Петро Симоненко вже вкотре веде Комуністичну партію на вибори. Передвиборна риторика комуністів базується на критиці олігархів. Утім, розмах передвиборної кампанії дає експертам підстави припускати, що Компартію фінансують не лише з членських внесків партійців, а й коштом великого бізнесу. А сам Петро Симоненко не виключає, що в наступному парламенті КПУ може утворити більшість із однією з партій, які він сам називає олігархічними.
– Ваш головний слоган – «Повернемо країну народові». Ви останні два роки були у парламентській більшості. Що Вам заважало зараз повертати країну народові?
– Справді, виборча кампанія буде визначальною для майбутньої долі України. І перед виборцями стоїть питання, яке майбутнє вони хочуть мати: чи майбутнє, яке пропонують представники олігархічних партій, а це означає далі практично безвихідь для України; чи майбутнє, яке ми, комуністи, пропонуємо. Третього шляху в України немає. Є тільки два: чи йти шляхом, яким ведуть сьогодні олігархи, чи йти шляхом відновлення принципів справедливості, відродження економіки, вирішення конкретних життєвих проблем, які хвилюють наших громадян. Це ліквідація безробіття, рівень заробітної плати, наповнення внутрішнього ринку, ціни, тарифи – все це якраз хвилює наших громадян.
– Ви в більшості. Чому не вдалося це вирішити?
– Якраз і хочу сказати, що я не ідеалізую ситуацію у Верховній Раді ні в якому разі. Я тільки зайвий раз підкреслюю, що Верховна Рада, на жаль, після обрання її в 2007 році відображає інтереси якраз потужного бізнесу і капіталу. І люди сьогодні живуть так, як голосували вчора.
Наша фракція виходить із того, що ми маємо 26 мандатів. І ми вирішуємо у Верховній Раді кілька питань. По-перше, там, де можливо, не допустити ухвалення законів, які на шкоду нашому народові.
– Пенсійна реформа пройшла.
– Я перепрошую, але фракція Компартії не голосувала.
– Ви не змогли перешкодити.
– Так, не змогли. А чому? А тому, що цю Пенсійну реформу починали ще помаранчеві, бо вони ж відкрили двері якраз для Міжнародного валютного фонду. І саме вони дали можливість Міжнародному валютному фондові зайняти таку позицію, що сьогодні Україна перебуває під зовнішнім керівництвом. І Міжнародний валютний фонд сьогодні диктує, які закони ухвалювати в Україні. Ми повинні розуміти: це не означає, що Україна має політичний суверенітет.
То ми в цій частині, ще раз кажу, виходячи з кількості мандатів і визначаємо тактику. Тому, коли треба було вирішувати питання щодо відсторонення помаранчевої команди від влади, коли треба було зупинити фашизацію суспільства, треба було змінити стосунки в політиці, яка приносила вже шкоду, я маю на увазі команду Ющенка, стосунки з Російською Федерацією – ми якраз і запропонували, і підписали угоду щодо співпраці у складі більшості, виходячи тільки з цих питань. А всі решта проекти законів, які вносилися представниками потужного капіталу на користь тільки олігархічного капіталу і лобіювалися цим капіталом – ми голосували проти.
– Тобто Ви в інтересах трудящих співпрацювали з однією з…
– Ви не перекручуйте! Бо ми не співпрацювали в інтересах, як Ви говорите, трудящих з однією чи іншою. Ми, використовуючи можливості Верховної Ради, захищали інтереси трудящих. І в цій частині ми не голосували за пенсійну реформу, ми не голосували за державний бюджет, ми не голосували за Трудовий кодекс, Житловий кодекс, за продаж землі, за приватизацію «Укрзалізниці», за приватизацію шахт, за приватизацію обленерго. Тобто там, де завдається шкода інтересам наших громадян ми – не голосували.
– Партія регіонів – хіба це не партія великого капіталу?
– Під час виборів не треба сьогодні голосувати за партію олігархічного капіталу незалежно від того, під якими вони прапорами. Чи помаранчеві олігархи, чи біло-голубі – яка різниця?
І коли ми говоримо про Верховну Раду, це не означає, що це вся політика партій. У Верховній Раді вирішуються конкретні питання: як, який закон голосувати і що пропускати.
А відносно нашої партії: з чим ми йдемо і чим ми відрізняємося, чому ми – альтернатива? Бо якраз намагаються говорити, що олігархи до олігарха – в опозиції. Це дурниці просто. Олігархи до олігарха – ніколи не в опозиції. Один з одним вони мають спільний бізнес. І помаранчеві олігархи мають спільний бізнес із біло-голубими. Вони тільки визначають, які кому прибутки і надприбутки будуть.
– Поки що ми бачимо не помаранчевих, а Вас у союзі з Партією регіонів.
