Прага – Протести в мусульманських країнах з приводу антиісламського фільму, знятого в США, розпалили перед листопадовими президентськими виборами в Америці гострі дискусії з приводу нібито нерішучості президента Барака Обами у зовнішній політиці щодо арабського світу. Хоча чимало експертів не схильні перебільшувати промахи президента-демократа і кажуть, що невдоволення політикою США неухильно зростало в арабському світу впродовж останніх 40 років.
Противники Барака Обами нагадують йому тепер, що ще у 2009 році, через 5 місяців його президенства, він висловлював сподівання на новий початок у стосунках із мусульманським світом. «Я прибув до Каїра, щоб шукати новий старт у взаєминах між США і мусульманами всього світу. На базі взаємних інтересів та взаємної поваги. І на одній важливій істині, що Америка та іслам не взаємовиключні і не повинні бути у протистоянні. Навпаки, вони взаємопов’язані та розділяють спільні принципи – принципи права, прогресу, толерантності та гідності всіх людей», – наголошував Барак Обама на початку свого президентства під час візиту до столиці Єгипту.
Упродовж майже десятиріччя американської військової участі в Іраку, Афганістані, після терактів 11 вересня 2001 року Обама намагався перегорнути сторінку взаємної недовіри і підозр. Але ці спроби переважно зазнали невдачі, каже відомий аналітик із Вашингтона Майкл Рубін. Цей експерт також вважає, що Білий дім вже давно, ще з часів Клінтона і Буша, втратив можливість наперед впливати на Близький Схід і лише змушений переважно реагувати на подій в цьому регіоні.
Обама помилився у зміні тональності щодо Близького Сходу?
Республіканці, які прагнуть повернути собі Білий дім 6 листопада, вказують на загибель американців у консульстві в Бенгазі в Лівії, де внаслідок терористичного нападу під час демонстрації протесту вбили і посла США. Вони критикують Обаму за слабкість волі у політиці в арабському світі.
Хоча той же Майкл Рубін каже, що нинішні антиамериканські протести є проявом глибшого розладу в арабському світі внаслідок десятиріч пригнічення та нестачі економічних можливостей.
«Я думаю, що 80 відсотків того, що ми бачимо на Близькому Сході зараз, має зв’язок із внутрішньою політикою в арабському світі, для якого США є зручним прикриттям. Помилка президента Обами, можливо, у тому, що він очікував, що зі зміною тональності зміниться і сприйняття Близьким Сходом Сполучених Штатів, але насправді «Арабська весна» застала всіх зненацька», – зауважує Майкл Рубін.
Аарон Давід Міллер, дослідник центру імені Вудро Вільсона у Вашингтоні, вважає, що гнів проти США в арабів наростав упродовж останніх 40 років, коли там були люті на «сліпу підтримку Ізраїлю, військове розгортання США в Іраку, Афганістані.., а потім радикальні, все більш випливові, ісламісти обурилися на цінності США, які дозволяють створювати кіно, яке ображає мусульман».
Міллер також вважає, що Обама мав бути більш рішучим, коли посилав сигнали Єгипту, його новому президентові Мохамеду Мурсі, під час нещодавнього штурму натовпом в Каїрі американського посольства.
Експерти також критикують Обаму за надмірне сподівання на роль в останніх подіях в Лівії, Єгипті, Сирії арабських диктаторів, за його нерішучість у відповідь на антиамериканські протести в Бахрейні.
Спостерігачі також схильні вважати, що хто б не прийшов до Білого дому унаслідок виборів у листопаді, не варто очікувати від нього великих змін в американській політиці в арабському світі. Той же Аарон Давід Міллер каже, що «маємо те, що маємо… і США чекає дуже важкий шлях, щоб намагатися захищати свої інтереси у світі».
Матеріал підготували: Василь Зілгалов і Heather Maher
Противники Барака Обами нагадують йому тепер, що ще у 2009 році, через 5 місяців його президенства, він висловлював сподівання на новий початок у стосунках із мусульманським світом. «Я прибув до Каїра, щоб шукати новий старт у взаєминах між США і мусульманами всього світу. На базі взаємних інтересів та взаємної поваги. І на одній важливій істині, що Америка та іслам не взаємовиключні і не повинні бути у протистоянні. Навпаки, вони взаємопов’язані та розділяють спільні принципи – принципи права, прогресу, толерантності та гідності всіх людей», – наголошував Барак Обама на початку свого президентства під час візиту до столиці Єгипту.
Упродовж майже десятиріччя американської військової участі в Іраку, Афганістані, після терактів 11 вересня 2001 року Обама намагався перегорнути сторінку взаємної недовіри і підозр. Але ці спроби переважно зазнали невдачі, каже відомий аналітик із Вашингтона Майкл Рубін. Цей експерт також вважає, що Білий дім вже давно, ще з часів Клінтона і Буша, втратив можливість наперед впливати на Близький Схід і лише змушений переважно реагувати на подій в цьому регіоні.
Демонстрація в Пешаварі
Обама помилився у зміні тональності щодо Близького Сходу?
Республіканці, які прагнуть повернути собі Білий дім 6 листопада, вказують на загибель американців у консульстві в Бенгазі в Лівії, де внаслідок терористичного нападу під час демонстрації протесту вбили і посла США. Вони критикують Обаму за слабкість волі у політиці в арабському світі.
Хоча той же Майкл Рубін каже, що нинішні антиамериканські протести є проявом глибшого розладу в арабському світі внаслідок десятиріч пригнічення та нестачі економічних можливостей.
«Я думаю, що 80 відсотків того, що ми бачимо на Близькому Сході зараз, має зв’язок із внутрішньою політикою в арабському світі, для якого США є зручним прикриттям. Помилка президента Обами, можливо, у тому, що він очікував, що зі зміною тональності зміниться і сприйняття Близьким Сходом Сполучених Штатів, але насправді «Арабська весна» застала всіх зненацька», – зауважує Майкл Рубін.
Аарон Давід Міллер, дослідник центру імені Вудро Вільсона у Вашингтоні, вважає, що гнів проти США в арабів наростав упродовж останніх 40 років, коли там були люті на «сліпу підтримку Ізраїлю, військове розгортання США в Іраку, Афганістані.., а потім радикальні, все більш випливові, ісламісти обурилися на цінності США, які дозволяють створювати кіно, яке ображає мусульман».
Міллер також вважає, що Обама мав бути більш рішучим, коли посилав сигнали Єгипту, його новому президентові Мохамеду Мурсі, під час нещодавнього штурму натовпом в Каїрі американського посольства.
Експерти також критикують Обаму за надмірне сподівання на роль в останніх подіях в Лівії, Єгипті, Сирії арабських диктаторів, за його нерішучість у відповідь на антиамериканські протести в Бахрейні.
Спостерігачі також схильні вважати, що хто б не прийшов до Білого дому унаслідок виборів у листопаді, не варто очікувати від нього великих змін в американській політиці в арабському світі. Той же Аарон Давід Міллер каже, що «маємо те, що маємо… і США чекає дуже важкий шлях, щоб намагатися захищати свої інтереси у світі».
Матеріал підготували: Василь Зілгалов і Heather Maher