Марія Юнко, «Голос Америки»
Щоліта в американську столицю, де розташовані головні офіси багатьох агентств, приїжджають на стажування сотні іноземних студентів. Серед них – чимало українців, які навчаються у США за програмами академічних обмінів. У Сполучених Штатах до літньої практики ставляться дуже відповідально. Адже студенти добре усвідомлюють, що місце стажування з часом може стати постійним місцем праці.
Чимало українських студентів набираються досвіду у Фундації «Україна-США» – громадській організації, яка сприяє розвитку демократії в Україні та зміцненню відносин обох країн.
Анна Іванова з Криму рік вивчала державне управління в Університеті Мінесоти за програмою ім. Едмунда Максі. Анна каже, що участь у багатьох проектах фундації стала для неї цінним досвідом:
«Я мала нагоду побачити, як функціонує неурядова організація в Америці. Як втілюють проекти, як працюють з волонтерами, як шукають спонсорів для втілення проектів. Це великий досвід».
Фундація «Україна-США» упродовж року приймає до десяти стажистів. Практика неоплачувана, втім, віце-президент Фундації Іван Кунь каже, що усі з першого дня стають повноцінними працівниками офісу:
«Нам потрібні люди, які б оновлювали наш сайт, наші сторінки у соціальних мережах. Ми також маємо серйозні проекти, як наприклад «Україна-2020», ми готуємо бізнес-конференції, і це все вимагає великої роботи».
Практиканти також мають можливість пропонувати і свої проекти. Так, стипендіатка Маскі, Ельвіра Кізілова, до навчання у США 12 років працювала у Міністерстві курортів та туризму Криму. Під час своєї практики вона створила на веб-порталі «Подорожуй в Україні» окрему рубрику, яка розповідає про туристичні принади Криму. Ельвіра каже, що американська столиця – ідеальне місце для втілення нових ідей та розширення професійних знайомств:
«Ми були у на слуханнях Гельсінської комісії з питань виборів в Україні, на декількох презентаціях, пов’язаних з молоддю у політиці, мали нагоду почерпнути цю цікаву інформацію та познайомитись із цікавими людьми».
Іван Кунь каже, що досвід і нові знайомства і є головним завданням стажування:
«Їхня мета не в тому, щоб приїхати у США і залишитися. Тут вони вчаться американському досвіду, як робити речі по-іншому. Вони отримують знання, практичний досвід, який будуть застосовувати, коли повернуться в Україну, аби життя там ставало кращим».
Згідно з умовами програми, стипендіати Маскі та Фулбрайта після закінчення навчання зобов’язані повернутися в Україну. Втім, згодом, багатьом із них вдається знайти роботу у США, зокрема у таких престижних установах як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Міжнародна фінансова корпорація. Не в останню чергу завдяки саме стажуванню, у цих організаціях.
Своїм американським досвідом ділиться випускниця програми імені Фулбрайта Оля Кройтор, яка сьогодні працює референтом-дослідником у Міжнародному валютному фонді:
«У США стажування дуже важлива частина навчальної програми і студенти до нього ставляться дуже відповідально. Фактично вже на початку навчального року вони починають шукати собі роботодавця, у якого будуть стажуватися наступного літа. Для них це не лише можливість застосувати свої знання на практиці. Фактично у цього роботодавця фони можуть залишитися працювати після закінчення навчання».
Саме практика стала сходинкою до працевлаштування у Міжнародній фінансовій корпорації для колишньої стипендіатки Маскі – Уляни Довбуш:
«Перш за все це можливість дізнатись про компанію із середини. Можна багато про неї чути, багато читати, чи здогадуватись. Але безпосередня робота протягом двох трьох місяців дає дуже багато».
З особистого досвіду Уляни, різниця між практикою в Україні та США – разюча. Але вона каже, що українські роботодавці повільно змінюють своє ставлення до стажування:
«Практика в Україні була не настільки цікавою, часто завдання були штучними, або надуманими. Студент є безкоштовною робочою силою і відповідно від нього багато не очікують. І мало хто з керівників практики до цього ставиться серйозно. Зараз, коли я спілкуюсь із своїми клієнтами в Україні, дуже багато підприємств бачать стажування як можливість відбору хороших кадрів. Я б сказала, що ця тенденція змінюється. Багато підприємств налагоджують співпрацю з університетами, тому що це справді хороший спосіб відбору кадрів».
Процес пошуку стажування – справа не легка. За словами Уляни, гарного резюме чи добрих оцінок – недостатньо; не менш важливими є персональні якості та високий рівень мотивації:
«Зараз до мене звертаються багато студентів, які хочуть пройти стажування в IFC. Але якщо вони навіть чітко не можуть сказати чим їм цікава наша організація, стає зрозуміло, що IFC – лише одна з 20-ти установ у їхньому переліку. Але якщо я бачу, що людина мотивована, розділяє наші цінності та глобальну місію, то звичайно такий кандидат має перевагу».