– Я хочу, щоб Ви врешті-решт, думаючи про ідеологічні деякі питання, розбиралися в цих питаннях. Я Вам і пропоную сьогодні зрозуміти, що якраз ми, як комуністи, сьогодні пропонуємо альтернативу для держави і для того, щоб вирішувати проблеми безробіття, заробітної плати тощо. Ми сьогодні запропонували повернути народовладдя і відсторонити олігархів від влади. Допомагайте нам, будь ласка.
– Візьмімо конкретний законопроект про податок на розкіш. І ви, Компартія, зараз це активно використовуєте у своїй агітації. І Партія регіонів, в особі Сергія Тігіпка, дуже багато про це говорила. Чому його не запровадили, адже тут у Вас була повна згода: і регіонали казали, що потрібен цей податок, і комуністи казали?
– Ви, коли хтось щось каже, ще подивіться – що там написано. То в тому урядовому проекті, який запропонований, там не передбачається податок на розкіш. А ми, комуністи, якраз чітко заявили, що і як повинно бути зроблено для того, щоб податок на розкіш був механізмом перерозподілу від багатих на користь наших простих громадян. Тому ми чітко визначили, які предмети є розкішшю, незалежно від того, куди їх заховали: чи в офшорну зону, чи на юридичну особу, чи на фізичну. Для того, щоб правильно вести боротьбу проти цих явищ, ми запропонували прогресивну шкалу оподаткування, в першу чергу, податку на прибуток. І тут зрозуміло, що ми запропонували. Якщо людина отримала мінімальну заробітну плату – вона податок на прибуток не сплачує, нуль. А якщо вона мільйони отримує, то вона тоді платить до 60% податок на прибуток. Оце Вам і реальна боротьба. Я ж Вам не випадково кажу, що ми чітку займаємо позицію. І в цьому випадку якраз, як і в багатьох інших, олігархи не підтримують позицію нашої партії.
– А Ви з Сергієм Тігіпком намагалися порозумітися щодо законопроектів?
– Ми стійко, якщо Ви добре пам’ятаєте, якраз ставили питання взагалі про відсторонення його і зняття з посади віце-прем’єра.
Це ми не зняли з порядку денного і про це відверто сказали. А сам Тігіпко, ну що Тігіпко? Тігіпко йшов на вибори з одними гаслами, скажімо, під одними літаками ходив на злітній смузі, а потім сів на зовсім інший аеродром. Але це його проблеми. Я все-таки переконаний, що виборці зрозуміли, за кого вони голосували і кому віддали голоси.
– Але таке враження, що і Ви, і вони просто використали цю тему. Навіть не намагалися знайти порозуміння щодо цього податку.
– Ніколи олігархи не будуть розуміти комуністів, бо у комуністів принципова позиція – перерозподіляти від багатих бідним і ухвалювати ті закони, які будуть стояти на сторожі інтересів наших простих людей. Ми зараз знову ж внесли законопроекти, цілий пакет, понад 20 законопроектів антикризових. Знову внесли проект щодо націоналізації базової галузі промисловості, не тотальна націоналізація, а тільки базові галузі промисловості. Ви що вважаєте, що олігархи підтримають? Ніколи не підтримають.
– Навіщо Ви з ними в парламентській більшості?
– Я ще раз перепрошую, Ви взагалі розумієте, про що Ви питаєте мене?
– Так, Ви критикуєте тих, з ким Ви…
– Фактично всі рішення у Верховній Раді ухвалюються більшістю. Іншого шляху немає. І коли у нас є таке розуміння, що цей закон не на шкоду нашим виборцям – ми голосуємо.
– Ваша людина є у виконавчій владі – очолює митницю.
– Митниця – це ж не виконавча гілка влади, це ж не Кабінет Міністрів. Тут треба теж розбиратися. Подивіться, хто проти того виступає, що сьогодні комуніст очолює митницю? Я на всіх попередніх виборах заявляв: якщо ми будемо мати митницю і контролювати – ми додатково в державний бюджет щорічно будемо давати 10–15 мільярдів гривень за рахунок наведення порядку на митниці. За один рік тільки організації роботи Ігоря Григоровича Калєтніка дали плюс 30 мільярдів в державний бюджет.
До речі, так як і Ваше радіо називається «Свобода», така є у нас певна політична організація. Чому вони сьогодні «верещать» відносно Калєтніка? А тому, що він зупинив контрабанду, якою займалася «Свобода» на західних кордонах України. І він не дав їм цим займатися, бо на кордоні з Польщею Україна мала різницю у фіксованому продукті.
– Дуже багато кажуть і про зловживання керівництва.
– Я вже про це чув. Ви говорите про те, що кажуть, а я кажу про реальні факти. Плюс 30 мільярдів у державний бюджет.
– Якби тут був Олег Тягнибок, тоді це була б цікава розмова, а так він Вам не може заперечити.
