Центральна виборча комісія у Києві у понеділок закінчує прийом заяв від партій і кандидатів у депутати на жовтневих виборах. У списку вже зареєстрованих кандидатів опинилася низка політиків, які протягом останніх років, за повідомленням ЗМІ, суттєвий проміжок часу перебували за кордоном. Це, зокрема, футболіст Андрій Шевченко, син прем’єра, підприємець Олексій Азаров та колишній керівник Харківщини, опозиціонер Арсен Аваков. Чому Центральна виборча комісія ухвалила таке рішення і що воно означає для політичних перспектив мільйонів українських заробітчан у світі, Європі зокрема?
Однією з умов до кандидатів у депутати, згідно з Конституцією, є проживання в Україні протягом останніх п’яти років. Втім, номер два у партійному списку партії «Україна – Вперед!» футболіст Андрій Шевченко із 2006-го по 2008 рік грав у британському клубі «Челсі», у 2008–2009 роках – в італійському «Мілані». Від Партії регіонів на мажоритарному окрузі в Слов’янську на Донеччині балотується син прем’єра Олексій Азаров. За даними видання «Українська правда», він має дозвіл на проживання в Австрії, а в декларації до ЦВК Азаров повідомив, що заробив у цій європейській країні минулого року майже мільйон гривень. Колишнього керівника Харківщини Арсена Авакова не бачили вдома з осені минулого року, у березні цього року його затримали, а згодом відпустили правоохоронці в Італії. (Проти Авакова в Харкові порушили справу за земельні махінації, яку він називає політичною). Нині харківський політик з Італії дистанційно спілкується з соратниками і зареєстрований під № 24 у списку кандидатів від Об’єднаної опозиції, яка йде на вибори за партійним списком «Батьківщини».
Заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера пояснює Радіо Свобода, що в чинному Законі про вибори народних депутатів України не виписано механізму виконання конституційної вимоги про проживання кандидатів в Україні упродовж останніх 5 років: ні конкретних органів, ні термінів надання інформації.
«Центральна виборча комісія сама звернулася до Міністерства закордонних справ, до Прикордонної служби. Прикордонники дають інформацію, коли людина прибувала. Але Міністерство закордонних справ України об’єктивно не може отримати цю інформацію через свої канали з дуже простих причин. По-перше, сам громадянин не зацікавлений подати інформацію, якщо він балотується кандидатом у депутати, що він справді десь проживав за кордоном. І, другий момент, іноземна держава практично ніколи не йде назустріч українській стороні в частині надання інформації відносно тих осіб, які проживають за кордоном, працюють за контрактами. Тому ситуація насправді досить проблематична», – зауважив Андрій Магера.
Лазаренко не був жодного дня в Україні, не було і проблеми йому відмовити
Заступник голови ЦВК говорить, що виборчий орган програв би суд, якби дані в ЗМІ трактував як офіційні дані.
«Якщо б Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації тому ж таки Азарову, тому ж таки Шевченку, тому ж таки Авакову, багатьом іншим особам, то згодом, коли ці особи оскаржили б постанову Центральної виборчої комісії в суді, я більш ніж переконаний, у ЦВК не було б достойних аргументів підтвердити свою правоту. І це саме та причина, чому Центральна виборча комісія не відмовляла в реєстрації всім трьом названим мною особам», – зауважив Магера.
Із усіх політиків через проживання за межами України Центральна виборча комісія наразі відмовила лише одному потенційному кандидатові: колишньому прем’єрові Павлу Лазаренкові, який відбуває покарання у Сполучених Штатах.
«Він в Україні останні 5 років не перебував жодного дня. Тому тут і проблем не було», – наголосив Андрій Магера.
Для пересічних заробітчан інший закон?
Українці за кордоном уже давно мріють мати свого кандидата у Верховній Раді, який би міг представляти інтереси заробітчан. Але раніше з ЦВК їм приходила однозначна відповідь: вони такого права не мають, попри те, що регулярно приїздять в Україну. Негативну відповідь отримав, зокрема, голова Християнського товариства українців Італії Олесь Городецький.
«Останнє рішення ЦВК ще раз доводить, що в Україні закон інтерпретують по-різному, залежно, напевно, від осіб, яких цей закон стосується. Андрій Шевченко – найбільш яскравий приклад, бо спостерігав весь світ за тим, що він перебував за межами України. Наш славний земляк, я особисто його дуже поважаю, тут просто не питання в Шевченку, а в підходах трактування законодавства. Напевно, ці закони можна вдосконалювати, але поки цього не сталося, очевидно, всі громадяни повинні мати рівне ставлення», – зауважив Городецький у коментарі Радіо Свобода.
Інформацію може збирати зовнішня розвідка?
Заступник голови ЦВК Андрій Магера пропонує механізм, як у майбутньому відстежувати перебування українців за кордоном, зокрема тих, хто має політичні амбіції.
«Зокрема, варто було б виписати в законі прямо, що подібну інформацію збирає в ініціативному порядку і надає Центральній виборчій комісії Міністерство закордонних справ України, інші органи. Я не виключаю, що це можуть робити органи зовнішньої розвідки, якщо за законом про їхню діяльність це прямо також передбачити», – каже Андрій Магера.
Тим часом, крім відомих імен, які потрапили у цьогорічні виборчі списки, попри дані про життя за кордоном, також можна натрапити і на низку активістів Всеукраїнського об’єднання «Свобода». У списку цієї партії зареєстровано очільника спільноти прихильників «Свободи» в Німеччині Олексія Ємельяненка (№57) та Віталія Прошкіна, керівника спільноти прихильників організації в Австрії (№58).
