Астрофізики виявили незвичайний галактичний кластер. Скупчення галактик під назвою Фенікс зафіксували на відстані у 5,7 мільярда світлових років від Землі. По-перше, це один із найбільших відомих у Всесвіті галактичних кластерів. По-друге, Фенікс є одним із найяскравіших джерел рентгенівського випромінювання. І, по-третє, він є надзвичайно активним. Цього тижня науковці також обговорюють випробування надзвукового літака та зусилля Індії у боротьбі проти СНІДу.
Зазвичай галактики у центрі кластерів є «сплячими» і не народжують нових зірок. Водночас, як встановили вчені з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики, центральна галактика кластера Фенікс є в питанні «зореутворення» надзвичайно активною: на рік вона формує близько 740 нових зірок.
Відкриття здійснили за допомогою рентгенівського телескопу «Чандра». Астрофізики наголошують: нині жодне скупчення галактик у Всесвіті не має настільки високої швидкості формування зірок у його центрі.
Пояснюючи своє дослідження, науковці Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики нагадують про кластер Персея. Центр цього скупчення галактик, як і більшості інших таких скупчень, розповідають вчені, містить надмасивну чорну діру, яка викидає значну енергію тим і попереджає охолодження газу, необхідне для активного формування зірок. Постійні спалахи енергії, що мають вигляд потужних струменів із цієї чорної діри в центрі кластеру Персея, формують у міжзоряній матерії гігантські порожнини та призводять до наднизьких звукових коливань у ній – на ноті сі-бемоль, яка на 57 октав нижче за ноту першої октави, що у середній частині фортепіано, і далеко не доступна для людського слуху. Ці коливання підтримують високу температуру газу.
«Ми думали, що ці низькочастотні коливання є в усіх галактичних кластерах», – зазначає співавтор дослідження Раян Фолі. «Однак Фенікс продемонстрував нам, що це не аксіома для всіх галактичних скупчень. Або ж, принаймні, що «музика» у цьому кластері періодично зупиняється. І струмені енергії тут, вочевидь, не настільки потужні, щоб вони могли попередити охолодження газу і активне формування нових зірок», – додає він.
Відкриття кластера Фенікс має для астрофізиків велике значення ще й тому, що його масштаби й маса значно перевищують розміри більшості з відомих нині скупчень галактик. Тому дослідження Фенікса допоможе з’ясувати цікаві для вчених особливості галактичних кластерів. І, зокрема, розібратися в активності самого Фенікса.
Waverider: місію знову провалено
Військово-повітряні сили США повідомили про невдачу випробувального польоту літака, здатного розвинути швидкість, ушестеро більшу за швидкість звуку.
Безпілотний літальний апарат Waverider мав досягнути швидкості М6 після запуску з бомбардувальника B-52. Однак, згідно з офіційним повідомленням, несправність стерна перешкодила запускові гіперзвукового прямоточного повітряно-реактивного двигуна (ГППРД), внаслідок чого літак втратили.
Очікувалося, що літак триматиме максимальну швидкість (близько 5800 кілометрів на годину) протягом 5 хвилин. Однак, за словами представника команди випробувачів, проблему виявили через 16 секунд після того, як ракетний прискорювач почав збільшувати швидкість для активації ГППРД. Як тільки ракетний блок відділився від літака Х-51А, той втратив керованість і розвалився.
«Всі наші дані свідчили, що ми створили сприятливі умови для ввімкнення двигуна», – прокоментував невдачу Чарлі Брінк із Науково-дослідницької лабораторії військово-повітряних сил на базі Райт-Петерсон в Огайо.
План польотів перебачає, що майже безкрилий безпілотний апарат Waverider X-51A запускають на висоті понад 15 кілометрів із борту бомбардувальника B-52, який злітає із бази Едвардс у Каліфорнії.
Ракетний прискорювач має розігнати апарат до 4,5 швидкості звуку. Потім має ввімкнутися двигун, і літак має, піднявшись на висоту понад 21 кілометра, розігнатися до швидкості М6. Після випробування, використавши пальне, випробувальний апарат падає в океан. Однак, як уже відомо, цього разу двигун не увімкнувся, й апарат упав у Тихий океан відразу.
