мову чехи знаходили насамперед у творчості своїх поетів і письменників, народних майстрів, у фольклорі, пісні й театрі. Велику роботу на свої плечі перебрала сільська інтелігенція: вчителі, лікарі, священнослужителі. Саме на периферії, по селах і в малих містечках, загроза германізації була особливо небезпечною.
Освітяни очолили чеське національне відродження
У трьох хвилях національного відродження, яке припало на 18-е століття, а особливо активно проявилось у середині 19-го століття, чехам вдалось не тільки захистити рідну мову від руйнації, але й оживити певні процеси, наприклад, словотворення, видавництво словників, роботу професійних і аматорських театрів. А очолили найтяжчу роботу вчені й письменники, серед яких були і німецькомовні, розповів Радіо Свобода відомий учений-славіст, професор Карлового університету Їржі Марван.
«Є такий представник цього відродження, як наприклад, Юнґманн. Він краще говорив німецькою мовою, ніж чеською. Але для нього чеська мова – це був певний символ, це була в певному сенсі душа народу. Чеська мова тоді була настільки духовним елементом, без якого народ не міг існувати», – зауважує професор Марван.
Саме поет, викладач чеської мови Йозеф Юнгманн сформулював головну ідею чеського національного відродження так: «Чехом є тільки той, хто розмовляє чеською». З цією думкою, як з прапором відродження, чехи активно взялись за переклад з німецької і навіть з латини спортивної, географічної, військової термінології, а також термінів окремих наук, наприклад, хімії чи медицини. Багато неологізмів, тобто нових слів, не прижилось, трохи смішно і наївно нині звучить, наприклад, «nosoplena», тобто хустинка до носа, але загалом зусилля чеських патріотів не пропали даремно.
Перемога чеської над німецькою
Багато нових слів по-чеськи успішно вживається й нині. А тому сьогодні чехи, на відміну від більшості європейців, ходять не до театру, а до divádla, тобто дивляться на те, що діється на сцені. До речі, чеською «сцена» – jeviště – те, що там явиться. Давні мистецькі твори чехи купують не а антикваріаті, а в крамниці «Starožitnostі», плавають не в басейні, а на «koupališti» – від «купатися», вони грають в «košíkovou», тобто у баскетбол i «odbíjenou», тобто відбивають м’яч у волейболі, а книжки читають не в бібліотеці, а в «knihovně».
І ще така цікава особливість. Країну в центрі Європи, відому всім Австрію, свого в минулому могутнього мовного поневолювача, тільки чехи – єдині в цілому світі – називають «Rakousko» – від назви прикордонного села Dolní Rakousy – першого при перетині чесько-австрійського кордону.
Навіть події Другої світової війни, коли доводилось вивіски у крамницях чи фільми дублювати німецькою, не похитнули переконання чехів, що без мови держави не буде.
Мовна екологія – першочергове завдання
І нині у невеликій 10-мільйонній Чехії її громадяни дуже вимогливі у ставленні до рідної мови. У цій копіткій щоденній роботі на перше місце має стати, на думку професора Їржі Марвана, як одна з головних дисциплін – мовна екологія, наука, яка дбає про чистоту рідної мови в ЗМІ, у школах, державних установах. І в Україні також все нині в руках українських мовознавців, зауважує чеський професор.
«Вони повинні навчитися, що таке є лінґвоекологія, тобто теорія про мовне середовище. Кожна людина знає від своєї матері, що таке є мова. Я не бачу в українських мовознавців, щоб вони турбувалися цією проблемою. Отже, тут є початок. Українські мовознавці повинні перейти з теорії на реальну екологічну реалізацію. Українська мова є настільки особливе, естетично привабливе явище, що його не можна руйнувати своєю власною необережністю і байдужістю», – наголошує Їржі Марвана.
Сьогодні чехи успішно переклали рідною мовою всю комп’ютерну термінологію, до речі комп’ютер, мабуть тільки чехи назвали по-своєму – «počítač», тобто рахівниця, калькулятор. Мовою, її захистом від напливу передусім англомовних слів активно займаються громадські канали радіо і телебачення, театр, багато спеціальних часописів, а також книгарні та бібліотеки.
Гадаю, немає в Чеській Республіці людини, яка б не знала про драматичну подію в чеській історії, що трапилась у 1620 році. Того року, 8 листопада, в битві під Білою Горою, що поблизу Праги, перестала існувати конфедерація Чеської Корони, а з нею перед сильним німецькомовним противником капітулювала чеська мова, традиції й культура.
На довгих триста років чеські землі увійшли до складу Австрійської імперії Габсбургів, згодом могутньої Австро-Угорщини. Зміцнюючи панування, імператор Йозеф ІІ у 1781 році видав указ, яким запровадив німецьку єдиною мовою спілкування в державних установах. Як в імперіях водиться, мовна окупація поступово оволоділа всіма сферами життя: освітою, театром, військом – словом, настала тотальна германізація.
