Як забезпечують якість і безпеку харчів у Великобританії

Лондон – Головними службами контролю над якістю та безпечністю харчових продуктів у Великобританії є Department for Environment, Food and Rural Affairs (Департамент із питань довкілля, харчів та сільського господарства), що опікується умовами вирощування та постачання продуктів рослинництва, тваринництва й рибальства, а також Food Standards Agency (Агенція стандартів їжі), яка зосереджена на гарантуванні безпеки покупців та споживачів харчових продуктів.

Агенція стандартів їжі є координуючим і контрольним органом, а втілення регуляцій щодо якості та безпеки покладене на спеціальні служби місцевих органів влади. Саме вони проводять інспекції виробництв, крамниць та закладів харчування.

Існує також Національна система аналізу зразків харчових продуктів, яка передбачає регулярні перевірки на вміст потенційно небезпечних речовин.

Агенція стандартів, окрім інформування населення, пропонує також практичні способи допомоги споживачам. Наприклад, можливість отримати результати останньої перевірки рівня гігієни кожної крамниці чи ресторану в будь-якій місцевості.

Самоконтроль

Одним із найдієвіших елементів контролю над якістю їжі є добровільні організації виробників та продавців харчових продуктів. Зокрема, існують об’єднання виробників м’яса, молочних продуктів, чи, скажімо, картоплі.

Одне з них називається Assured food standards. Символ об’єднання нагадує зображення червоного трактора на тлі британського прапора.

«Для нас асоціація з «Червоним трактором» дуже важлива. Бо вона сигналізує нашим покупцям, що увесь ланцюг вирощування, виробництва і постачання підлягає регуляціям. Тому ті, хто купують моє м’ясо, знають, що вони отримують найкраще», – каже фермер Алістер Батлер.

Таких організацій багато. Серед них є й такі, як Soil Association, що спеціалізуються на гарантіях дотримання стандартів так званих «біо» чи «органічних» харчових продуктів.

Вони самі складають статути з переліком вимог для свої членів, проводять інспекції на відповідність виробничого процесу і кінцевого продукту узгодженим стандартам. Усе це спрямовано, насамперед, на запевнення покупців та споживачів, а також на рекламу британських виробників.

Визнання провини і покарання відбувається через суд

Органи, які наглядають за виконанням законодавства і правил для харчової індустрії, не обов’язково уповноважені застосовувати автоматичні санкції проти потенційних порушників. Визнання провини і покарання, як правило, відбувається через суд.

Ось один з прикладів самої Агенції стандартів, яка повідомляє, що 14 лютого лондонський суд за поданням FSA визнав винним м’ясопереробну компанію C Hopkins (Taunton) Ltd у порушенні регуляцій ЄС стосовно гігієни, бо температура при транспортування м’яса компанії виявилася вищою від 7 градусів за Цельсієм.

Компанія була змушена заплатити 23 тисячі фунтів у вигляді штрафу і оплати судові витрати.

Саме ефективна система судочинства дозволяє захищати права споживачів. А закони та правила вирощування, переробки й торгівлі харчовими продуктами тепер формується не лише національними законодавчими та регулюючими органами, але й, щораз більше, органами Європейського Союзу.

«Коров’ячий сказ»

Величезним випробуванням для сільського господарства та харчової промисловості Британії стало поширення так званого «коров’ячого сказу», пік якого випав на 1992 рік.

Коли науковці пов’язали цю хворобу тварин із ураженням мозку людини, галузь виробництва яловичини у Британії фактично зазнала колапсу, втративши мільярди фунтів стерлінгів.

Запроваджували програму винищення поголів’я худоби на уражених фермах. Уряд був змушений витрачати великі кошти на компенсацію фермерам, остерігаючись руйнування цілої галузі.

Досі у Британії заборонено продавати певні частини туш худоби та яловичину з тварин певного віку. Запроваджено регуляції щодо вмісту кормів.

Проте і десятиліттями згодом суперечки про вплив «коров’ячого сказу» на людей не вщухають.