Сімферополь – Кілька десятків активістів російського націоналістичного руху в Криму мітингували у п’ятницю в Сімферополі. Серед їхніх вимог – повна русифікація кримського шкільництва і ліквідація державного статусу української мови. Місцева влада, яка два місяці тому домоглася судової заборони мітингу громадськості на захист української мови, цього разу до акції з антиукраїнськими гаслами поставилася лояльно, хоча представники Партії регіонів її публічно засудили.
«Геть державну мову!» – активісти Народного фронту «Севастополь-Крим-Росія» мітингують під стінами Міністерства освіти Криму. Вони принесли до державної установи петицію з вимогою вилучити українську мову зі шкільної програми і залишити її для вивчення «лише факультативи, за бажанням батьків». Координатор «фронтовиків» Валерій Подьячий каже, що «найкраще» вивести вивчення української мови у недільні школи.
Водночас координатор «Фронту» наголосив, що не виступає проти «вільного розвитку української мови» в країні і не проти того, щоб громадяни «насолоджувалися чудовою мелодикою і пишнотою» українського слова.
«Колядки, щедрівки, веснянки, байки, гуморески – все це треба вітати. А з державного обігу цю мову слід вилучити», – заявив Валерій Подьячий. Він каже, що державний статус української мови дискримінує російськомовних кримчан та утискує їхні права.
Після мовного закону чекати ще більшої радикалізації?
У Міністерстві освіти автономії проросійських активістів прийняв заступник міністра і пообіцяв їхні вимоги уважно вивчити і передати своєму керівникові – Віталіні Дзоз, яка зараз балотується від Партії регіонів до Верховної Ради України.
Один із найбільш публічних кримських «регіоналів», віце-спікер місцевого парламенту Григорій Іоффе назвав вимоги, що прозвучали на мітингу «фронтовиків», «політичною провокацією», яка «розколює суспільство». В інтерв’ю Радіо Свобода він припустив, що такий розкол може бути вигідний опозиції. За словами Григорія Іоффе, ця «акція квасних патріотів» виглядає «замовною» і за нею стоять «вороги російської мови».
Експерт з етно-конфліктології Ігор Семиволос каже, що це не останній подібний сплеск українофобських виступів, що їх спровокувало ухвалення закону про засади державної мовної політики.
«Підняття цього мовного питання Партією регіонів у форматі нового закону створило ще більш конфліктне поле. Навколо проблеми виникло ще більше напруження. Для того, щоб якимось чином на тлі ось цієї ініціативи Партії регіонів не розчинитися, проросійські активісти намагаються бути більш радикальними», – зазначив Ігор Семиволос.
Разом з тим, він вважає, що заяви «фронтовиків» спрямовані насамперед на підвищення свого потенціалу у внутрішній конкуренції в проросійському русі регіону.
На запитання Радіо Свобода, чи виступає Народний фронт «Севастополь-Крим-Росія» проти державного статусу в Україні будь-якої мови, в тому числі російської, Валерій Подьячий відмовився відповідати, зазначивши, що він щодо російської мови «нічого не говорив».
Координатор Народного фронту «Севастополь-Крим-Росія» Валерій Подьячий
«Геть державну мову!» – активісти Народного фронту «Севастополь-Крим-Росія» мітингують під стінами Міністерства освіти Криму. Вони принесли до державної установи петицію з вимогою вилучити українську мову зі шкільної програми і залишити її для вивчення «лише факультативи, за бажанням батьків». Координатор «фронтовиків» Валерій Подьячий каже, що «найкраще» вивести вивчення української мови у недільні школи.
Водночас координатор «Фронту» наголосив, що не виступає проти «вільного розвитку української мови» в країні і не проти того, щоб громадяни «насолоджувалися чудовою мелодикою і пишнотою» українського слова.
З державного обігу цю мову слід вилучитиВалерій Подьячий
«Колядки, щедрівки, веснянки, байки, гуморески – все це треба вітати. А з державного обігу цю мову слід вилучити», – заявив Валерій Подьячий. Він каже, що державний статус української мови дискримінує російськомовних кримчан та утискує їхні права.
Анатолій Лось та Семен Клюєв
Голова «Російського товариства Криму» Анатолій Лось заявив на мітингу, що українців та української мови насправді немає, бо їх «придумали австріяки, поляки та Німеччина». Ще один активіст Народного фронту «Севастополь-Крим-Росія» Семен Клюєв мову не чіпав, але повідомив, що з 1995 року, коли з півострова вигнали першого та останнього президента Криму Юрія Мєшкова, «кримчани живуть під окупацією».Після мовного закону чекати ще більшої радикалізації?
У Міністерстві освіти автономії проросійських активістів прийняв заступник міністра і пообіцяв їхні вимоги уважно вивчити і передати своєму керівникові – Віталіні Дзоз, яка зараз балотується від Партії регіонів до Верховної Ради України.
Під час антиукраїнської акції, Сімферополь, 7 вересня 2012 року
Один із найбільш публічних кримських «регіоналів», віце-спікер місцевого парламенту Григорій Іоффе назвав вимоги, що прозвучали на мітингу «фронтовиків», «політичною провокацією», яка «розколює суспільство». В інтерв’ю Радіо Свобода він припустив, що такий розкол може бути вигідний опозиції. За словами Григорія Іоффе, ця «акція квасних патріотів» виглядає «замовною» і за нею стоять «вороги російської мови».
Експерт з етно-конфліктології Ігор Семиволос каже, що це не останній подібний сплеск українофобських виступів, що їх спровокувало ухвалення закону про засади державної мовної політики.
Підняття цього мовного питання Партією регіонів у форматі нового закону створило ще більш конфліктне полеІгор Семиволос
«Підняття цього мовного питання Партією регіонів у форматі нового закону створило ще більш конфліктне поле. Навколо проблеми виникло ще більше напруження. Для того, щоб якимось чином на тлі ось цієї ініціативи Партії регіонів не розчинитися, проросійські активісти намагаються бути більш радикальними», – зазначив Ігор Семиволос.
Разом з тим, він вважає, що заяви «фронтовиків» спрямовані насамперед на підвищення свого потенціалу у внутрішній конкуренції в проросійському русі регіону.
Під час антиукраїнської акції, Сімферополь, 7 вересня 2012 року
На запитання Радіо Свобода, чи виступає Народний фронт «Севастополь-Крим-Росія» проти державного статусу в Україні будь-якої мови, в тому числі російської, Валерій Подьячий відмовився відповідати, зазначивши, що він щодо російської мови «нічого не говорив».