Чеська література і фольклор проти германізації
Але слід віддати належне чехам: вони не склали зброї. Їхня наполеглива і послідовна боротьба за свою мову, традиції, культуру вписалась до історії, як доба національного відродження. Її джерела слід шукати в посиленні національного самоусвідомлення, його могутня хвиля піднялась саме всупереч мовній окупації.
Мотивацію відстояти рідну мову чехи знаходили насамперед у творчості своїх поетів і письменників, народних майстрів, у фольклорі, пісні й театрі. Велику роботу на свої плечі перебрала сільська інтелігенція: вчителі, лікарі, священнослужителі. Саме на периферії, по селах і в малих містечках, загроза германізації була особливо небезпечною.
Освітяни очолили чеське національне відродження
У трьох хвилях національного відродження, яке припало на 18-е століття, а особливо активно проявилось у середині 19-го століття, чехам вдалось не тільки захистити рідну мову від руйнації, але й оживити певні процеси, наприклад, словотворення, видавництво словників, роботу професійних і аматорських театрів. А очолили найтяжчу роботу вчені й письменники, серед яких були і німецькомовні, розповів Радіо Свобода відомий учений-славіст, професор Карлового університету Їржі Марван.
Чеська мова була духовним елементом, без якого народ не міг існуватиЇржі Марван
«Є такий представник цього відродження, як наприклад, Юнґманн. Він краще говорив німецькою мовою, ніж чеською. Але для нього чеська мова – це був певний символ, це була в певному сенсі душа народу. Чеська мова тоді була настільки духовним елементом, без якого народ не міг існувати», – зауважує професор Марван.
Чехом є тільки той, хто розмовляє чеськоюЙозеф Юнгманн
Саме поет, викладач чеської мови Йозеф Юнгманн сформулював головну ідею чеського національного відродження так: «Чехом є тільки той, хто розмовляє чеською». З цією думкою, як з прапором відродження, чехи активно взялись за переклад з німецької і навіть з латини спортивної, географічної, військової термінології, а також термінів окремих наук, наприклад, хімії чи медицини. Багато неологізмів, тобто нових слів, не прижилось, трохи смішно і наївно нині звучить, наприклад, «nosoplena», тобто хустинка до носа, але загалом зусилля чеських патріотів не пропали даремно.
Перемога чеської над німецькою
Багато нових слів по-чеськи успішно вживається й нині. А тому сьогодні чехи, на відміну від більшості європейців, ходять не до театру, а до divádla, тобто дивляться на те, що діється на сцені. До речі, чеською «сцена» – jeviště – те, що там явиться. Давні мистецькі твори чехи купують не а антикваріаті, а в крамниці «Starožitnostі», плавають не в басейні, а на «koupališti» – від «купатися», вони грають в «košíkovou», тобто у баскетбол i «odbíjenou», тобто відбивають м’яч у волейболі, а книжки читають не в бібліотеці, а в «knihovně».
І ще така цікава особливість. Країну в центрі Європи, відому всім Австрію, свого в минулому могутнього мовного поневолювача, тільки чехи – єдині в цілому світі – називають «Rakousko» – від назви прикордонного села Dolní Rakousy – першого при перетині чесько-австрійського кордону.
Навіть події Другої світової війни, коли доводилось вивіски у крамницях чи фільми дублювати німецькою, не похитнули переконання чехів, що без мови держави не буде.
Мовна екологія – першочергове завдання
І нині у невеликій 10-мільйонній Чехії її громадяни дуже вимогливі у ставленні до рідної мови. У цій копіткій щоденній роботі на перше місце має стати, на думку професора Їржі Марвана, як одна з головних дисциплін – мовна екологія, наука, яка дбає про чистоту рідної мови в ЗМІ, у школах, державних установах. І в Україні також все нині в руках українських мовознавців, зауважує чеський професор.
Українська мова є настільки особливе, естетично привабливе явище, що його не можна руйнувати своєю власною необережністю і байдужістюЇржі Марвана
«Вони повинні навчитися, що таке є лінґвоекологія, тобто теорія про мовне середовище. Кожна людина знає від своєї матері, що таке є мова. Я не бачу в українських мовознавців, щоб вони турбувалися цією проблемою. Отже, тут є початок. Українські мовознавці повинні перейти з теорії на реальну екологічну реалізацію. Українська мова є настільки особливе, естетично привабливе явище, що його не можна руйнувати своєю власною необережністю і байдужістю», – наголошує Їржі Марвана.
Сьогодні чехи успішно переклали рідною мовою всю комп’ютерну термінологію, до речі комп’ютер, мабуть тільки чехи назвали по-своєму – «počítač», тобто рахівниця, калькулятор. Мовою, її захистом від напливу передусім англомовних слів активно займаються громадські канали радіо і телебачення, театр, багато спеціальних часописів, а також книгарні та бібліотеки.