Київ – В Україні зростає ризик великих повеней – через глобальні зміни клімату, стверджують і українські дослідники, і їхні американські колеги. За словами науковців, потрібні детальні дослідження. Серед міст, яким загрожують повені, є й українська столиця. В уряді наголошують, що протидію повеням та іншим наслідкам глобального потепління передбачає національний план заходів з адаптації до змін клімату. Зі свого боку, незалежні екологи закликають боротися передовсім з причинами, а не з наслідками.
Київські житломасиви Оболонь, Русанівка, Позняки, Осокорки може затопити весняна повінь, якщо вона відбудеться на рівні 1930 року – стверджують дослідники Гідрометцентру та відділу математичного моделювання навколишнього середовища НАН України.
Раніше таке водопілля траплялося з імовірністю раз на сто років, однак через глобальне потепління це може відбуватися частіше, наголошує заввідділом математичного моделювання довкілля НАН України Марк Желєзняк. Він презентував систему розрахунку затоплення української столиці «Київ-Повінь», яку розробили українські науковці спільно з американськими колегами.
«Верхня частина басейну Дніпра, де формується повінь, належить Росії та Білорусі, і в нас немає звідти детальних даних про опади та сніговий покрив. І в нас виникла ідея зробити великий проект для України, залучити сучасні американські технології, які дозволять використовувати інформацію супутників. А крім того – використовувати більш досконалі моделі прогнозування повеней в Україні відносно Дніпра, відносно Закарпаття, де ми працюємо за підтримки Фонду цивільних досліджень та розвитку США», – говорить науковець.
Система оцінки повеней, подібна до київської, розроблена і для міста Могилів-Подільський, однак науковці вважають, що в Україні, як і у США, прогнозування стихійних лих має охоплювати всю територію.
«В Україні високий рівень науки, але влада мало її використовує» – американські науковці
Однак найбільша проблема протидії повеням – це не відсутність в Україні технологій, а невміння місцевої влади їх застосовувати, вважає учасник розробки українських систем прогнозування, директор з міжнародних проектів Інституту водних ресурсів армії США, нобелівський лауреат Євген-Зенон Стахів.
«Рівні наукових розробок України та США з протидії повеням – приблизно однакові. Питання в тому, що здатність влади приймати рішення на основі даних науки в Україні є набагато нижчою», – зазначає він.
Дослідники наводять приклад, коли, побоюючись водопілля 2010 року, влада наказала суттєво спустити воду з Київського водосховища, що викликало загибель риби. Хоча, за прогнозами науковців, це було зовсім непотрібно.
Україна може просити захисту від повеней з-за кордону?
Між тим, фінансування досліджень щодо загрози повеней та інших наслідків зміни клімату закладено в Національний план дій з адаптації до кліматичних змін, розповіла Радіо Свобода директор департаменту стратегічного планування Державного агентства з екологічних інвестицій Ірина Трофимова. Але вона наголосила, що через брак фінансування у план заклали лише частину необхідних заходів.
«План першочергових заходів передбачає проведення додаткових досліджень, і щодо повеней, і щодо інших наслідків, які спричинили зміни клімату. Адаптація – це дуже коштовна річ, і тому країни з перехідною економікою ведуть переговори з розвиненими, щоб ті надавали їм фінансову допомогу на ці заходи», – вважає посадовець.
Екологи, серед яких і координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України Христина Рудницька, закликають українську владу боротися не лише з повенями та іншими наслідками глобального потепління, а зі змінами клімату, як такими.
«Розрахунки показали, що якщо країни світу не обмежуватимуть викиди парникових газів, то вони змушені будуть щороку витрачати до однієї п’ятої частини ВВП на протидію повеням, посухам та іншим лихам. Тоді як заходи з протидії зміни клімату потребують лише 1% від ВВП на рік», – каже еколог.
За інформацією НЕЦУ, вже зараз кліматичні зміни викликали збільшення опадів на півночі та заході України, та зробили більш посушливим клімат на сході та півдні держави.
Київські житломасиви Оболонь, Русанівка, Позняки, Осокорки може затопити весняна повінь, якщо вона відбудеться на рівні 1930 року – стверджують дослідники Гідрометцентру та відділу математичного моделювання навколишнього середовища НАН України.
Раніше таке водопілля траплялося з імовірністю раз на сто років, однак через глобальне потепління це може відбуватися частіше, наголошує заввідділом математичного моделювання довкілля НАН України Марк Желєзняк. Він презентував систему розрахунку затоплення української столиці «Київ-Повінь», яку розробили українські науковці спільно з американськими колегами.
«Верхня частина басейну Дніпра, де формується повінь, належить Росії та Білорусі, і в нас немає звідти детальних даних про опади та сніговий покрив. І в нас виникла ідея зробити великий проект для України, залучити сучасні американські технології, які дозволять використовувати інформацію супутників. А крім того – використовувати більш досконалі моделі прогнозування повеней в Україні відносно Дніпра, відносно Закарпаття, де ми працюємо за підтримки Фонду цивільних досліджень та розвитку США», – говорить науковець.
Система оцінки повеней, подібна до київської, розроблена і для міста Могилів-Подільський, однак науковці вважають, що в Україні, як і у США, прогнозування стихійних лих має охоплювати всю територію.
«В Україні високий рівень науки, але влада мало її використовує» – американські науковці
Однак найбільша проблема протидії повеням – це не відсутність в Україні технологій, а невміння місцевої влади їх застосовувати, вважає учасник розробки українських систем прогнозування, директор з міжнародних проектів Інституту водних ресурсів армії США, нобелівський лауреат Євген-Зенон Стахів.
Рівні наукових розробок України та США з протидії повеням – приблизно однакові. Питання в тому, що здатність влади приймати рішення на основі даних науки в Україні є набагато нижчоюЄвген-Зенон Стахів
Дослідники наводять приклад, коли, побоюючись водопілля 2010 року, влада наказала суттєво спустити воду з Київського водосховища, що викликало загибель риби. Хоча, за прогнозами науковців, це було зовсім непотрібно.
Україна може просити захисту від повеней з-за кордону?
Між тим, фінансування досліджень щодо загрози повеней та інших наслідків зміни клімату закладено в Національний план дій з адаптації до кліматичних змін, розповіла Радіо Свобода директор департаменту стратегічного планування Державного агентства з екологічних інвестицій Ірина Трофимова. Але вона наголосила, що через брак фінансування у план заклали лише частину необхідних заходів.
«План першочергових заходів передбачає проведення додаткових досліджень, і щодо повеней, і щодо інших наслідків, які спричинили зміни клімату. Адаптація – це дуже коштовна річ, і тому країни з перехідною економікою ведуть переговори з розвиненими, щоб ті надавали їм фінансову допомогу на ці заходи», – вважає посадовець.
Екологи, серед яких і координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України Христина Рудницька, закликають українську владу боротися не лише з повенями та іншими наслідками глобального потепління, а зі змінами клімату, як такими.
«Розрахунки показали, що якщо країни світу не обмежуватимуть викиди парникових газів, то вони змушені будуть щороку витрачати до однієї п’ятої частини ВВП на протидію повеням, посухам та іншим лихам. Тоді як заходи з протидії зміни клімату потребують лише 1% від ВВП на рік», – каже еколог.
За інформацією НЕЦУ, вже зараз кліматичні зміни викликали збільшення опадів на півночі та заході України, та зробили більш посушливим клімат на сході та півдні держави.