Випробування технології провалилося вже вдруге: минулого року Waverider зіштовхнувся з аналогічною проблемою. Хоча перший політ 2010 року, майже на п’яти швидкостях звуку, був успішнішим: тоді принаймні вдалося запустити двигун.
Загалом хоч апарат і тестують військові, успішний його політ буде корисним і для цивільної авіації. У науковій спільноті припускають, що на основі Waverider можна створити й літак, який за годину долітатиме з Лондона до Нью-Йорка.
Індія долучається до пошуку вакцини від ВІЛ
В Індії цього тижня оголосили про відкриття новітньої лабораторії, яка займатиметься пошуком вакцини проти вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ). Фінансує це проект індійський уряд, який вже виділив на роботу вчених 12 мільйонів доларів.
Очікується, що лабораторія (повна назва – The HIV Vaccine Translational Research Laboratory) співпрацюватиме з міжнародною організацією International AIDS Vaccine Initiative, яка також займається пошуком вакцини проти ВІЛ і заявила про готовність долучитися до фінансування індійського проекту.
Робота індійської лабораторії, яка, за планом, розташовуватиметься на околицях Нью-Делі, розпочнеться у лютому 2013 року. У проекті візьмуть участь близько 30 вчених.
Індія нині – на третьому місці у світі за кількістю хворих на СНІД, попри те, що, за словами міністра охорони здоров’я Гулама Набі Азада, за останнє десятиліття кількість нових інфікованих ВІЛ-інфекцією знизилася з 270 тисяч людей за рік до 120 тисяч. Міністр наголосив, що Індія «відчайдушно потребує вакцини проти ВІЛ».
«Це – мета нової лабораторії», – каже Марґарет МакҐлінн із International AIDS Vaccine Initiative і додає, що очікування індійських вчених цілком реальні. «Дослідникам давно відомо про існування серед ВІЛ-позитивних людей невеликої кількості тих, чий організм виробляє антитіла, здатні нейтралізувати широкий спектр штамів вірусу», – зазначає МакГлінн.
За її словами, індійська лабораторія працюватиме над виділенням цих антитіл для створення вакцини. Загалом оглядачі припускають, що під час своєї роботи науковці нової лабораторії сфокусуються на вірусі підтипу С, переважно поширеному в Індії.
Зазвичай галактики у центрі кластерів є «сплячими» і не народжують нових зірок. Водночас, як встановили вчені з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики, центральна галактика кластера Фенікс є в питанні «зореутворення» надзвичайно активною: на рік вона формує близько 740 нових зірок.
Відкриття здійснили за допомогою рентгенівського телескопу «Чандра». Астрофізики наголошують: нині жодне скупчення галактик у Всесвіті не має настільки високої швидкості формування зірок у його центрі.
Пояснюючи своє дослідження, науковці Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики нагадують про кластер Персея. Центр цього скупчення галактик, як і більшості інших таких скупчень, розповідають вчені, містить надмасивну чорну діру, яка викидає значну енергію тим і попереджає охолодження газу, необхідне для активного формування зірок. Постійні спалахи енергії, що мають вигляд потужних струменів із цієї чорної діри в центрі кластеру Персея, формують у міжзоряній матерії гігантські порожнини та призводять до наднизьких звукових коливань у ній – на ноті сі-бемоль, яка на 57 октав нижче за ноту першої октави, що у середній частині фортепіано, і далеко не доступна для людського слуху. Ці коливання підтримують високу температуру газу.
«Ми думали, що ці низькочастотні коливання є в усіх галактичних кластерах», – зазначає співавтор дослідження Раян Фолі. «Однак Фенікс продемонстрував нам, що це не аксіома для всіх галактичних скупчень. Або ж, принаймні, що «музика» у цьому кластері періодично зупиняється. І струмені енергії тут, вочевидь, не настільки потужні, щоб вони могли попередити охолодження газу і активне формування нових зірок», – додає він.
Відкриття кластера Фенікс має для астрофізиків велике значення ще й тому, що його масштаби й маса значно перевищують розміри більшості з відомих нині скупчень галактик. Тому дослідження Фенікса допоможе з’ясувати цікаві для вчених особливості галактичних кластерів. І, зокрема, розібратися в активності самого Фенікса.