(Радіо Свобода готове надати представникові партії «Свобода» можливість висловитися з цього приводу.)
– Я відповідаю за те, що я кажу. Вони займалися контрабандою. І на кордоні Польща-Україна, Львівська область, у нас різниця була 400 мільйонів доларів. За один рік ось цю різницю між польською статистикою і українською Ігор Калєтнік зменшив до 3 мільйонів.
– А на східному кордоні немає контрабанди?
– І там зупиняємо. І до речі, Ігор Григорович дві тонни героїну зупинив. Ви подумайте тільки, він 600 мільйонів доларів забрав у наркобізнесу і повернув їх державі.
– Ці наркотики не були продані й реалізовані. Наркотики знищили. Гроші не потрапили в бюджет від наркотиків.
– Давайте будемо вести розмову конкретно, чим займається Компартія. Я Вам готовий сьогодні сказати, що Компартія пропонує для держави Україна.
– Добре, дуже важливе питання про відносини з Росією. Ви кажете, що поліпшите відносини з Росією. Теперішня влада – Партія регіонів, їхній президент – коли прийшли до влади, то казали те саме: відносини з Росією будуть розчудесними. Попри всі їхні старання, їм нічого не вдалося. Відносини з Росією, м’яко кажучи, не найкращі. Чому їм не вдалося і завдяки чому Ви плануєте зробити їх кращими?
– Якраз комуністи і попереджали, що перебування далі представників потужного олігархічного капіталу при владі ніколи не покращить стосунки з Росією. Ви сьогодні повинні зрозуміти, що капіталу невигідне покращення стосунків з Російською Федерацією. Невигідно для того, щоб користуючись певними суперечностями, і далі страшні мати різниці, в тому числі, у цінах. Візьмемо, скажімо, ліки. У Росії певна група ліків у 10 разів дешевша, ніж в Україні…
Відносно енергетичної безпеки, того ж газу і нафти – та ж проблема. Та чи інша олігархічна група сиділа на трубі й користувалася цим, і у власну кишеню все це забирала. Тому ми попереджаємо: ніколи, поки олігархи будуть при владі, стосунки з Російською Федерацією покращуватися не будуть.
Так я скажу, чому в нас з Росією будуть кращі стосунки.
– Завдяки чому? Там же не комуністи при владі, там Зюганов – в опозиції.
– По-перше, ми говоримо про державний рівень стосунків. А про політичне майбутнє у нас, в Україні, ми чітко заявляємо, що ми – взагалі альтернатива нинішньому режимові в нас в Україні. Тобто, у нас позиція: як Зюганов у Росії, так і Симоненко в Україні – збігається.
Для того, щоб стосунки у нас із Росією покращилися, треба зрозуміти: на жаль, але за 20 років незалежності Україна жодного разу не зробила розрахунки – що вигідно Україні? І говорячи про євроінтеграцію – не зробила, і говорячи про Росію.
Що Європа сьогодні хоче від України? Вона хоче дешеву робочу силу – вона отримала це. Вона хоче дешеву сировину – отримала. Вона хоче сьогодні ринки збуту – гребуть все і сюди звозять. І ось тут, у нас на ринках 80% продукції, яка не вироблялася в Україні.
А що нам потрібно з Росією і з Білорусією, і з Казахстаном? Ми пропонуємо взагалі в Митний союз сьогодні вступити, євразійську економічну співпрацю. І я вже пропонував у Верховній Раді: Україна повинна подати заяву на вступ до Шанхайської організації співпраці. Чому? Бо це технологічно вигідні для нас ринки. Ми маємо туди що продавати – готову продукцію. У нас збігається технологія, яка є в основі розробки продукції. У нас є зацікавленість у цих ринках. Бо Україна, у складі Радянського Союзу, багато кадрів готувала якраз для цього економічного простору. І у нас там є розуміння. Я глибоко переконаний у тому, що якраз ці ринки дадуть можливість для українського виробника реалізовувати готову продукцію, а не продавати майбутнє, сировину на Захід.
– Ви вважаєте, що існує така дуалістична модель: Європейський Союз хоче мати у нас сировинний придаток, а Росія й інші країни на Сході хочуть, щоб у нас був розвиток технологій?
– Я, в першу чергу, говорю не про інтереси Росії, а кажу про інтереси України. Треба входити у ті економічні союзи, які нам вигідні.
Є багато питань, які розділяють народ України. І Ви бачите, як чи мовні, чи етнічні, чи військово-політичні блоки, чи економічні боки – навмисно створюють передумови представники потужного капіталу, щоб перед виборами розколювати суспільство. Компартія чітко заявляє: всі спірні питання будуть вирішуватися тільки через референдум. І крапка. І ніхто тоді не буде спекулювати, а воля народу буде законом для влади в Україні.
