Київ – Екологи продовжують виступати проти будівництва ядерного могильника під Києвом і наполягають на кількох сховищах при кожній атомній електростанції. Для цього вони організували збір підписів серед киян. У Верховній Раді стверджують, що проблема умисне роздута, оскільки проект ще перебуває в зародковому стані, і сумніваються, що киян хвилює це питання.
Віднедавна столиця почала рясніти білбордами зі словами «Ядерний могильник під Києвом. Хіба ми давали згоду?». У такий спосіб екологічні та громадські організації прагнуть привернути увагу киян до будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива поблизу Києва, яке, на їхню думку, може призвести до нової екологічної катастрофи.
Закон «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища» ухвалили в лютому цього року. У ньому мовиться, що могильник розмістять на майданчику між селами Стара Красниця, Буряківка, Чистогалівка та Стечанка Київської області у зоні відчуження території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Екологи обурені таким «безвідповідальним» рішенням влади – «будувати одну бомбу на іншій» і пропонують окремі сховища біля кожної атомної електростанції. Це принаймні унеможливитись велику аварію, каже керівник інформаційного центру Української екологічної асоціації «Зелений світ» Сергій Федоринчик.
У зоні відчуження може бути лише один промисловий об’єкт – саркофаг
Крім того, будівництво поблизу Чорнобильскої АЕС і на прилеглих територіях заборонене законом, адже від 2007 року там діє зоологічний заказник загальнодержавного значення «Чорнобильський спеціальний» і єдиним дозволеним промисловим об’єктом там є існуючий саркофаг. Однак, це не єдине порушення закону владою. Зводячи могильник, вони відступають від основних засад Оргуської конвенції, яка закріплює право громадян на доступ до інформації, участь у процесі ухвалення рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, наголошує голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. Тому вона разом з іншими активістами звертається до влади.
«Ми пропонуємо зупинити будь-які роботи, провести широке експертне обговорення цього проекту. Вимагаємо від влади опублікувати оцінки впливу на навколишнє середовище, висновки державної екологічної експертизи, якщо вона була проведена, і опублікувати резюме робочого проекту. До цього часу ми виступаємо проти будівництва цього сховища», – заявила Тетяна Тимочко.
Сказати «ні» могильнику організації пропонують на спеціальному сайті, поставивши свій підпис.
У нас є атомна енергетика, а пустелі для цього немає – парламентар
У профільному комітеті Верховної Ради на закиди екологів відповіли, що ніякої експертизи поки що не буде, оскільки проект перебуває на стадії техніко-економічного обґрунтування. Та й незадоволення серед киян тут теж не бачили, каже заступник голови Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Микола Романюк.
«Я щось не бачу жодного киянина з плакатами, протестами, – зауважує він. – Покажіть мені досьє, акції. Проти чого можна протестувати, якщо питання ще на стадії техніко-економічного обґрунтування? Якщо підписи будуть зібрані, якщо не буде фальсифікацій і все буде правильно, нова Верховна Рада розгляне це питання і буде приймати рішення. Я ж не можу відповідати за ту Верховну Раду».
На запитання, чи розглядають у комітеті можливість будівництва кількох сховищ, Романюк відповів:
«Я переконаний у тому, що не можна будувати сховища біля кожної АЕС, треба зробити одне, але надійне. У нас є атомна енергетика, а пустелі для цього немає. Тому ми змушені виходити з тих реалій, які є в Україні».
У влади безвідповідальності як у підліткової шпани – експерт
Справжніми ж реаліями, на думку Сергія Федоринчика, є те, що у випадку невеликої аварії на єдиному сховищі, наприклад, вибуху якогось паливного елементу, чимось зарадити буде неможливо. А враховуючи особливості рози вітрів Київщини, все це з повітрям принесе до Києва.