Waverider: місію знову провалено
Військово-повітряні сили США повідомили про невдачу випробувального польоту літака, здатного розвинути швидкість, ушестеро більшу за швидкість звуку.
Безпілотний літальний апарат Waverider мав досягнути швидкості М6 після запуску з бомбардувальника B-52. Однак, згідно з офіційним повідомленням, несправність стерна перешкодила запускові гіперзвукового прямоточного повітряно-реактивного двигуна (ГППРД), внаслідок чого літак втратили.
Очікувалося, що літак триматиме максимальну швидкість (близько 5800 кілометрів на годину) протягом 5 хвилин. Однак, за словами представника команди випробувачів, проблему виявили через 16 секунд після того, як ракетний прискорювач почав збільшувати швидкість для активації ГППРД. Як тільки ракетний блок відділився від літака Х-51А, той втратив керованість і розвалився.
«Всі наші дані свідчили, що ми створили сприятливі умови для ввімкнення двигуна», – прокоментував невдачу Чарлі Брінк із Науково-дослідницької лабораторії військово-повітряних сил на базі Райт-Петерсон в Огайо.
План польотів перебачає, що майже безкрилий безпілотний апарат Waverider X-51A запускають на висоті понад 15 кілометрів із борту бомбардувальника B-52, який злітає із бази Едвардс у Каліфорнії.
Ракетний прискорювач має розігнати апарат до 4,5 швидкості звуку. Потім має ввімкнутися двигун, і літак має, піднявшись на висоту понад 21 кілометра, розігнатися до швидкості М6. Після випробування, використавши пальне, випробувальний апарат падає в океан. Однак, як уже відомо, цього разу двигун не увімкнувся, й апарат упав у Тихий океан відразу.
Випробування технології провалилося вже вдруге: минулого року Waverider зіштовхнувся з аналогічною проблемою. Хоча перший політ 2010 року, майже на п’яти швидкостях звуку, був успішнішим: тоді принаймні вдалося запустити двигун.
Загалом хоч апарат і тестують військові, успішний його політ буде корисним і для цивільної авіації. У науковій спільноті припускають, що на основі Waverider можна створити й літак, який за годину долітатиме з Лондона до Нью-Йорка.
Індія долучається до пошуку вакцини від ВІЛ
В Індії цього тижня оголосили про відкриття новітньої лабораторії, яка займатиметься пошуком вакцини проти вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ). Фінансує це проект індійський уряд, який вже виділив на роботу вчених 12 мільйонів доларів.
Очікується, що лабораторія (повна назва – The HIV Vaccine Translational Research Laboratory) співпрацюватиме з міжнародною організацією International AIDS Vaccine Initiative, яка також займається пошуком вакцини проти ВІЛ і заявила про готовність долучитися до фінансування індійського проекту.
Робота індійської лабораторії, яка, за планом, розташовуватиметься на околицях Нью-Делі, розпочнеться у лютому 2013 року. У проекті візьмуть участь близько 30 вчених.
Індія нині – на третьому місці у світі за кількістю хворих на СНІД, попри те, що, за словами міністра охорони здоров’я Гулама Набі Азада, за останнє десятиліття кількість нових інфікованих ВІЛ-інфекцією знизилася з 270 тисяч людей за рік до 120 тисяч. Міністр наголосив, що Індія «відчайдушно потребує вакцини проти ВІЛ».
«Це – мета нової лабораторії», – каже Марґарет МакҐлінн із International AIDS Vaccine Initiative і додає, що очікування індійських вчених цілком реальні. «Дослідникам давно відомо про існування серед ВІЛ-позитивних людей невеликої кількості тих, чий організм виробляє антитіла, здатні нейтралізувати широкий спектр штамів вірусу», – зазначає МакГлінн.
За її словами, індійська лабораторія працюватиме над виділенням цих антитіл для створення вакцини. Загалом оглядачі припускають, що під час своєї роботи науковці нової лабораторії сфокусуються на вірусі підтипу С, переважно поширеному в Індії.