– Ви кажете, що народ розділяють. А Вам не здається, що деякі Ваші заяви теж сіють ворожнечу?
– Які?
– Скажімо, щодо кримських татар, які їх дуже обурили. Вони хотіли Вас притягти до відповідальності, потім чимось нехорошим у Вас кидали в Криму.
– Я хочу нагадати, про що йдеться. У Верховній Раді розглядається закон за ініціативи одного з екстремістських лідерів цього руху. Він пропонує, щоб у нас в Криму було два народи. Два за сортом народи. Також він пропонує узаконити все те, що було із самозахопленням землі. Третє, він пропонує, щоб у нас практично їхня ідея щодо формування національної території була реалізована через цей закон.
І те, що було пов’язано з характеристикою відносно того, яке рішення приймалося в 1944 році. Виступаючи з трибуни Верховної Ради, я заявив, що цей закон не можна ухвалювати з цих ось питань. Але треба, щоб ми сьогодні відносно історії були теж об’єктивними.
Ви хоча б рішення Державного комітету з питань оборони читали відносно переселення кримських татар? Нагадаю, що і як було зроблено. По-перше, це було зроблено, справді, буквально через 10 днів після визволення Криму. Чому було зроблено? Тому що була загроза громадянської війни, це очевидно. Для вивезення у кожному потязі було забезпечено лікаря, медсестру і повністю забезпечено ліками.
– Кримські татари кажуть, що чверть народу померло під час цього переселення.
– Їх би тоді жодного не залишилося в живих. Ви теж обережніше з цифрами, будь ласка, маніпулюйте.
– У Ваших опонентів просто інші цифри.
– 500 грамів хліба було виділено на кожного – більше, ніж на фронті. Централізоване харчування. Потім приїхали вони на місце. Місцевим органам влади була дана команда виділити земельні ділянки для облаштування. Далі місцевим органам влади була дана команда виділити будівельні матеріали. І дана була команда виділили гроші для розбудови. Їх ніхто не позбавив у правах. Вони навчалися.
– Їх позбавили права жити на рідній землі.
– Перепрошую, тоді до американців, будь ласка, звертайтеся за досвідом.
– За яким?
– За тим, коли у листопаді 1941 року 400 тисяч американців японського походження…
– Після війни всі їхні права відновили. Їм дозволили після війни жити, де хочеш. А кримським татарам не дозволили до Криму повернутися.
– Я відповідаю Вам за те, що відбувалося. Тоді Ви повинні були знати, які події відбувалися під час Великої Вітчизняної війни. Тому, коли Ви сказали, що відбувалося в Криму, я Вам сказав, що мій виступ торкався якраз того, що цей проект закону не можна було ухвалювати. І треба було об’єктивно підійти як до тих подій, які були пов’язані з Великою Вітчизняною війною, і ролі тих, хто зрадив тоді народ і прийшов на службу Гітлерові. Я до кримських татар постійно критикував і українських націоналістів…
– Днями у Києві демонтували пам’ятник морякам Дніпровської флотилії, які обороняли місто. Пам’ятник стояв на Поштовій площі в центрі Києва, а збираються його відновити у периферійному районі – на Рибальському півострові. І жодним чином Ви не критикуєте київську владу. Чому?
– То Ви просто не хочете розказувати про це. Ми зараз ведемо розмову з київською владою про те, щоб цей пам’ятник був поновлений після реставраційних та будівельних робіт на тому місці, де він був. А коли нам дадуть негативну відповідь, то ми далі почнемо говорити те, що ми вважаємо за потрібне. А сьогодні ми ведемо розмову, бо якраз казали, що на час проведення цих робіт цей пам’ятник знятий.
– Якою буде наступна Верховна Рада, як там будуть розподілені сили?
– Я вважаю, що це в багатьох питаннях залежить від того, як ми всі, в тому числі і Ви – представники ЗМІ, будемо надавати можливість нашим виборцям сьогодні проаналізувати все те, що відбувається, як зорієнтуємо їх. Я переконаний, що сьогодні майбутнє України якраз за лівою ідеєю, і вся ж Європа підтверджує це. Те, що у Греції відбувається, в Іспанії, в Італії, у Франції, в Німеччині.
– До речі, грецькі ультраправі мали успіх на виборах.
– Коли говорять про ультраправих, то тоді 25% ультраправих у Греції? Так? Коли 25% безробітних. Чи в Іспанії 20% безробітних. Це теж ультраправі?
Сьогодні людина праці піднімається. А останні соціологічні дослідження в Румунії підтверджують наш висновок. Ви ж добре знаєте – 64% румун підтвердили, що вони хочуть повернення комуністів до влади.
– А можлива така ситуація, що Ви зараз критикуєте Партію регіонів, але в наступному парламенті з ними будете теж у більшості?
