Одеса – Після того, як Україна пустила за вітром усі свої пароплавства, єдиним вартісним сегментом морського транспорту у неї залишились морські гавані. Закон «Про морські порти України», що має набути чинності у червні 2013 року, створює нові можливості для приватної ініціативи та врегульовує стосунки між державними портами та приватними інвесторами, що працюють на їхній території. Ініціатори реформи очікують, що вона приверне до українських гаваней неабиякий потік інвестицій.
Порт «Южний» на Одещині – третя за обсягами перевалки гавань України – все ще дає загалом непогані показники. Торік вантажообіг державного підприємства сягнув 22 з половиною мільйона тонн, що є рекордом за всю його понад 30-річну історію. Однак начальник порту Олександр Лагоша визнає, що цей успіх може бути тимчасовим. Він вказує на значне зменшення транзиту в усіх українських портах.
«Вугілля вже пішло із України в Прибалтику – все транзитне вугілля пішло з країни туди. Чому? Тому що у них машини стоять, у них швидкості інші, у них сучасні комплекси з навантаження-розвантаження і таке інше. Без вугілля залишилися – нічого не робитимемо. Залишимося завтра без ЗРК (залізно-рудний концентрат) російського, без нафти залишимося – повірте мені. Ніхто нас не чекатиме», – зазначає Олександр Лагоша.
Щоб цього не сталося, каже він, портам потрібні величезні інвестиції. Закон про порти, за словами Лагоші, якраз і допоможе відродити галузь.
«Закон ще не набув чинності, але вже сьогодні у нас є 4 приватних інвестора, що готові інвестувати у розвиток перевалочних потужностей», – зауважує начальник порту «Южний».
Олександр Лагоша називає компанії, що вже будують на території порту нові потужності для роботи з насипними вантажами, зерном та соняшниковою олією. Серед них приватне підприємство «ТІС», із котрим попередники Лагоші, практично вели війну.
Андрій Кузьменко, котрий тривалий час очолював на «ТІСі» контейнерний термінал, відзначає, що новий закон практично виключає саму можливість таких конфліктів у майбутньому. Однак оптимізму керівника порту щодо негайного потоку інвестицій він не поділяє.
«Є величезна кількість країн, котрі вже створили сприятливий інвестиційний клімат, і разом з цим – це не означає, що всі вільні гроші світу туди кинулись, – зазначає Андрій Кузьменко. – Із вантажопотоками сьогодні довкола України і в Україні ситуація стратегічно не дуже добра. Тому говорити про якусь мегапривабливість українських портів для світових інвесторів я б не став».
Олександр Лагоша розраховує, що виправити ситуацію зможуть спільні та узгоджені дії портовиків.
«Зараз всі зусилля спрямовані на конкурентне середовище поза нами. Навіщо поміж собою ще битися? Я глибоко переконаний, що нам нічого шукати конкуренцію поміж собою, нам треба шукати конкуренцію за межами нашої держави. Із Росією, з Констанцою – там треба зусиль докладати», – говорить начальник порту «Южний».
Натомість Андрій Кузьменко у коментарі Радіо Свобода наголосив, що така переорієнтація в ринкових умовах неможлива.
«В ринковій економіці цього зробити не можна. Насправді цього не буде – конкуренція буде завжди. Держава може це робити лише іншими, не ринковими важелями», – наголошує Кузьменко.
«На сьогодні, я думаю, що прийнятним варіантом був би терміновий продаж портів цільовому консорціуму, припустімо, російських, казахських чи середньоазійських інвесторів чи ще комусь. Тобто – віддати порти сьогодні, доки вони ще потрібні тим людям, що мають транзитні вантажі», – каже Андрій Кузьменко.
Андрій Кузьменко зазначає, що порти мають належати тим, хто реально має вантажопотоки. В іншому разі, максимум, на що зможуть розраховувати українські гавані – це обслуговування внутрішнього ринку, котрий, зважаючи на розвиток української економіки, процвітання всім українським портам в осяжному майбутньому навряд чи забезпечить.
Порт «Южний» на Одещині – третя за обсягами перевалки гавань України – все ще дає загалом непогані показники. Торік вантажообіг державного підприємства сягнув 22 з половиною мільйона тонн, що є рекордом за всю його понад 30-річну історію. Однак начальник порту Олександр Лагоша визнає, що цей успіх може бути тимчасовим. Він вказує на значне зменшення транзиту в усіх українських портах.
Олександр Лагоша
«Вугілля вже пішло із України в Прибалтику – все транзитне вугілля пішло з країни туди. Чому? Тому що у них машини стоять, у них швидкості інші, у них сучасні комплекси з навантаження-розвантаження і таке інше. Без вугілля залишилися – нічого не робитимемо. Залишимося завтра без ЗРК (залізно-рудний концентрат) російського, без нафти залишимося – повірте мені. Ніхто нас не чекатиме», – зазначає Олександр Лагоша.
Щоб цього не сталося, каже він, портам потрібні величезні інвестиції. Закон про порти, за словами Лагоші, якраз і допоможе відродити галузь.
«Закон ще не набув чинності, але вже сьогодні у нас є 4 приватних інвестора, що готові інвестувати у розвиток перевалочних потужностей», – зауважує начальник порту «Южний».
Олександр Лагоша називає компанії, що вже будують на території порту нові потужності для роботи з насипними вантажами, зерном та соняшниковою олією. Серед них приватне підприємство «ТІС», із котрим попередники Лагоші, практично вели війну.
Андрій Кузьменко, котрий тривалий час очолював на «ТІСі» контейнерний термінал, відзначає, що новий закон практично виключає саму можливість таких конфліктів у майбутньому. Однак оптимізму керівника порту щодо негайного потоку інвестицій він не поділяє.
Говорити про якусь мегапривабливість українських портів для світових інвесторів я б не ставАндрій Кузьменко
«Є величезна кількість країн, котрі вже створили сприятливий інвестиційний клімат, і разом з цим – це не означає, що всі вільні гроші світу туди кинулись, – зазначає Андрій Кузьменко. – Із вантажопотоками сьогодні довкола України і в Україні ситуація стратегічно не дуже добра. Тому говорити про якусь мегапривабливість українських портів для світових інвесторів я б не став».
Розвантажувальні комплекси порту «Южний»
«Треба шукати конкуренцію за межами нашої держави»Олександр Лагоша розраховує, що виправити ситуацію зможуть спільні та узгоджені дії портовиків.
«Зараз всі зусилля спрямовані на конкурентне середовище поза нами. Навіщо поміж собою ще битися? Я глибоко переконаний, що нам нічого шукати конкуренцію поміж собою, нам треба шукати конкуренцію за межами нашої держави. Із Росією, з Констанцою – там треба зусиль докладати», – говорить начальник порту «Южний».
Натомість Андрій Кузьменко у коментарі Радіо Свобода наголосив, що така переорієнтація в ринкових умовах неможлива.
«В ринковій економіці цього зробити не можна. Насправді цього не буде – конкуренція буде завжди. Держава може це робити лише іншими, не ринковими важелями», – наголошує Кузьменко.
Продати, доки чогось варті?
Прийнятним варіантом був би терміновий продаж портів цільовому консорціуму, припустімо, російських, казахських чи середньоазійських інвесторів чи ще комусьАндрій Кузьменко
Андрій Кузьменко зазначає, що порти мають належати тим, хто реально має вантажопотоки. В іншому разі, максимум, на що зможуть розраховувати українські гавані – це обслуговування внутрішнього ринку, котрий, зважаючи на розвиток української економіки, процвітання всім українським портам в осяжному майбутньому навряд чи забезпечить.