Прага – Європейські експерти вважають, що розслідування Єврокомісії стосовно діяльності російського «Газпрому» на європейському ринку матиме «вкрай серйозні наслідки» для російського газового монополіста. У Генеральному директораті Єврокомісії з питань конкуренції «Газпром» підозрюють у «перешкоджанні вільному розповсюдженню газу», у ймовірному запобіганні диверсифікації газового постачання та в необґрунтованій прив’язці ціни на газ до ціни на нафту. Європейські аналітики кажуть, що й Україна може паралельно підключитися до цього розслідування діяльності «Газпрому». Газети також інформують про відкриття Києвом «антиросійського торгового фронту», введенням утилізаційного мита на автомобілі з Росії. Відомі економісти також доводять, що колишні радянські сателіти в Європі впевненіше долають наслідки економічної кризи і дедалі впевненіше торують ринковий шлях подальшого економічного розвитку.
Європейське видання The Wall Street Journal оприлюднило статтю відомого лондонського правника Алана Райлі, який вважає, що антимонопольне розслідування діяльності російського «Газпрому», яким керує Генеральний директорат Єврокомісії з питань конкуренції, «потягне за собою вкрай серйозні наслідки» для російського газового монополіста, якщо «Газпром» не спробує врегулювати все у приватному порядку. Райлі вважає, що особливо слабкі позиції «Газпрому» в необґрунтованій прив’язці газових цін до ціни на нафту, бо це важко прив’язати до Європи, де лише 3 відсотки електроенергії виробляється на основі нафти. А відмова «Газпрому» від такої концепції ціни руйнує нинішню бізнес-модель цієї російської державної енергетичної потуги. Райлі також вважає, що країни Балтії, а також Центральної і Східної Європи, включно з Україною, мають право розпочати спільне паралельне розслідування діяльності «Газпрому» за період від 1994-го по 2004 рік. Тут також не виключається зацікавленості приватних адвокатів у агітації споживачів подавати цивільні позови на «Газпром», що має перспективи у зв’язку зі ймовірними порушеннями російською компанією антимонопольного законодавства Європи.
Московська «Назависимая газета» інформує, що український уряд, після грізного нагадування Президента Януковича про можливе «відривання голів», у прискореному режимі ухвалив постанову про утилізаційне мито для імпортних автомобілів із Росії. Експерти кажуть, що позиція України у торговій війні, що її послідовно ініціює Кремль, занадто слабкі, бо Київ ізолював себе від Заходу й не має реальної підтримки щодо євроінтеграції. Подейкують, як тут ідеться, що Путін дав Януковичу два місяці на ухвалення рішення про головний курс економічної інтеграції Києва – чи ЄС, чи Євразійський союз. Із ЄС влада Януковича заморозила стосунки, і всі чекають виборів 28 жовтня до Верховної Ради та подальшого розвитку відносин України із Заходом. Бо, як вважають деякі аналітики, Кремль спитає після парламентських перегонів із Януковича про його інтеграційний вибір із усією суворістю, коли й «нинішні ягідки видадуться лише квіточками».
Європейська преса, зокрема Gazeta Wyborcza звернула увагу на зміну євроатлантичних настроїв європейців останніми місяцями. Це випливає з опитувань Фонду Маршалла, результати яких говорять про «євроатлантичне потепління», коли на питання, що для них важливіше – Америка чи Азія, європейці відповідають на користь США. Ця кількість прихильників зміцнення євроамериканської співпраці становить на Старому континенті у 2012 році понад 60 відсотків, тоді, як у 2011 році це було лише дещо більше ніж 50 відсотків. Так само росте число прихильників Європи і в США. Нині воно становить понад 55 відсотків американців, тоді як у 2011 році це число складало лише 38 відсотків від опитаних у США.
Відомий американський експерт Річард Ран, директор Інституту глобального економічного зростання при Інституті Като у Вашингтоні, пише на сторінках Washington Times, що колішні сателіти Москви в Європі – Болгарія, Чехія, Словаччина, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща та Румунія – у своїй економічній стратегії «вибирають Європу», тобто ринковий механізм розвитку. Аналітик зі США наголошує, що, попри деяке відставання у рівні доходів на душу населення у згаданих країнах, у них спостерігаються дещо вищі середні темпи економічного зростання у порівнянні із західноєвропейськими країнами. А також у цих 9 державах ЄС, як вказує Ран, менші урядові затрати та нижчі ставки мита на прибутки. Цей експерт вважає, що економічна політика цих країн, яку заклали свого часу такі реформатори, як Бальцерович у Польщі, Клаус у Чехії, Лаар в Естонії, вже в результаті нинішньої економічної кризи дасть «прискорення позитивних тенденцій» у цих країнах, що сприятиме їхньому більшому збагаченню.