– Парламент дає можливість кожній політичній силі визначати, які питання і з ким вирішувати. Якщо нас буде 226, то ми самі всі питання будемо вирішувати. А якщо олігархи прийдуть – незалежно від того, під якими прапорами – вони будуть вирішувати тільки свої питання. Тому в цій частині все залежить від того, яка буде Верховна Рада. Ми працюємо над тим, щоб у Верховну Раду прийшли представники якраз від Компартії. І у нас потужна команда.
– А хто Вашими союзниками може бути?
– Ось коли відбудуться вибори, тоді я вам скажу, чи це союзники, чи ми з кимось якісь тільки питання вирішуємо. Мова йде про те, що наш союзник, якщо ми говоримо про союзників – це народ України.
– Зараз це Партія регіонів – у більшості.
– Ви переплутали поняття слова «союзник» із тим, що ми вирішуємо у Верховній Раді долю того чи іншого закону.
СЛУХАТИ / ДИВИТИСЬ
– Ваш головний слоган – «Повернемо країну народові». Ви останні два роки були у парламентській більшості. Що Вам заважало зараз повертати країну народові?
– Справді, виборча кампанія буде визначальною для майбутньої долі України. І перед виборцями стоїть питання, яке майбутнє вони хочуть мати: чи майбутнє, яке пропонують представники олігархічних партій, а це означає далі практично безвихідь для України; чи майбутнє, яке ми, комуністи, пропонуємо. Третього шляху в України немає. Є тільки два: чи йти шляхом, яким ведуть сьогодні олігархи, чи йти шляхом відновлення принципів справедливості, відродження економіки, вирішення конкретних життєвих проблем, які хвилюють наших громадян. Це ліквідація безробіття, рівень заробітної плати, наповнення внутрішнього ринку, ціни, тарифи – все це якраз хвилює наших громадян.
– Ви в більшості. Чому не вдалося це вирішити?
– Якраз і хочу сказати, що я не ідеалізую ситуацію у Верховній Раді ні в якому разі. Я тільки зайвий раз підкреслюю, що Верховна Рада, на жаль, після обрання її в 2007 році відображає інтереси якраз потужного бізнесу і капіталу. І люди сьогодні живуть так, як голосували вчора.
Наша фракція виходить із того, що ми маємо 26 мандатів. І ми вирішуємо у Верховній Раді кілька питань. По-перше, там, де можливо, не допустити ухвалення законів, які на шкоду нашому народові.
– Пенсійна реформа пройшла.
– Я перепрошую, але фракція Компартії не голосувала.
– Ви не змогли перешкодити.
– Так, не змогли. А чому? А тому, що цю Пенсійну реформу починали ще помаранчеві, бо вони ж відкрили двері якраз для Міжнародного валютного фонду. І саме вони дали можливість Міжнародному валютному фондові зайняти таку позицію, що сьогодні Україна перебуває під зовнішнім керівництвом. І Міжнародний валютний фонд сьогодні диктує, які закони ухвалювати в Україні. Ми повинні розуміти: це не означає, що Україна має політичний суверенітет.
То ми в цій частині, ще раз кажу, виходячи з кількості мандатів і визначаємо тактику. Тому, коли треба було вирішувати питання щодо відсторонення помаранчевої команди від влади, коли треба було зупинити фашизацію суспільства, треба було змінити стосунки в політиці, яка приносила вже шкоду, я маю на увазі команду Ющенка, стосунки з Російською Федерацією – ми якраз і запропонували, і підписали угоду щодо співпраці у складі більшості, виходячи тільки з цих питань. А всі решта проекти законів, які вносилися представниками потужного капіталу на користь тільки олігархічного капіталу і лобіювалися цим капіталом – ми голосували проти.
– Тобто Ви в інтересах трудящих співпрацювали з однією з…
– Ви не перекручуйте! Бо ми не співпрацювали в інтересах, як Ви говорите, трудящих з однією чи іншою. Ми, використовуючи можливості Верховної Ради, захищали інтереси трудящих. І в цій частині ми не голосували за пенсійну реформу, ми не голосували за державний бюджет, ми не голосували за Трудовий кодекс, Житловий кодекс, за продаж землі, за приватизацію «Укрзалізниці», за приватизацію шахт, за приватизацію обленерго. Тобто там, де завдається шкода інтересам наших громадян ми – не голосували.
– Партія регіонів – хіба це не партія великого капіталу?
Олігархи до олігарха – ніколи не в опозиції. Один з одним вони мають спільний бізнес
І коли ми говоримо про Верховну Раду, це не означає, що це вся політика партій. У Верховній Раді вирішуються конкретні питання: як, який закон голосувати і що пропускати.