Однією з умов до кандидатів у депутати, згідно з Конституцією, є проживання в Україні протягом останніх п’яти років. Втім, номер два у партійному списку партії «Україна – Вперед!» футболіст Андрій Шевченко із 2006-го по 2008 рік грав у британському клубі «Челсі», у 2008–2009 роках – в італійському «Мілані». Від Партії регіонів на мажоритарному окрузі в Слов’янську на Донеччині балотується син прем’єра Олексій Азаров. За даними видання «Українська правда», він має дозвіл на проживання в Австрії, а в декларації до ЦВК Азаров повідомив, що заробив у цій європейській країні минулого року майже мільйон гривень. Колишнього керівника Харківщини Арсена Авакова не бачили вдома з осені минулого року, у березні цього року його затримали, а згодом відпустили правоохоронці в Італії. (Проти Авакова в Харкові порушили справу за земельні махінації, яку він називає політичною). Нині харківський політик з Італії дистанційно спілкується з соратниками і зареєстрований під № 24 у списку кандидатів від Об’єднаної опозиції, яка йде на вибори за партійним списком «Батьківщини».
Заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера пояснює Радіо Свобода, що в чинному Законі про вибори народних депутатів України не виписано механізму виконання конституційної вимоги про проживання кандидатів в Україні упродовж останніх 5 років: ні конкретних органів, ні термінів надання інформації.
Іноземна держава практично ніколи не йде назустріч українській стороні в частині надання інформації відносно тих осіб, які проживають за кордоном, працюють за контрактамиАндрій Магера
«Центральна виборча комісія сама звернулася до Міністерства закордонних справ, до Прикордонної служби. Прикордонники дають інформацію, коли людина прибувала. Але Міністерство закордонних справ України об’єктивно не може отримати цю інформацію через свої канали з дуже простих причин. По-перше, сам громадянин не зацікавлений подати інформацію, якщо він балотується кандидатом у депутати, що він справді десь проживав за кордоном. І, другий момент, іноземна держава практично ніколи не йде назустріч українській стороні в частині надання інформації відносно тих осіб, які проживають за кордоном, працюють за контрактами. Тому ситуація насправді досить проблематична», – зауважив Андрій Магера.
Лазаренко не був жодного дня в Україні, не було і проблеми йому відмовити
Заступник голови ЦВК говорить, що виборчий орган програв би суд, якби дані в ЗМІ трактував як офіційні дані.
«Якщо б Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації тому ж таки Азарову, тому ж таки Шевченку, тому ж таки Авакову, багатьом іншим особам, то згодом, коли ці особи оскаржили б постанову Центральної виборчої комісії в суді, я більш ніж переконаний, у ЦВК не було б достойних аргументів підтвердити свою правоту. І це саме та причина, чому Центральна виборча комісія не відмовляла в реєстрації всім трьом названим мною особам», – зауважив Магера.
Із усіх політиків через проживання за межами України Центральна виборча комісія наразі відмовила лише одному потенційному кандидатові: колишньому прем’єрові Павлу Лазаренкові, який відбуває покарання у Сполучених Штатах.
«Він в Україні останні 5 років не перебував жодного дня. Тому тут і проблем не було», – наголосив Андрій Магера.
Для пересічних заробітчан інший закон?
Українці за кордоном уже давно мріють мати свого кандидата у Верховній Раді, який би міг представляти інтереси заробітчан. Але раніше з ЦВК їм приходила однозначна відповідь: вони такого права не мають, попри те, що регулярно приїздять в Україну. Негативну відповідь отримав, зокрема, голова Християнського товариства українців Італії Олесь Городецький.
В Україні закон інтерпретують по-різному, залежно, напевно від осіб, яких цей закон стосуєтьсяОлесь Городецький
«Останнє рішення ЦВК ще раз доводить, що в Україні закон інтерпретують по-різному, залежно, напевно, від осіб, яких цей закон стосується. Андрій Шевченко – найбільш яскравий приклад, бо спостерігав весь світ за тим, що він перебував за межами України. Наш славний земляк, я особисто його дуже поважаю, тут просто не питання в Шевченку, а в підходах трактування законодавства. Напевно, ці закони можна вдосконалювати, але поки цього не сталося, очевидно, всі громадяни повинні мати рівне ставлення», – зауважив Городецький у коментарі Радіо Свобода.
Інформацію може збирати зовнішня розвідка?
Заступник голови ЦВК Андрій Магера пропонує механізм, як у майбутньому відстежувати перебування українців за кордоном, зокрема тих, хто має політичні амбіції.
Варто було б виписати в законі прямо, що подібну інформацію збирає в ініціативному порядку і надає Центральній виборчій комісії Міністерство закордонних справАндрій Магера
«Зокрема, варто було б виписати в законі прямо, що подібну інформацію збирає в ініціативному порядку і надає Центральній виборчій комісії Міністерство закордонних справ України, інші органи. Я не виключаю, що це можуть робити органи зовнішньої розвідки, якщо за законом про їхню діяльність це прямо також передбачити», – каже Андрій Магера.
Тим часом, крім відомих імен, які потрапили у цьогорічні виборчі списки, попри дані про життя за кордоном, також можна натрапити і на низку активістів Всеукраїнського об’єднання «Свобода». У списку цієї партії зареєстровано очільника спільноти прихильників «Свободи» в Німеччині Олексія Ємельяненка (№57) та Віталія Прошкіна, керівника спільноти прихильників організації в Австрії (№58).