Дніпропетровськ – Дніпропетровська обласна рада, попри акцію протесту під вікнами і незгоду опозиції в залі, ухвалила рішення на підтримку скандального закону «Про засади державної мовної політики». На відміну від ухвал інших місцевих рад Сходу України, прямо про проголошення особливого статусу російської в документі не йдеться, однак говориться, що влада на місцях сама має вирішити питання щодо регіональних мов і забезпечити виконання таких рішень. «За» проголосували депутати з провладної більшості. Ні джерела фінансування, ані терміни реалізації наразі не визначили.
Пенсіонерка пані Віра під стіни обласної ради прийшла з плакатом і віршами на захист української. Колишня викладачка знає 5 мов, російською володіє досконало, однак каже: підтримки на Дніпропетровщині потребує не ця мова, а державна.
«Противно, коли ображають людей. Це наступ на мову, на людей, які живуть в Україні і хочуть чути українську мову», – сказала Радіо Свобода учасниця акції протесту.
Депутати з «більшості» в обласній раді до думки протестувальників не дослухались – затвердили підготовлене рішення «Про підтримку мовної політики в Україні». Згідно з текстом, облрада рекомендує сільським, селищним, міським радам ухвалити рішення про регіональні мови і запроваджувати їх у діловодстві. Крім того, на місцях рекомендують продублювати регіональною всі написи на печатках, штампах, офіційних бланках і табличках – поряд із державною.
Як це може бути реалізовано на практиці і, головне, за які кошти – у владних кабінетах поки не знають. Опозиція заявила: рішення обійдеться області в мільярд гривень на рік. Голова облдержадміністрації Олександр Вілкул цю цифру спростував.
«Називаються великі мільярди. Безумовно, це буде підраховано уже кожним містом і районом, але я не думаю, що там будуть величезні цифри», – сказав Олександр Вілкул.
«Воно не буде ухвалене сільською радою»
На підтримку «мовного» рішення облради Партія регіонів провела акцію з веселими піснями. У місцевих же радах, на які тепер ляже відповідальність за виконання, настрій дещо інший. Сільський голова з Солонянського району дивується: ніякої потреби проголошувати російську регіональною у його селі немає, бо етнічних росіян – одиниці, та й ті не говорять російською.
«На 100 відсотків – воно не буде ухвалене сільською радою. У цьому немає потреби, ніякої двомовності у нас немає. Це все абсурд. Російськомовна школа у нас була ліквідована ще у 90-ті роки, бо там було всього 40 чоловік, і відновлювати її нема ніякої необхідності. А наші росіяни – та вони балакають нашим місцевим діалектом», – розповів Радіо Свобода сільський голова, який попросив не називати його прізвища.
Чи вплине рішення облради на мову місцевих ЗМІ? Принаймні, обласне державне телебачення від свого показника, визначеного ліцензією, – 75 відсотків україномовного ефіру – відступати не збирається, зазначає генеральний директор телерадіокомпанії Валентин Чанглі.
«Ніяк не вплине. Ми намагаємось всі власні проекти створювати українською мовою. А ті 25 відсотків, що йдуть російською, – то, здебільшого, російськомовні художні фільми, класика радянського кіно, яку перекладати недоцільно», – сказав Радіо Свобода Валентин Чанглі.
Писати листа Путіну?
У тому, що рішення обласної ради може бути реалізоване на практиці, сумнівається політолог Владислав Романов. Підтримка «закону-напівфабрикату», який, за заявою Президента України, ще буде допрацьовуватись – не більш ніж піар, вважає він.
«Ніяких серйозних наслідків зараз принаймні не буде. Бо ніхто навіть не уявляє, яку величезну кількість дурної, нікому не потрібної роботи треба буде зробити заради, як кажуть, букви цього закону. Всі ці печатки, штампи, таблички і так далі. Будемо сподіватись, що Україна отямиться», – сказав Радіо Свобода політолог.
