Київ – Чинний Президент України Віктор Янукович та нинішні лідери опозиції Грузії Ніно Бурджанадзе і Молдови Володимир Воронін – лідери рейтингу найбільш пострадянських політиків у своїх країнах. Рейтинг склали незалежні експерти трьох держав у рамках проекту «Як позбутися пострадянськості?», який втілює український Інститут світової політики.
Експерти проекту як критерії брали: використання влади для власного збагачення і свого фінансово-промислового клану; підміну верховенства права правом телефонним та договірними відносинами; нетолерантність у всіх її можливих проявах; прагнення «переробити» державні, інформаційні та громадські інституції «під себе» тощо.
«За пострадянськості у політиці та суспільстві будь-які розмови на тему європейської інтеграції, європейських цінностей, зближення України з ЄС є певною мірою абстрактними, якщо не викорінити ті цінності і практики, які побутують у пострадянському суспільстві та політикумі», – зазначила ініціатор проекту, директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук.
Не менш небезпечно і те, що деякі з пострадянських характеристик переплітаються з ознаками посттоталітарного, а то й автократичного суспільства та держави, каже Гетьманчук. Наприклад, за кордоном українські політики демонструють демократичний стиль поводження і гарні манери, – а вдома поводять себе як власники країни.
Очільники рейтингу
В українському рейтингу «пострадянськості» лідирує чинний Президент Віктор Янукович та представники його команди: у першій п’ятірці – прем’єр-міністр Микола Азаров, міністр освіти Дмитро Табачник, народний депутат України – «регіонал» Сергій Ківалов. В кінці п’ятірки – екс-Президент Віктор Ющенко.
Як зазначив координатор проекту Сергій Солодкий, найменш пострадянським політиком експерти вважають лідера «Громадянської платформи», колишнього міністра оборони Анатолія Гриценка. Інші лідери опозиції – Юлія Тимошенко, Арсеній Яценюк, Віталій Кличко – займають місця у третій десятці рейтингу.
Однією з ознак про- та пострадянськості українських політиків експерти назвали їхнє тяжіння до тоталітарних методів управління держави. Як зауважив з цього приводу соціолог Євген Головаха, демократична риторика нерідко прикриває авторитаризм. Експерт не має ілюзій і щодо перспективи європейської інтеграції України за чинної влади.
«Наші владні політики визначають на словах свою інтеграцію як європейську. Але насправді у країні все більше ознак того, що до цього курсу з певною зневагою ставляться», – зауважує соціолог.
Пострадянськість у Грузії та Молдові
На відміну від України, у Молдові та Грузії у списку політиків, що не позбулися старих догм, лідирують нинішні опозиціонери. Як пояснюють оглядачі, у Тбілісі та Кишиневі чинна влада не лише проголосила, а й проводить антитоталітарну, проєвропейську політику.
Відтоді, як ми говорили про цей проект, про рейтинги, було зрозуміло, що у Молдові найбільш про- і пострадянським політиком наші експерти оберуть екс-Президента Вороніна», – сказав Радіо Свобода молдовський політолог Леонід Літра.
За словами експерта, Воронін уособлює радянську ідеологію як лідер Комуністичної партії, та пострадянські методи управління як державний діяч. Люди, які займалися політикою з радянських часів, прогнозовано очолили рейтинги і в Грузії, зазначив Літра.
Грузинський рейтинг експерти назвали «політичним бенефісом опозиційних сил» Грузії – саме останніх визнали найбільш відповідними до перерахованих раніше критеріїв тбіліські політологи та соціологи.
Наступний етап здійснення проекту – віднайти механізми, щоб позбутися пострадянськості і долучити народи колишніх радянських республік до демократичного світу, кажуть експерти Інституту світової політики.
Експерти проекту як критерії брали: використання влади для власного збагачення і свого фінансово-промислового клану; підміну верховенства права правом телефонним та договірними відносинами; нетолерантність у всіх її можливих проявах; прагнення «переробити» державні, інформаційні та громадські інституції «під себе» тощо.
За пострадянськості у політиці та суспільстві будь-які розмови на тему європейської інтеграції є абстрактнимиАльона Гетьманчук
«За пострадянськості у політиці та суспільстві будь-які розмови на тему європейської інтеграції, європейських цінностей, зближення України з ЄС є певною мірою абстрактними, якщо не викорінити ті цінності і практики, які побутують у пострадянському суспільстві та політикумі», – зазначила ініціатор проекту, директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук.
Не менш небезпечно і те, що деякі з пострадянських характеристик переплітаються з ознаками посттоталітарного, а то й автократичного суспільства та держави, каже Гетьманчук. Наприклад, за кордоном українські політики демонструють демократичний стиль поводження і гарні манери, – а вдома поводять себе як власники країни.
Очільники рейтингу
В українському рейтингу «пострадянськості» лідирує чинний Президент Віктор Янукович та представники його команди: у першій п’ятірці – прем’єр-міністр Микола Азаров, міністр освіти Дмитро Табачник, народний депутат України – «регіонал» Сергій Ківалов. В кінці п’ятірки – екс-Президент Віктор Ющенко.
Як зазначив координатор проекту Сергій Солодкий, найменш пострадянським політиком експерти вважають лідера «Громадянської платформи», колишнього міністра оборони Анатолія Гриценка. Інші лідери опозиції – Юлія Тимошенко, Арсеній Яценюк, Віталій Кличко – займають місця у третій десятці рейтингу.
Однією з ознак про- та пострадянськості українських політиків експерти назвали їхнє тяжіння до тоталітарних методів управління держави. Як зауважив з цього приводу соціолог Євген Головаха, демократична риторика нерідко прикриває авторитаризм. Експерт не має ілюзій і щодо перспективи європейської інтеграції України за чинної влади.
«Наші владні політики визначають на словах свою інтеграцію як європейську. Але насправді у країні все більше ознак того, що до цього курсу з певною зневагою ставляться», – зауважує соціолог.
Пострадянськість у Грузії та Молдові
На відміну від України, у Молдові та Грузії у списку політиків, що не позбулися старих догм, лідирують нинішні опозиціонери. Як пояснюють оглядачі, у Тбілісі та Кишиневі чинна влада не лише проголосила, а й проводить антитоталітарну, проєвропейську політику.
Було зрозуміло, що у Молдові найбільш про- і пострадянським політиком наші експерти оберуть екс-Президента ВоронінаЛеонід Літра
Відтоді, як ми говорили про цей проект, про рейтинги, було зрозуміло, що у Молдові найбільш про- і пострадянським політиком наші експерти оберуть екс-Президента Вороніна», – сказав Радіо Свобода молдовський політолог Леонід Літра.
За словами експерта, Воронін уособлює радянську ідеологію як лідер Комуністичної партії, та пострадянські методи управління як державний діяч. Люди, які займалися політикою з радянських часів, прогнозовано очолили рейтинги і в Грузії, зазначив Літра.
Грузинський рейтинг експерти назвали «політичним бенефісом опозиційних сил» Грузії – саме останніх визнали найбільш відповідними до перерахованих раніше критеріїв тбіліські політологи та соціологи.
Наступний етап здійснення проекту – віднайти механізми, щоб позбутися пострадянськості і долучити народи колишніх радянських республік до демократичного світу, кажуть експерти Інституту світової політики.