А відносно нашої партії: з чим ми йдемо і чим ми відрізняємося, чому ми – альтернатива? Бо якраз намагаються говорити, що олігархи до олігарха – в опозиції. Це дурниці просто. Олігархи до олігарха – ніколи не в опозиції. Один з одним вони мають спільний бізнес. І помаранчеві олігархи мають спільний бізнес із біло-голубими. Вони тільки визначають, які кому прибутки і надприбутки будуть.
– Поки що ми бачимо не помаранчевих, а Вас у союзі з Партією регіонів.
– Я хочу, щоб Ви врешті-решт, думаючи про ідеологічні деякі питання, розбиралися в цих питаннях. Я Вам і пропоную сьогодні зрозуміти, що якраз ми, як комуністи, сьогодні пропонуємо альтернативу для держави і для того, щоб вирішувати проблеми безробіття, заробітної плати тощо. Ми сьогодні запропонували повернути народовладдя і відсторонити олігархів від влади. Допомагайте нам, будь ласка.
– Візьмімо конкретний законопроект про податок на розкіш. І ви, Компартія, зараз це активно використовуєте у своїй агітації. І Партія регіонів, в особі Сергія Тігіпка, дуже багато про це говорила. Чому його не запровадили, адже тут у Вас була повна згода: і регіонали казали, що потрібен цей податок, і комуністи казали?
– Ви, коли хтось щось каже, ще подивіться – що там написано. То в тому урядовому проекті, який запропонований, там не передбачається податок на розкіш. А ми, комуністи, якраз чітко заявили, що і як повинно бути зроблено для того, щоб податок на розкіш був механізмом перерозподілу від багатих на користь наших простих громадян. Тому ми чітко визначили, які предмети є розкішшю, незалежно від того, куди їх заховали: чи в офшорну зону, чи на юридичну особу, чи на фізичну. Для того, щоб правильно вести боротьбу проти цих явищ, ми запропонували прогресивну шкалу оподаткування, в першу чергу, податку на прибуток. І тут зрозуміло, що ми запропонували. Якщо людина отримала мінімальну заробітну плату – вона податок на прибуток не сплачує, нуль. А якщо вона мільйони отримує, то вона тоді платить до 60% податок на прибуток. Оце Вам і реальна боротьба. Я ж Вам не випадково кажу, що ми чітку займаємо позицію. І в цьому випадку якраз, як і в багатьох інших, олігархи не підтримують позицію нашої партії.
– А Ви з Сергієм Тігіпком намагалися порозумітися щодо законопроектів?
Тігіпко йшов на вибори з одними гаслами, скажімо, під одними літаками ходив на злітній смузі, а потім сів на зовсім інший аеродром. Але це його проблеми
Це ми не зняли з порядку денного і про це відверто сказали. А сам Тігіпко, ну що Тігіпко? Тігіпко йшов на вибори з одними гаслами, скажімо, під одними літаками ходив на злітній смузі, а потім сів на зовсім інший аеродром. Але це його проблеми. Я все-таки переконаний, що виборці зрозуміли, за кого вони голосували і кому віддали голоси.
– Але таке враження, що і Ви, і вони просто використали цю тему. Навіть не намагалися знайти порозуміння щодо цього податку.
– Ніколи олігархи не будуть розуміти комуністів, бо у комуністів принципова позиція – перерозподіляти від багатих бідним і ухвалювати ті закони, які будуть стояти на сторожі інтересів наших простих людей. Ми зараз знову ж внесли законопроекти, цілий пакет, понад 20 законопроектів антикризових. Знову внесли проект щодо націоналізації базової галузі промисловості, не тотальна націоналізація, а тільки базові галузі промисловості. Ви що вважаєте, що олігархи підтримають? Ніколи не підтримають.
– Навіщо Ви з ними в парламентській більшості?
– Я ще раз перепрошую, Ви взагалі розумієте, про що Ви питаєте мене?
– Так, Ви критикуєте тих, з ким Ви…
– Фактично всі рішення у Верховній Раді ухвалюються більшістю. Іншого шляху немає. І коли у нас є таке розуміння, що цей закон не на шкоду нашим виборцям – ми голосуємо.
– Ваша людина є у виконавчій владі – очолює митницю.
Хто проти того виступає, що сьогодні комуніст очолює митницю? Калєтнік зупинив контрабанду, якою займалася «Свобода» на західних кордонах України
До речі, так як і Ваше радіо називається «Свобода», така є у нас певна політична організація. Чому вони сьогодні «верещать» відносно Калєтніка? А тому, що він зупинив контрабанду, якою займалася «Свобода» на західних кордонах України. І він не дав їм цим займатися, бо на кордоні з Польщею Україна мала різницю у фіксованому продукті.
– Дуже багато кажуть і про зловживання керівництва.
– Я вже про це чув. Ви говорите про те, що кажуть, а я кажу про реальні факти. Плюс 30 мільярдів у державний бюджет.
