Київ – За рік, що минув від ув’язнення Юлії Тимошенко, українська політика стала конфліктнішою, опозиція – згуртованішою та радикальнішою, а влада – схильнішою до авторитаризму, вважають експерти. Найбільш негативні наслідки арешт екс-прем’єра мав для українсько-європейських відносин та міжнародного становища України загалом. Натомість істотних змін у зв’язку з арештом не відбулося у свідомості українських громадян.
Рік тому суддя Родіон Кірєєв виніс постанову про взяття під варту екс-прем’єра Юлії Тимошенко на тій підставі, що підсудна може ухилятися від слідства. Сама Юлія Тимошенко напередодні записала відеозверення, в якому зокрема сказала, що «відчуває достатньо сил, щоби пройти всі уготовані випробування».
Попри арешт Юлія Тимошенко залишається провідним опозиційним лідером, проте втратила можливість прямо впливати на власну політичну силу, зокрема – на формування виборчого списку.
«Вона залишається символічним лідером, бо, як показують опитування, у суспільстві сприймають саме її, як лідера опозиції », – зазначає політолог Володимир Фесенко.
Влада відчула смак репресій, але стримується
Арешт основного опонента влади зробив українську політику більш конфліктною та менш схильною до компромісів, а також змусив опозицію згуртуватися. Також радикалізувалася опозиційна риторика. Натомість влада стала авторитарнішою, хоча й утримується від масового застосування авторитарних методів.
«Влада змінилася психологічно, нейтралізувавши свого головного опонента. Вона відчула смак жертви, але розуміє, що, якщо йти далі, то ситуація може загостритися», – каже Володимир Фесенко.
За словами правозахисника Євгена Захарова, «арешти опозиціонерів показали – наскільки судді залежні від виконавчої влади». Він вважає, що арешт Юлії Тимошенко показав вразливість системи правосуддя, яке за останній рік стало ще вразливішим.
Європейське фіаско і українська незворушність
За словами експертів, найбільш негативно арешт лідера опозиції вплинув на міжнародні становище України, передусім – на відносини з Євросоюзом. Цю думку поділяє перший заступник голови парламентського комітету у закордонних справах позафракційний Тарас Чорновіл.
«Цей рік, мені здається, став гіршим для України, ніж навіть для самої Тимошенко. Нас на багато років відкинули назад: ми втратили дуже серйозні європерспективи, зокрема, безвізового пересування», – каже він.
Натомість колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко вважає, що Захід стурбований насамперед згортанням демократичних свобод в Україні, одним із проявів чого став арешт екс-прем’єра. За його словами, системною вимогою Заходу є проведення чесних виборів, і «вже потім ставиться питання про участь у них лідерів опозиції».
А найменше арешт Юлії Тимошенко позначився на симпатіях та антипатіях українських громадян. За словами вченого-соціолога Євгена Головахи, за цей рік кількість послідовних прихильників та опонентів Юлії Тимошенко чи Віктора Януковча істотно не змінилася.
Читайте більше тут:
Рік тому суддя Родіон Кірєєв виніс постанову про взяття під варту екс-прем’єра Юлії Тимошенко на тій підставі, що підсудна може ухилятися від слідства. Сама Юлія Тимошенко напередодні записала відеозверення, в якому зокрема сказала, що «відчуває достатньо сил, щоби пройти всі уготовані випробування».
Попри арешт Юлія Тимошенко залишається провідним опозиційним лідером, проте втратила можливість прямо впливати на власну політичну силу, зокрема – на формування виборчого списку.
Як показують опитування, у суспільстві сприймають саме її, як лідера опозиціїВолодимир Фесенко
«Вона залишається символічним лідером, бо, як показують опитування, у суспільстві сприймають саме її, як лідера опозиції », – зазначає політолог Володимир Фесенко.
Влада відчула смак репресій, але стримується
Арешт основного опонента влади зробив українську політику більш конфліктною та менш схильною до компромісів, а також змусив опозицію згуртуватися. Також радикалізувалася опозиційна риторика. Натомість влада стала авторитарнішою, хоча й утримується від масового застосування авторитарних методів.
Влада змінилася психологічно, нейтралізувавши свого головного опонентаВолодимир Фесенко
«Влада змінилася психологічно, нейтралізувавши свого головного опонента. Вона відчула смак жертви, але розуміє, що, якщо йти далі, то ситуація може загостритися», – каже Володимир Фесенко.
За словами правозахисника Євгена Захарова, «арешти опозиціонерів показали – наскільки судді залежні від виконавчої влади». Він вважає, що арешт Юлії Тимошенко показав вразливість системи правосуддя, яке за останній рік стало ще вразливішим.
Європейське фіаско і українська незворушність
За словами експертів, найбільш негативно арешт лідера опозиції вплинув на міжнародні становище України, передусім – на відносини з Євросоюзом. Цю думку поділяє перший заступник голови парламентського комітету у закордонних справах позафракційний Тарас Чорновіл.
Нас на багато років відкинули назад: ми втратили дуже серйозні європерспективи, зокрема, безвізового пересуванняТарас Чорновіл
«Цей рік, мені здається, став гіршим для України, ніж навіть для самої Тимошенко. Нас на багато років відкинули назад: ми втратили дуже серйозні європерспективи, зокрема, безвізового пересування», – каже він.
Натомість колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко вважає, що Захід стурбований насамперед згортанням демократичних свобод в Україні, одним із проявів чого став арешт екс-прем’єра. За його словами, системною вимогою Заходу є проведення чесних виборів, і «вже потім ставиться питання про участь у них лідерів опозиції».
А найменше арешт Юлії Тимошенко позначився на симпатіях та антипатіях українських громадян. За словами вченого-соціолога Євгена Головахи, за цей рік кількість послідовних прихильників та опонентів Юлії Тимошенко чи Віктора Януковча істотно не змінилася.
Читайте більше тут: