«У пошуках крайнього» – політична реклама за українським зразком

Київ – Політична реклама в Україні в більшості випадків спрямована не на вирішення проблем, а «на пошуки крайнього», констатують експерти. Вони переконують, що негатив не підвищує рейтингів політичних сил і рекомендують змінювати зміст політичної реклами. А це не потребує додаткових фінансів.

Політична реклама виникла у Стародавній Греції та у Стародавньому Римі понад дві з половиною тисячі років тому. Тоді використовували рекламні гасла і заклики. Глашатаї оповіщали громадян на вулицях про справи в державі, про початок воєн і великих військових походів, рекрутували добровольців в армію. Роль політичної реклами виконували статуї правителів, полководців, на яких висікались різні написи.

Сьогоднішня ж політична реклама значно відрізняється від античної. Замість статуй використовують, зокрема, білборди, банери, радіо, телебачення, пресу та Інтернет.

Основна мета – впізнаваність політиків без дискусій

Політична реклама в Україні нецікава і беззмістовна, впевнений політтехнолог Дмитро Раїмов.

«Всі тези, весь формат подачі реклами класичний. Він зроблений за підручниками PR ще 60-х років. Вона нецікава, окрім комуністів, тому що ми бачимо у Наталії Королевської рекламу, яка повністю скопійована з кампанії Тігіпка. Партія регіонів тримається своєї лінії 2010 року. Опозиція максимально не відійшла від своїх повідомлень від моменту посадки Юлії Володимирівни, тобто ніяких повідомлень для людей немає. Лише комуністи пропонують якусь ідеологію в рамках своїх пропозицій і більше нічого», – сказав Радіо Свобода політтехнолог Дмитро Раїмов.

Водночас, за його словами, основна мета політичної реклами в Україні – впізнаваність політиків. «Намагаються збільшити впізнаваність і не вести дискусій. Не ведуть дискусій, тому що не мають власних ідей, як змінювати країну. У США дискусія на рівні збільшувати фіскальний процент ВВП чи не збільшувати, тобто скільки держава має забирати податків – на процент більше чи на процент менше, – говорить Дмитро Раїмов. – У нас більшість політиків просто такими термінами не оперує, їх консультанти, здебільшого, так само».

«Негатив – це хибна тактика»

За класичним зразком політична реклама має чітко підкреслювати те, як ідеї політичної партії чи кандидата поліпшать життя пересічних громадян, щоб зацікавити найширшу аудиторію виборців. Проте в Україні у передвиборчій політичній рекламі більшість партій акцентують свою увагу на негативі опонентів. І цей рік не виняток, говорить політтехнолог, експерт Інституту соціальних технологій «Соціо-поліс» Ярослав Макітра.

«Більшість працює на негативі. Політичні сили наввипередки доводять виборцям, хто винен у тому, що зараз відбувається. Позитивні тези не так сприймаються, у людей велика зараз агресія до політичних партій і негативні тези зараз сприймаються. Але вони не дають виходу, не дають надії. І ця тактика є хибною, тому що в будь-якому форматі, в якому б не була реклама, виборець голосує за тих, хто дає надію, дає вихід із ситуації», – зауважує Ярослав Макітра.

Партія влади і опозиція навряд чи підвищать свої рейтинги за рахунок політичної реклами, якщо не змінять її на позитивну, додає експерт. А саме так, на думку фахівців, роблять у західних країнах Європи та США, де виборцю пропонують, окрім констатації факту і вихід із ситуації. Саме завдяки правильній політичній рекламі, стверджують експерти, ростуть рейтинги у комуністів та УДАРу.

Водночас дієвість реклами не залежить від кількості вкладених у неї грошей. Звісно ж, якісний папір чи гарна картинка коштують дорожче, але це не дає ефекту, кажуть експерти.