Внаслідок тяжкої і тривалої недуги на 72-му році пішла з життя українська поетеса, прозаїк, публіцист, культуролог, літературознавець, відомий громадський діяч, активний учасник дисидентського руху, правозахисниця Ірина Калинець (Стасів).
Разом із чоловіком, поетом Ігорем Калинцем, поетеса влилася до кола українських «шістдесятників», серед котрого були такі видатні дисиденти, як Валентин Мороз, В’ячеслав Чорновіл, Стефанія Шабатура, Іван Гель. Перших репресій від радянської влади зазнала через звільнення з роботи за виступи на захист переслідуваних діячів культури.
У липні 1970 року Ірина Стасів однією із дев’яти львів’ян підписала протест проти арешту Валентина Мороза.
12 січня 1972 року вона була заарештована у Львові. У липні Львівський обласний суд засудив Ірину Стасів-Калинець до 6 років таборів суворого режиму та 3 років заслання. Через півроку такий же вирок отримав її чоловік.
Заслання відбувала разом з чоловіком у Читинській області.
У 2000 році Ірину Калинець нагородили орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня, і 2005 року – ІІ ступеня.
«Завдяки активності Ірини Калинець громадська ініціатива із ушанування пам’яті жертв комуністичного режиму знайшла також втілення і в заснуванні три роки тому Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», – наголошує Центр досліджень визвольного руху.
Рік тому у програмі Радіо Свобода Ірина Калинець, розповідаючи про створення «Комітету захисту сучасних політв’язнів», закликала кожного «говорити собі правду»:
«Коли судили Миколу Коханівського за пошкодження пам’ятника Леніну в Києві, я та Ігор Калинець, Стефанія Шабатура, Іван Гель, Юрій Шухевич подали в прокуратуру заяву, що причетні до пошкодження цього пам’ятника і вимагаємо його знести. Говорім собі правду, що нас переслідують за те, що ми українці. Чинна влада сьогодні переслідує українську владу, яку ми з вами обрали».
Ірина Калинець – автор збірок «Поезії», «Шлюб з полином», книжок для дітей «Лелека і Чорна Хмара», «Казки іграшкового телефону», історичного детективу «Вбивство тисячолітньої давності»; монографії «Студії над «Словом о полку Ігоревім», «Загадки хрещення України-Руси», наукової розвідки «Тарас Шевченко і св. Августин», численних публіцистичних статей.
Ірину Калинець поховають у четвер, 2 серпня на полі почесних поховань №67 Личаківського цвинтаря у Львові.
Разом із чоловіком, поетом Ігорем Калинцем, поетеса влилася до кола українських «шістдесятників», серед котрого були такі видатні дисиденти, як Валентин Мороз, В’ячеслав Чорновіл, Стефанія Шабатура, Іван Гель. Перших репресій від радянської влади зазнала через звільнення з роботи за виступи на захист переслідуваних діячів культури.
У липні 1970 року Ірина Стасів однією із дев’яти львів’ян підписала протест проти арешту Валентина Мороза.
12 січня 1972 року вона була заарештована у Львові. У липні Львівський обласний суд засудив Ірину Стасів-Калинець до 6 років таборів суворого режиму та 3 років заслання. Через півроку такий же вирок отримав її чоловік.
Заслання відбувала разом з чоловіком у Читинській області.
У 2000 році Ірину Калинець нагородили орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня, і 2005 року – ІІ ступеня.
«Завдяки активності Ірини Калинець громадська ініціатива із ушанування пам’яті жертв комуністичного режиму знайшла також втілення і в заснуванні три роки тому Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», – наголошує Центр досліджень визвольного руху.
Рік тому у програмі Радіо Свобода Ірина Калинець, розповідаючи про створення «Комітету захисту сучасних політв’язнів», закликала кожного «говорити собі правду»:
«Коли судили Миколу Коханівського за пошкодження пам’ятника Леніну в Києві, я та Ігор Калинець, Стефанія Шабатура, Іван Гель, Юрій Шухевич подали в прокуратуру заяву, що причетні до пошкодження цього пам’ятника і вимагаємо його знести. Говорім собі правду, що нас переслідують за те, що ми українці. Чинна влада сьогодні переслідує українську владу, яку ми з вами обрали».
Ірина Калинець – автор збірок «Поезії», «Шлюб з полином», книжок для дітей «Лелека і Чорна Хмара», «Казки іграшкового телефону», історичного детективу «Вбивство тисячолітньої давності»; монографії «Студії над «Словом о полку Ігоревім», «Загадки хрещення України-Руси», наукової розвідки «Тарас Шевченко і св. Августин», численних публіцистичних статей.
Ірину Калинець поховають у четвер, 2 серпня на полі почесних поховань №67 Личаківського цвинтаря у Львові.