Майже половина одногрупників Уляни Довбуш, як і вона, залишились працювати в установах, де проходили практику. Тому тим, хто зараз у пошуку стажування, вона радить підійти до справи серйозно, адже професійна кар’єра розпочинається не після випускного балу, а значно раніше.
Чимало українських студентів набираються досвіду у Фундації «Україна-США» – громадській організації, яка сприяє розвитку демократії в Україні та зміцненню відносин обох країн.
Анна Іванова з Криму рік вивчала державне управління в Університеті Мінесоти за програмою ім. Едмунда Максі. Анна каже, що участь у багатьох проектах фундації стала для неї цінним досвідом:
«Я мала нагоду побачити, як функціонує неурядова організація в Америці. Як втілюють проекти, як працюють з волонтерами, як шукають спонсорів для втілення проектів. Це великий досвід».
Фундація «Україна-США» упродовж року приймає до десяти стажистів. Практика неоплачувана, втім, віце-президент Фундації Іван Кунь каже, що усі з першого дня стають повноцінними працівниками офісу:
«Нам потрібні люди, які б оновлювали наш сайт, наші сторінки у соціальних мережах. Ми також маємо серйозні проекти, як наприклад «Україна-2020», ми готуємо бізнес-конференції, і це все вимагає великої роботи».
Практиканти також мають можливість пропонувати і свої проекти. Так, стипендіатка Маскі, Ельвіра Кізілова, до навчання у США 12 років працювала у Міністерстві курортів та туризму Криму. Під час своєї практики вона створила на веб-порталі «Подорожуй в Україні» окрему рубрику, яка розповідає про туристичні принади Криму. Ельвіра каже, що американська столиця – ідеальне місце для втілення нових ідей та розширення професійних знайомств:
«Ми були у на слуханнях Гельсінської комісії з питань виборів в Україні, на декількох презентаціях, пов’язаних з молоддю у політиці, мали нагоду почерпнути цю цікаву інформацію та познайомитись із цікавими людьми».
Іван Кунь каже, що досвід і нові знайомства і є головним завданням стажування:
«Їхня мета не в тому, щоб приїхати у США і залишитися. Тут вони вчаться американському досвіду, як робити речі по-іншому. Вони отримують знання, практичний досвід, який будуть застосовувати, коли повернуться в Україну, аби життя там ставало кращим».
Згідно з умовами програми, стипендіати Маскі та Фулбрайта після закінчення навчання зобов’язані повернутися в Україну. Втім, згодом, багатьом із них вдається знайти роботу у США, зокрема у таких престижних установах як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Міжнародна фінансова корпорація. Не в останню чергу завдяки саме стажуванню, у цих організаціях.
Своїм американським досвідом ділиться випускниця програми імені Фулбрайта Оля Кройтор, яка сьогодні працює референтом-дослідником у Міжнародному валютному фонді:
«У США стажування дуже важлива частина навчальної програми і студенти до нього ставляться дуже відповідально. Фактично вже на початку навчального року вони починають шукати собі роботодавця, у якого будуть стажуватися наступного літа. Для них це не лише можливість застосувати свої знання на практиці. Фактично у цього роботодавця фони можуть залишитися працювати після закінчення навчання».
Саме практика стала сходинкою до працевлаштування у Міжнародній фінансовій корпорації для колишньої стипендіатки Маскі – Уляни Довбуш:
«Перш за все це можливість дізнатись про компанію із середини. Можна багато про неї чути, багато читати, чи здогадуватись. Але безпосередня робота протягом двох трьох місяців дає дуже багато»Уляна Довбуш
З особистого досвіду Уляни, різниця між практикою в Україні та США – разюча. Але вона каже, що українські роботодавці повільно змінюють своє ставлення до стажування:
«Практика в Україні була не настільки цікавою, часто завдання були штучними, або надуманими. Студент є безкоштовною робочою силою і відповідно від нього багато не очікують. І мало хто з керівників практики до цього ставиться серйозно. Зараз, коли я спілкуюсь із своїми клієнтами в Україні, дуже багато підприємств бачать стажування як можливість відбору хороших кадрів. Я б сказала, що ця тенденція змінюється. Багато підприємств налагоджують співпрацю з університетами, тому що це справді хороший спосіб відбору кадрів».
Процес пошуку стажування – справа не легка. За словами Уляни, гарного резюме чи добрих оцінок – недостатньо; не менш важливими є персональні якості та високий рівень мотивації:
«Зараз до мене звертаються багато студентів, які хочуть пройти стажування в IFC. Але якщо вони навіть чітко не можуть сказати чим їм цікава наша організація, стає зрозуміло, що IFC – лише одна з 20-ти установ у їхньому переліку. Але якщо я бачу, що людина мотивована, розділяє наші цінності та глобальну місію, то звичайно такий кандидат має перевагу».
Майже половина одногрупників Уляни Довбуш, як і вона, залишились працювати в установах, де проходили практику. Тому тим, хто зараз у пошуку стажування, вона радить підійти до справи серйозно, адже професійна кар’єра розпочинається не після випускного балу, а значно раніше.