– Якби тут був Олег Тягнибок, тоді це була б цікава розмова, а так він Вам не може заперечити.
(Радіо Свобода готове надати представникові партії «Свобода» можливість висловитися з цього приводу.)
– Я відповідаю за те, що я кажу. Вони займалися контрабандою. І на кордоні Польща-Україна, Львівська область, у нас різниця була 400 мільйонів доларів. За один рік ось цю різницю між польською статистикою і українською Ігор Калєтнік зменшив до 3 мільйонів.
– А на східному кордоні немає контрабанди?
– І там зупиняємо. І до речі, Ігор Григорович дві тонни героїну зупинив. Ви подумайте тільки, він 600 мільйонів доларів забрав у наркобізнесу і повернув їх державі.
– Ці наркотики не були продані й реалізовані. Наркотики знищили. Гроші не потрапили в бюджет від наркотиків.
– Давайте будемо вести розмову конкретно, чим займається Компартія. Я Вам готовий сьогодні сказати, що Компартія пропонує для держави Україна.
– Добре, дуже важливе питання про відносини з Росією. Ви кажете, що поліпшите відносини з Росією. Теперішня влада – Партія регіонів, їхній президент – коли прийшли до влади, то казали те саме: відносини з Росією будуть розчудесними. Попри всі їхні старання, їм нічого не вдалося. Відносини з Росією, м’яко кажучи, не найкращі. Чому їм не вдалося і завдяки чому Ви плануєте зробити їх кращими?
– Якраз комуністи і попереджали, що перебування далі представників потужного олігархічного капіталу при владі ніколи не покращить стосунки з Росією. Ви сьогодні повинні зрозуміти, що капіталу невигідне покращення стосунків з Російською Федерацією. Невигідно для того, щоб користуючись певними суперечностями, і далі страшні мати різниці, в тому числі, у цінах. Візьмемо, скажімо, ліки. У Росії певна група ліків у 10 разів дешевша, ніж в Україні…
Відносно енергетичної безпеки, того ж газу і нафти – та ж проблема. Та чи інша олігархічна група сиділа на трубі й користувалася цим, і у власну кишеню все це забирала. Тому ми попереджаємо: ніколи, поки олігархи будуть при владі, стосунки з Російською Федерацією покращуватися не будуть.
Так я скажу, чому в нас з Росією будуть кращі стосунки.
– Завдяки чому? Там же не комуністи при владі, там Зюганов – в опозиції.
У нас позиція: як Зюганов у Росії, так і Симоненко в Україні – збігається
Для того, щоб стосунки у нас із Росією покращилися, треба зрозуміти: на жаль, але за 20 років незалежності Україна жодного разу не зробила розрахунки – що вигідно Україні? І говорячи про євроінтеграцію – не зробила, і говорячи про Росію.
Що Європа сьогодні хоче від України? Вона хоче дешеву робочу силу – вона отримала це. Вона хоче дешеву сировину – отримала. Вона хоче сьогодні ринки збуту – гребуть все і сюди звозять. І ось тут, у нас на ринках 80% продукції, яка не вироблялася в Україні.
А що нам потрібно з Росією і з Білорусією, і з Казахстаном? Ми пропонуємо взагалі в Митний союз сьогодні вступити, євразійську економічну співпрацю. І я вже пропонував у Верховній Раді: Україна повинна подати заяву на вступ до Шанхайської організації співпраці. Чому? Бо це технологічно вигідні для нас ринки. Ми маємо туди що продавати – готову продукцію. У нас збігається технологія, яка є в основі розробки продукції. У нас є зацікавленість у цих ринках. Бо Україна, у складі Радянського Союзу, багато кадрів готувала якраз для цього економічного простору. І у нас там є розуміння. Я глибоко переконаний у тому, що якраз ці ринки дадуть можливість для українського виробника реалізовувати готову продукцію, а не продавати майбутнє, сировину на Захід.
– Ви вважаєте, що існує така дуалістична модель: Європейський Союз хоче мати у нас сировинний придаток, а Росія й інші країни на Сході хочуть, щоб у нас був розвиток технологій?
– Я, в першу чергу, говорю не про інтереси Росії, а кажу про інтереси України. Треба входити у ті економічні союзи, які нам вигідні.
Є багато питань, які розділяють народ України. І Ви бачите, як чи мовні, чи етнічні, чи військово-політичні блоки, чи економічні боки – навмисно створюють передумови представники потужного капіталу, щоб перед виборами розколювати суспільство. Компартія чітко заявляє: всі спірні питання будуть вирішуватися тільки через референдум. І крапка. І ніхто тоді не буде спекулювати, а воля народу буде законом для влади в Україні.
– Ви кажете, що народ розділяють. А Вам не здається, що деякі Ваші заяви теж сіють ворожнечу?
– Які?
