Міністр фінансів Німеччини Вольфґанґ Шойбле в оприлюдненому в суботу газетному інтерв’ю виступив проти надання Греції додаткового часу на здійснення суворих реформ, необхідних для отримання міжнародної фінансової допомоги.
«Більше часу, як правило, означає й більше грошей», а це дуже скоро приводить і до необхідності ще нової програми міжнародної допомоги, заявив він в інтерв’ю німецькому щоденникові «Таґесшпіґель».
Канцлер Німеччини Анґела Меркель теж уже давала знати, що її країна ще добре поміркує, чи задовольняти прохання Греції про відстрочку в реформах, що є умовою отримання міжнародної допомоги, без якої Греція може збанкрутувати і бути змушена залишити зону обігу спільної валюти євро.
У суботу прем’єр-міністр Греції Андоніс Самарас провів зустріч із президентом Франції Франсуа Олландом, а перед тим у п’ятницю з Анґелою Меркель, домагаючись від керівників цих двох найпотужніших економік Європи підтримки свого прохання про відстрочку. На обох зустрічах керівники Франції і Німеччини заявляли, що Греція має залишитися в зоні євро, а Самарас запевняв, що виконає обіцянку здійснити необхідні реформи.
Греція прагне, щоб їй дозволили здійснити ці реформи протягом чотирьох років, а не двох, як то визначають нині чинні домовленості про надання міжнародної допомоги.
За цими домовленостями, Греція мусить засвідчити, що до 2015 року скоротить бюджетні витрати на 11 з половиною мільярдів євро, щоб у вересні отримати наступний транш міжнародної допомоги на 31 з половиною мільярд євро. Без цих коштів Греції може загрожувати дефолт, а відтак вона була б змушена відмовитися від євро.
За умовами надання міжнародної фінансової допомоги від Європейського Союзу і Міжнародного валютного фонду на загальну суму в 130 мільярдів євро, узгодженого в березні минулого року, Греція зобов’язалася здійснити низку болісних реформ, щоб радикально скоротити бюджетні видатки і зменшити державний борг. Ці заходи вже призвели до погіршення рівня життя населення країни і соціальних заворушень по всій Греції.
У травні 2010 року Греція вже отримувала таку саму допомогу на 100 мільярдів євро, але тих коштів і здійснених за умовами тієї допомоги заходів заощадження не вистачило, щоб вивести країну з глибокої бюджетної і боргової кризи.
«Більше часу, як правило, означає й більше грошей», а це дуже скоро приводить і до необхідності ще нової програми міжнародної допомоги, заявив він в інтерв’ю німецькому щоденникові «Таґесшпіґель».
Канцлер Німеччини Анґела Меркель теж уже давала знати, що її країна ще добре поміркує, чи задовольняти прохання Греції про відстрочку в реформах, що є умовою отримання міжнародної допомоги, без якої Греція може збанкрутувати і бути змушена залишити зону обігу спільної валюти євро.
У суботу прем’єр-міністр Греції Андоніс Самарас провів зустріч із президентом Франції Франсуа Олландом, а перед тим у п’ятницю з Анґелою Меркель, домагаючись від керівників цих двох найпотужніших економік Європи підтримки свого прохання про відстрочку. На обох зустрічах керівники Франції і Німеччини заявляли, що Греція має залишитися в зоні євро, а Самарас запевняв, що виконає обіцянку здійснити необхідні реформи.
Греція прагне, щоб їй дозволили здійснити ці реформи протягом чотирьох років, а не двох, як то визначають нині чинні домовленості про надання міжнародної допомоги.
За цими домовленостями, Греція мусить засвідчити, що до 2015 року скоротить бюджетні витрати на 11 з половиною мільярдів євро, щоб у вересні отримати наступний транш міжнародної допомоги на 31 з половиною мільярд євро. Без цих коштів Греції може загрожувати дефолт, а відтак вона була б змушена відмовитися від євро.
За умовами надання міжнародної фінансової допомоги від Європейського Союзу і Міжнародного валютного фонду на загальну суму в 130 мільярдів євро, узгодженого в березні минулого року, Греція зобов’язалася здійснити низку болісних реформ, щоб радикально скоротити бюджетні видатки і зменшити державний борг. Ці заходи вже призвели до погіршення рівня життя населення країни і соціальних заворушень по всій Греції.
У травні 2010 року Греція вже отримувала таку саму допомогу на 100 мільярдів євро, але тих коштів і здійснених за умовами тієї допомоги заходів заощадження не вистачило, щоб вивести країну з глибокої бюджетної і боргової кризи.