Європейське видання The Wall Street Journal оприлюднило статтю відомого лондонського правника Алана Райлі, який вважає, що антимонопольне розслідування діяльності російського «Газпрому», яким керує Генеральний директорат Єврокомісії з питань конкуренції, «потягне за собою вкрай серйозні наслідки» для російського газового монополіста, якщо «Газпром» не спробує врегулювати все у приватному порядку. Райлі вважає, що особливо слабкі позиції «Газпрому» в необґрунтованій прив’язці газових цін до ціни на нафту, бо це важко прив’язати до Європи, де лише 3 відсотки електроенергії виробляється на основі нафти. А відмова «Газпрому» від такої концепції ціни руйнує нинішню бізнес-модель цієї російської державної енергетичної потуги. Райлі також вважає, що країни Балтії, а також Центральної і Східної Європи, включно з Україною, мають право розпочати спільне паралельне розслідування діяльності «Газпрому» за період від 1994-го по 2004 рік. Тут також не виключається зацікавленості приватних адвокатів у агітації споживачів подавати цивільні позови на «Газпром», що має перспективи у зв’язку зі ймовірними порушеннями російською компанією антимонопольного законодавства Європи.
Московська «Назависимая газета» інформує, що український уряд, після грізного нагадування Президента Януковича про можливе «відривання голів», у прискореному режимі ухвалив постанову про утилізаційне мито для імпортних автомобілів із Росії. Експерти кажуть, що позиція України у торговій війні, що її послідовно ініціює Кремль, занадто слабкі, бо Київ ізолював себе від Заходу й не має реальної підтримки щодо євроінтеграції. Подейкують, як тут ідеться, що Путін дав Януковичу два місяці на ухвалення рішення про головний курс економічної інтеграції Києва – чи ЄС, чи Євразійський союз. Із ЄС влада Януковича заморозила стосунки, і всі чекають виборів 28 жовтня до Верховної Ради та подальшого розвитку відносин України із Заходом. Бо, як вважають деякі аналітики, Кремль спитає після парламентських перегонів із Януковича про його інтеграційний вибір із усією суворістю, коли й «нинішні ягідки видадуться лише квіточками».
Європейська преса, зокрема Gazeta Wyborcza звернула увагу на зміну євроатлантичних настроїв європейців останніми місяцями. Це випливає з опитувань Фонду Маршалла, результати яких говорять про «євроатлантичне потепління», коли на питання, що для них важливіше – Америка чи Азія, європейці відповідають на користь США. Ця кількість прихильників зміцнення євроамериканської співпраці становить на Старому континенті у 2012 році понад 60 відсотків, тоді, як у 2011 році це було лише дещо більше ніж 50 відсотків. Так само росте число прихильників Європи і в США. Нині воно становить понад 55 відсотків американців, тоді як у 2011 році це число складало лише 38 відсотків від опитаних у США.
Відомий американський експерт Річард Ран, директор Інституту глобального економічного зростання при Інституті Като у Вашингтоні, пише на сторінках Washington Times, що колішні сателіти Москви в Європі – Болгарія, Чехія, Словаччина, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща та Румунія – у своїй економічній стратегії «вибирають Європу», тобто ринковий механізм розвитку. Аналітик зі США наголошує, що, попри деяке відставання у рівні доходів на душу населення у згаданих країнах, у них спостерігаються дещо вищі середні темпи економічного зростання у порівнянні із західноєвропейськими країнами. А також у цих 9 державах ЄС, як вказує Ран, менші урядові затрати та нижчі ставки мита на прибутки. Цей експерт вважає, що економічна політика цих країн, яку заклали свого часу такі реформатори, як Бальцерович у Польщі, Клаус у Чехії, Лаар в Естонії, вже в результаті нинішньої економічної кризи дасть «прискорення позитивних тенденцій» у цих країнах, що сприятиме їхньому більшому збагаченню.