«Основа проблема з ядерними відходами полягає в тому, що вони небезпечні впродовж 20 тисяч років, – такий період не доступний людській свідомості. І Верховна Рада, і Президент демонструють повну безвідповідальність у поводженні з ядерною енергією, тому що потрібна буквально космічного рівня відповідальність, а в них рівень відповідальності, як у підліткової шпани. Ми втратили систему екологічної безпеки», – каже керівник інформаційного центру Української екологічної асоціації «Зелений світ» Сергій Федоринчик.
Досвід країн світу показує, що свої ядерні відходи вони намагаються зберігати подалі від цивілізованих і заселених місцевостей. Франція робить це на віддалених островах Тихого океану, Сполучені штати Америки – у пустелі Невада, Росія – у Сибіру, а скандинавські країни на – віддалених скелястих масивах.
Віднедавна столиця почала рясніти білбордами зі словами «Ядерний могильник під Києвом. Хіба ми давали згоду?». У такий спосіб екологічні та громадські організації прагнуть привернути увагу киян до будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива поблизу Києва, яке, на їхню думку, може призвести до нової екологічної катастрофи.
Закон «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища» ухвалили в лютому цього року. У ньому мовиться, що могильник розмістять на майданчику між селами Стара Красниця, Буряківка, Чистогалівка та Стечанка Київської області у зоні відчуження території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Екологи обурені таким «безвідповідальним» рішенням влади – «будувати одну бомбу на іншій» і пропонують окремі сховища біля кожної атомної електростанції. Це принаймні унеможливитись велику аварію, каже керівник інформаційного центру Української екологічної асоціації «Зелений світ» Сергій Федоринчик.
У зоні відчуження може бути лише один промисловий об’єкт – саркофаг
Крім того, будівництво поблизу Чорнобильскої АЕС і на прилеглих територіях заборонене законом, адже від 2007 року там діє зоологічний заказник загальнодержавного значення «Чорнобильський спеціальний» і єдиним дозволеним промисловим об’єктом там є існуючий саркофаг. Однак, це не єдине порушення закону владою. Зводячи могильник, вони відступають від основних засад Оргуської конвенції, яка закріплює право громадян на доступ до інформації, участь у процесі ухвалення рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, наголошує голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. Тому вона разом з іншими активістами звертається до влади.
Вимагаємо від влади опублікувати оцінки впливу на навколишнє середовище, опублікувати резюме робочого проекту
Сказати «ні» могильнику організації пропонують на спеціальному сайті, поставивши свій підпис.
У нас є атомна енергетика, а пустелі для цього немає – парламентар
У профільному комітеті Верховної Ради на закиди екологів відповіли, що ніякої експертизи поки що не буде, оскільки проект перебуває на стадії техніко-економічного обґрунтування. Та й незадоволення серед киян тут теж не бачили, каже заступник голови Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Микола Романюк.
Щось не бачу жодного киянина з плакатами, протестами. Проти чого можна протестувати, якщо питання ще на стадії техніко-економічного обґрунтування?
На запитання, чи розглядають у комітеті можливість будівництва кількох сховищ, Романюк відповів:
Переконаний у тому, що не можна будувати сховища біля кожної АЕС, треба зробити одне, але надійне
У влади безвідповідальності як у підліткової шпани – експерт
Справжніми ж реаліями, на думку Сергія Федоринчика, є те, що у випадку невеликої аварії на єдиному сховищі, наприклад, вибуху якогось паливного елементу, чимось зарадити буде неможливо. А враховуючи особливості рози вітрів Київщини, все це з повітрям принесе до Києва.
Верховна Рада, і Президент демонструють повну безвідповідальність у поводженні з ядерною енергією
Досвід країн світу показує, що свої ядерні відходи вони намагаються зберігати подалі від цивілізованих і заселених місцевостей. Франція робить це на віддалених островах Тихого океану, Сполучені штати Америки – у пустелі Невада, Росія – у Сибіру, а скандинавські країни на – віддалених скелястих масивах.