Прага – Європейська преса далі аналізує можливі негативні наслідки від ухвалення в Україні закону про засади мовної політики і наголошує, що цей крок влади Президента Януковича є відлунням політики русифікації радянських часів, який може принести короткотривалі політичні дивіденди його ініціаторам, але на тривалу перспективу – «руйнуватиме основи державності» в Україні. Оглядачі в Брюсселі також зауважують, що «ЄС посилає змішані сигнали щодо усунення Юлії Тимошенко з виборчого процесу» і Європейська комісія з моніторингу виборів із центром у Варшаві заявляє, що вона не оцінює якості рішення судів, а лише відповідність виборів у тій чи іншій країні європейським вимогам і міжнародним демократичним стандартам.
Швейцарська Neue Zürcher Zeitung наголошує у редакційній статті «Мова і політичні розрахунки», що вступ у юридичну силу українського мовного закону після підписання його Президентом України означає автоматичну перевагу і домінування російської мови за рахунок української в багатьох регіонах держави. Хоча, як ідеться тут, «російська мова не перебуває в Україні під загрозою» і «не потребує захисту, навіть якщо прихильники нового закону почувають себе дискримінованими». Сьогоднішня мовна ситуація в Україні, як стверджує швейцарське видання, є «результатом безцеремонної радянської політики русифікації», котру започаткували ще російські царі. Йдеться також, як посилається видання з Цюріха на експертів, про небезпеку цього закону для існування української мови в російськомовних регіонах та про загрозу ще нестійкій національній ідентичності, основою якої є українська. Регіональні відмінності у цьому разі можуть загострюватися, бо Україна є гетерогенним державним утворенням, «яке складається з різних за своєю історією і культурою областей». Neue Zürcher Zeitung з приводу введення в дію в Україні такого мовного закону резюмує: «Україна – це штучне утворення. Вона може існувати лише завдяки компромісу політичних еліт сходу і заходу держави. Мовний закон може принести політичну користь Януковичу лише на короткий час, однак на тривалу перспективу призведе до руйнування основ державності в Україні».
Оглядач брюссельського EUObserver Ендрю Ретман повідомляє, що деякі з провідних депутатів Європарламенту заявили виданню про апріорі «несправедливості парламентських виборів в Україні у зв’язку з усуненням владою у Києві зі списків опозиції Юлії Тимошенко». Хоча, як зауважує Ретман, Європейська комісія не згодна з цим. І заява, розповсюджена нею у понеділок 13 серпня, як вказується тут, «проводить щодо цього м’якшу лінію». Офіційна особа з ЄС заявила EUObserver, що «ми не можемо передбачити наперед результати виборів на даному етапі. Хто знає, що влада в Києві могла б ще придумати, щоб дозволити їм (ув’язненим опозиціонерам) брати участь. Вони були досить креативними у минулому». Цей дипломат також сказав, що Київ цим рішенням поставив їх у досить «скрутну ситуацію». Представник Європейської комісії з контролю за виборами (ODIHR) Томас Рімер заявив EUObserver: «Було б передчасно коментувати це чи інші важливі питання, перш аніж Місія спостереження за виборами матиме можливість спостерігати і оцінювати сам процес».
Європейські газети вже збилися з рахунку щодо кількості перенесень судового процесу над Юлією Тимошенко у Київському районному суді Харкова. Так, польська Rzeczpospolita стверджує, що перенесення 14 серпня судового засідання Київського районного суду Харкова у справі Юлії Тимошенко на 11 вересня є вже шостим таким кроком цього суду. А чеська Lidove noviny вважає, що це п’яте таке рішення суду в Україні. Газети сходяться в одному, що «колишня Прем’єр-міністр України схильна постати перед судом лише після свого повного одужання».
Швейцарська Neue Zürcher Zeitung наголошує у редакційній статті «Мова і політичні розрахунки», що вступ у юридичну силу українського мовного закону після підписання його Президентом України означає автоматичну перевагу і домінування російської мови за рахунок української в багатьох регіонах держави. Хоча, як ідеться тут, «російська мова не перебуває в Україні під загрозою» і «не потребує захисту, навіть якщо прихильники нового закону почувають себе дискримінованими». Сьогоднішня мовна ситуація в Україні, як стверджує швейцарське видання, є «результатом безцеремонної радянської політики русифікації», котру започаткували ще російські царі. Йдеться також, як посилається видання з Цюріха на експертів, про небезпеку цього закону для існування української мови в російськомовних регіонах та про загрозу ще нестійкій національній ідентичності, основою якої є українська. Регіональні відмінності у цьому разі можуть загострюватися, бо Україна є гетерогенним державним утворенням, «яке складається з різних за своєю історією і культурою областей». Neue Zürcher Zeitung з приводу введення в дію в Україні такого мовного закону резюмує: «Україна – це штучне утворення. Вона може існувати лише завдяки компромісу політичних еліт сходу і заходу держави. Мовний закон може принести політичну користь Януковичу лише на короткий час, однак на тривалу перспективу призведе до руйнування основ державності в Україні».
Оглядач брюссельського EUObserver Ендрю Ретман повідомляє, що деякі з провідних депутатів Європарламенту заявили виданню про апріорі «несправедливості парламентських виборів в Україні у зв’язку з усуненням владою у Києві зі списків опозиції Юлії Тимошенко». Хоча, як зауважує Ретман, Європейська комісія не згодна з цим. І заява, розповсюджена нею у понеділок 13 серпня, як вказується тут, «проводить щодо цього м’якшу лінію». Офіційна особа з ЄС заявила EUObserver, що «ми не можемо передбачити наперед результати виборів на даному етапі. Хто знає, що влада в Києві могла б ще придумати, щоб дозволити їм (ув’язненим опозиціонерам) брати участь. Вони були досить креативними у минулому». Цей дипломат також сказав, що Київ цим рішенням поставив їх у досить «скрутну ситуацію». Представник Європейської комісії з контролю за виборами (ODIHR) Томас Рімер заявив EUObserver: «Було б передчасно коментувати це чи інші важливі питання, перш аніж Місія спостереження за виборами матиме можливість спостерігати і оцінювати сам процес».
Європейські газети вже збилися з рахунку щодо кількості перенесень судового процесу над Юлією Тимошенко у Київському районному суді Харкова. Так, польська Rzeczpospolita стверджує, що перенесення 14 серпня судового засідання Київського районного суду Харкова у справі Юлії Тимошенко на 11 вересня є вже шостим таким кроком цього суду. А чеська Lidove noviny вважає, що це п’яте таке рішення суду в Україні. Газети сходяться в одному, що «колишня Прем’єр-міністр України схильна постати перед судом лише після свого повного одужання».