Рак нирок і роль батька

Ракова клітина

Науковці з німецького університету в Тюбінгені опублікували результати лікування пацієнтів із раком нирок за допомогою нової антиракової вакцини IMA901. Ця публікація з’явилася у виданні Nature Medicine.

На відміну від хіміотерапії, нові препарати націлені на активізацію імунної системи в боротьбі проти ракових клітин. Нова вакцина ще раз підтвердила успішність методу, завдяки якому вдалося продовжити життя пацієнтів навіть у порівнянні з результатами найостанніших досягнень хіміотерапевтичної техніки. При цьому лікарі спромоглися уникнути багатьох побічних ефектів, які мають місце під час лікування хіміотерапією.

Німецькі науковці упевнені, що принцип імунної боротьби проти раку можна застосовувати не лише проти раку нирок, а й практично проти усіх видів ракового захворювання. Дослідження нової методики чітко продемонструвало зв’язок між імунними реакціями і прогресом у процесі лікування новою вакциною ракових пацієнтів. Науковці також зробили рішучий крок у більш точному визначенні – як довго можуть жити пацієнти після серії лікувань препаратом IMA901.

Фактор тата

Для немовлят у тримісячному віці критично важлива позитивна участь не лише їхніх матерів , але й батьків. Тоді вони мають менше психологічних та інших проблем, коли їм виповниться 12 місяців. Результати нового дослідження оприлюднили в інтернет-ресурсі ScienceDaily.

Як правило, розлад поведінки є найбільш поширеною психологічною проблемою, на яку наражаються діти. Раніше в дослідженнях фактор батьків фокусувався в основному на ролі матері. Науковці британського університету в Оксфорді проаналізували 192 родини на предмет зв’язку між роллю контактів тата і дитини з проблематикою, пов’язаною з поведінкою дітей у перші 12 місяців життя.

Учені визначили, що стосунки тата з немовлям на ранній стадії позитивно впливають на поведінку дітей у віці одного року. У випадках, коли татусі були зосереджені на собі і на своїх проблемах, і менше контактували з дітьми, це пізніше породжувало певний розлад у поведінці дітей.

Така тенденція спостерігалася частіше у випадках із хлопчиками, ніж із дівчатками. Учені пояснюють це тим, що хлопчики ледве не з народження є більш чутливими до впливу своїх тат.