Між тим в опозиції Дніпропетровщини заявляють: коли облрада так опікується «мовною справедливістю» в Україні, то мала б звернутись і до Президента Російської Федерації Володимира Путіна з вимогою запровадити українську як регіональну в місцевостях із етнічними українцями. Кажуть, що текст такого листа готові написати.
Пенсіонерка пані Віра під стіни обласної ради прийшла з плакатом і віршами на захист української. Колишня викладачка знає 5 мов, російською володіє досконало, однак каже: підтримки на Дніпропетровщині потребує не ця мова, а державна.
Противно, коли ображають людей. Це наступ на мову, на людей, які живуть в Україні
«Противно, коли ображають людей. Це наступ на мову, на людей, які живуть в Україні і хочуть чути українську мову», – сказала Радіо Свобода учасниця акції протесту.
Депутати з «більшості» в обласній раді до думки протестувальників не дослухались – затвердили підготовлене рішення «Про підтримку мовної політики в Україні». Згідно з текстом, облрада рекомендує сільським, селищним, міським радам ухвалити рішення про регіональні мови і запроваджувати їх у діловодстві. Крім того, на місцях рекомендують продублювати регіональною всі написи на печатках, штампах, офіційних бланках і табличках – поряд із державною.
Як це може бути реалізовано на практиці і, головне, за які кошти – у владних кабінетах поки не знають. Опозиція заявила: рішення обійдеться області в мільярд гривень на рік. Голова облдержадміністрації Олександр Вілкул цю цифру спростував.
«Називаються великі мільярди. Безумовно, це буде підраховано уже кожним містом і районом, але я не думаю, що там будуть величезні цифри», – сказав Олександр Вілкул.
«Воно не буде ухвалене сільською радою»
На підтримку «мовного» рішення облради Партія регіонів провела акцію з веселими піснями. У місцевих же радах, на які тепер ляже відповідальність за виконання, настрій дещо інший. Сільський голова з Солонянського району дивується: ніякої потреби проголошувати російську регіональною у його селі немає, бо етнічних росіян – одиниці, та й ті не говорять російською.
Ніякої двомовності у нас немає. Це все абсурд
«На 100 відсотків – воно не буде ухвалене сільською радою. У цьому немає потреби, ніякої двомовності у нас немає. Це все абсурд. Російськомовна школа у нас була ліквідована ще у 90-ті роки, бо там було всього 40 чоловік, і відновлювати її нема ніякої необхідності. А наші росіяни – та вони балакають нашим місцевим діалектом», – розповів Радіо Свобода сільський голова, який попросив не називати його прізвища.
Чи вплине рішення облради на мову місцевих ЗМІ? Принаймні, обласне державне телебачення від свого показника, визначеного ліцензією, – 75 відсотків україномовного ефіру – відступати не збирається, зазначає генеральний директор телерадіокомпанії Валентин Чанглі.
«Ніяк не вплине. Ми намагаємось всі власні проекти створювати українською мовою. А ті 25 відсотків, що йдуть російською, – то, здебільшого, російськомовні художні фільми, класика радянського кіно, яку перекладати недоцільно», – сказав Радіо Свобода Валентин Чанглі.
Писати листа Путіну?
У тому, що рішення обласної ради може бути реалізоване на практиці, сумнівається політолог Владислав Романов. Підтримка «закону-напівфабрикату», який, за заявою Президента України, ще буде допрацьовуватись – не більш ніж піар, вважає він.
«Ніяких серйозних наслідків зараз принаймні не буде. Бо ніхто навіть не уявляє, яку величезну кількість дурної, нікому не потрібної роботи треба буде зробити заради, як кажуть, букви цього закону. Всі ці печатки, штампи, таблички і так далі. Будемо сподіватись, що Україна отямиться», – сказав Радіо Свобода політолог.
Між тим в опозиції Дніпропетровщини заявляють: коли облрада так опікується «мовною справедливістю» в Україні, то мала б звернутись і до Президента Російської Федерації Володимира Путіна з вимогою запровадити українську як регіональну в місцевостях із етнічними українцями. Кажуть, що текст такого листа готові написати.