– Скажімо, щодо кримських татар, які їх дуже обурили. Вони хотіли Вас притягти до відповідальності, потім чимось нехорошим у Вас кидали в Криму.
Ви хоча б рішення Державного комітету з питань оборони читали відносно переселення кримських татар? Це було зроблено, тому що була загроза громадянської війни
І те, що було пов’язано з характеристикою відносно того, яке рішення приймалося в 1944 році. Виступаючи з трибуни Верховної Ради, я заявив, що цей закон не можна ухвалювати з цих ось питань. Але треба, щоб ми сьогодні відносно історії були теж об’єктивними.
Ви хоча б рішення Державного комітету з питань оборони читали відносно переселення кримських татар? Нагадаю, що і як було зроблено. По-перше, це було зроблено, справді, буквально через 10 днів після визволення Криму. Чому було зроблено? Тому що була загроза громадянської війни, це очевидно. Для вивезення у кожному потязі було забезпечено лікаря, медсестру і повністю забезпечено ліками.
– Кримські татари кажуть, що чверть народу померло під час цього переселення.
– Їх би тоді жодного не залишилося в живих. Ви теж обережніше з цифрами, будь ласка, маніпулюйте.
– У Ваших опонентів просто інші цифри.
– 500 грамів хліба було виділено на кожного – більше, ніж на фронті. Централізоване харчування. Потім приїхали вони на місце. Місцевим органам влади була дана команда виділити земельні ділянки для облаштування. Далі місцевим органам влади була дана команда виділити будівельні матеріали. І дана була команда виділили гроші для розбудови. Їх ніхто не позбавив у правах. Вони навчалися.
– Їх позбавили права жити на рідній землі.
– Перепрошую, тоді до американців, будь ласка, звертайтеся за досвідом.
– За яким?
– За тим, коли у листопаді 1941 року 400 тисяч американців японського походження…
– Після війни всі їхні права відновили. Їм дозволили після війни жити, де хочеш. А кримським татарам не дозволили до Криму повернутися.
Я до кримських татар постійно критикував і українських націоналістів
– Днями у Києві демонтували пам’ятник морякам Дніпровської флотилії, які обороняли місто. Пам’ятник стояв на Поштовій площі в центрі Києва, а збираються його відновити у периферійному районі – на Рибальському півострові. І жодним чином Ви не критикуєте київську владу. Чому?
– То Ви просто не хочете розказувати про це. Ми зараз ведемо розмову з київською владою про те, щоб цей пам’ятник був поновлений після реставраційних та будівельних робіт на тому місці, де він був. А коли нам дадуть негативну відповідь, то ми далі почнемо говорити те, що ми вважаємо за потрібне. А сьогодні ми ведемо розмову, бо якраз казали, що на час проведення цих робіт цей пам’ятник знятий.
– Якою буде наступна Верховна Рада, як там будуть розподілені сили?
– Я вважаю, що це в багатьох питаннях залежить від того, як ми всі, в тому числі і Ви – представники ЗМІ, будемо надавати можливість нашим виборцям сьогодні проаналізувати все те, що відбувається, як зорієнтуємо їх. Я переконаний, що сьогодні майбутнє України якраз за лівою ідеєю, і вся ж Європа підтверджує це. Те, що у Греції відбувається, в Іспанії, в Італії, у Франції, в Німеччині.
– До речі, грецькі ультраправі мали успіх на виборах.
– Коли говорять про ультраправих, то тоді 25% ультраправих у Греції? Так? Коли 25% безробітних. Чи в Іспанії 20% безробітних. Це теж ультраправі?
Сьогодні людина праці піднімається. А останні соціологічні дослідження в Румунії підтверджують наш висновок. Ви ж добре знаєте – 64% румун підтвердили, що вони хочуть повернення комуністів до влади.
– А можлива така ситуація, що Ви зараз критикуєте Партію регіонів, але в наступному парламенті з ними будете теж у більшості?
– Парламент дає можливість кожній політичній силі визначати, які питання і з ким вирішувати. Якщо нас буде 226, то ми самі всі питання будемо вирішувати. А якщо олігархи прийдуть – незалежно від того, під якими прапорами – вони будуть вирішувати тільки свої питання. Тому в цій частині все залежить від того, яка буде Верховна Рада. Ми працюємо над тим, щоб у Верховну Раду прийшли представники якраз від Компартії. І у нас потужна команда.
– А хто Вашими союзниками може бути?
– Ось коли відбудуться вибори, тоді я вам скажу, чи це союзники, чи ми з кимось якісь тільки питання вирішуємо. Мова йде про те, що наш союзник, якщо ми говоримо про союзників – це народ України.
– Зараз це Партія регіонів – у більшості.
– Ви переплутали поняття слова «союзник» із тим, що ми вирішуємо у Верховній Раді долю того чи іншого закону.