Чернівці – У Чернівцях проходить ІІІ Міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz, на який зібралися поети з України, Європи та Америки. Мета триденного фестивалю – показати людям, що поезія не знає кордонів, мовних і вікових бар’єрів. Радіо Свобода запросило до розмови одного з модераторів фестивалю Юрія Андруховича.
– Пане Андрухович, Ви приїхали на фестиваль більше як автор-учасник чи як спостерігач? Чого найбільше чекали? Кого хотіли побачити?
– Я не можу сюди не їздити. Я в ініціативній групі фестивалю, я вже якоюсь мірою відповідальний за те, щоб він відбувався. Окрім того, я не можу жити без Чернівців. Це дуже щасливе поєднання для мене: можливість брати участь у фестивалі, в той же час – побувати в одному з найулюбленіших міст. Я дуже радий, що тут присутні обидва мої полюсних други – поети Томаш Ружицький і Яцик Подсядло. Я також дуже тішусь, що вдалося сюди запросити Нільсена, ось такого данського екзота. Цього року для мене певний смисловий центр – це саме вони. Я їх перекладав і я буду вести їхні вечори. А оскільки своїх власних віршів я не пишу ось уже років 8 або 9, хоча я можу кожного дня почати писати їх знову (я не зарікаюсь), тому я тут, швидше, такий перекладач і модератор, але меншою мірою як автор.
– Фестиваль проходить уже третій рік поспіль. У четвер його організатори висловили надію: фестиваль має набути світового значення. Ви бували на багатьох подібних заходах, як оцінюєте шанси Meridian Czernowitz?
– Дуже високі шанси. Він міжнародний від першого дня свого існування. За ці роки у нас в гостях були поетичні зірки світової величини. На мій погляд, розумним рішенням було обмежити в певному сенсі мовний простір, тобто у нас поети України і німецькомовного світу передусім, але в нас є завжди гості й з інших країн. Однак базовий підхід – це сучасна українська поезія і поезія німецькомовних країн. Я думаю, що це абсолютно унікальний фестиваль у контексті сучасної країни. У нас ніде більше немає нічого подібного. Крім того, ця подія має надзвичайний розголос. У мене є знайомий швейцарець, він сам організатор літературних фестивалів, він був тут минулого року. Він розповідав мені: «Приїжджаю зі Швейцарії до Берліну, підходять до мене німецькі поети і кажуть: підкажи, як потрапити до Чернівців, що треба зробити, щоб туди потрапити?». Так що, я думаю, що це дуже успішний фестиваль.
– Наостанок, що є родзинкою цьогорічного фестивалю, або його найбільшим досягненням?
– Я маю надію, що ці події будуть на стику між словом, музикою і звуком. Дуже радий, що тут буде драмтеатр, Карпа... Це дуже загальна тенденція, це не в Чернівцях вигадали, але слава Богу, що цього тут дотримуються. В усьому світі це дуже прогресивний шлях інших форм подачі поезії. Ну і слава Богу.
– Пане Андрухович, Ви приїхали на фестиваль більше як автор-учасник чи як спостерігач? Чого найбільше чекали? Кого хотіли побачити?
Я не можу жити без Чернівців
– Я не можу сюди не їздити. Я в ініціативній групі фестивалю, я вже якоюсь мірою відповідальний за те, щоб він відбувався. Окрім того, я не можу жити без Чернівців. Це дуже щасливе поєднання для мене: можливість брати участь у фестивалі, в той же час – побувати в одному з найулюбленіших міст. Я дуже радий, що тут присутні обидва мої полюсних други – поети Томаш Ружицький і Яцик Подсядло. Я також дуже тішусь, що вдалося сюди запросити Нільсена, ось такого данського екзота. Цього року для мене певний смисловий центр – це саме вони. Я їх перекладав і я буду вести їхні вечори. А оскільки своїх власних віршів я не пишу ось уже років 8 або 9, хоча я можу кожного дня почати писати їх знову (я не зарікаюсь), тому я тут, швидше, такий перекладач і модератор, але меншою мірою як автор.
– Фестиваль проходить уже третій рік поспіль. У четвер його організатори висловили надію: фестиваль має набути світового значення. Ви бували на багатьох подібних заходах, як оцінюєте шанси Meridian Czernowitz?
Базовий підхід – це сучасна українська поезія і поезія німецькомовних країн. Це абсолютно унікальний фестиваль у контексті сучасної країни
– Дуже високі шанси. Він міжнародний від першого дня свого існування. За ці роки у нас в гостях були поетичні зірки світової величини. На мій погляд, розумним рішенням було обмежити в певному сенсі мовний простір, тобто у нас поети України і німецькомовного світу передусім, але в нас є завжди гості й з інших країн. Однак базовий підхід – це сучасна українська поезія і поезія німецькомовних країн. Я думаю, що це абсолютно унікальний фестиваль у контексті сучасної країни. У нас ніде більше немає нічого подібного. Крім того, ця подія має надзвичайний розголос. У мене є знайомий швейцарець, він сам організатор літературних фестивалів, він був тут минулого року. Він розповідав мені: «Приїжджаю зі Швейцарії до Берліну, підходять до мене німецькі поети і кажуть: підкажи, як потрапити до Чернівців, що треба зробити, щоб туди потрапити?». Так що, я думаю, що це дуже успішний фестиваль.
– Наостанок, що є родзинкою цьогорічного фестивалю, або його найбільшим досягненням?
– Я маю надію, що ці події будуть на стику між словом, музикою і звуком. Дуже радий, що тут буде драмтеатр, Карпа... Це дуже загальна тенденція, це не в Чернівцях вигадали, але слава Богу, що цього тут дотримуються. В усьому світі це дуже прогресивний шлях інших форм подачі поезії. Ну і слава Богу.