Брюссель – Вороже ставлення греків до іноземців за останні роки різко зросло. Як свідчить організація Human Rights Watch, із огляду на боргову кризу, значно почастішали випадки агресії та насилля над представниками інших рас та народностей. У нещодавно опублікованому звіті міжнародних правозахисників провина за ескалацію расизму та ксенофобії у містах та селищах Греції значною мірою лежить на керівництві держави.
Чимало біженців із Сомалі, Пакистану, Лівії, чи охопленої війною Сирії, що попросили політичного притулку в Греції, живуть у постійному страху. Як свідчать деякі з цих людей, які мешкають в Афінах, прокидаючись зранку, їх мучить думка: як уникнути зустрічі з поліцією. Із настанням вечора з’являється інша дилема: як оминути конфліктів із місцевими расистами.
Через своє географічне розташування, Греція за останні 10 років перетворилася на головні ворота економічної міграції та шукачів притулку з держав Африки та Азії. За даними міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch, щодня на грецьку територію не без успіху намагаються проникнути близько трьох сотень біженців. Більшість із них втікає від переслідувань та воєн. Однак їхні проблеми після перетину грецького кордону, як виявляється, ще далекі від завершення.
«З огляду на глибоку економічну кризу Греції, загальні антиіммігрантські настрої швидко зросли. Ми є свідками тривожних регулярних нападів на мігрантів та шукачів притулку», – зазначає Джудіт Сандерланд, старший дослідник західноєвропейського відділу організації Human Rights Watch.
Поліція не захищає, а погрожує депортацією
«Жертви систематично заявляють, що місцева поліція їм радить не робити офіційних скарг, їм погрожують штрафами, а тим, хто не має документів – арештами та депортацією», – зауважив правозахисник у коментарі, розміщеному на сайті Human Rights Watch.
Грецький правник та член національної комісії з прав людини Тіна Ставрінакі додає: насилля щодо іноземців чи людей із інакшим кольором шкіри у її країні – явище не нове. І керівництво держави, і правоохоронні органи якоюсь мірою закривають очі на агресію відносно мігрантів.
Сьогодні, попри численні свідчення очевидців, расистські написи на стінах будинків, де мешкають мігранти, для уряду Греції феномену зростання суспільної агресії мовби не існує. Натомість місцеві громадські організації, разом із Вищим комісаріатом із питань біженців при ООН, б’ють на сполох, адже лише наприкінці минулого року було зареєстровано 63 випадки нападів та агресії щодо іноземців.
«Звернувшись зі скаргою до поліції, там мені сказали: або напиши сам грецькою, або йди своєю дорогою, – каже один із потерпілих Ахмет, сомалієць, який із родиною втік від переслідувань у його країні. – Але ж для нас Європа – це приклад демократії та солідарності. Однак, якщо нас залишають для биття на вулицях, мов курчат, то це велика шкода для іміджу європейців».
Расизм та ксенофобію породжує страх – експерти
Шукати корені агресивних настроїв грецького населення нескладно, пояснюють експерти. Феномен зростання ксенофобії та расизму серед громадян – це прямий наслідок атмосфери страху, яка панує у цій країні. Цей клімат, згубний для толерантності, породжений не лише економічною кризою, але й місцевою пресою та заявами політиків щодо незахищеності суспільства.
Є у проблеми суспільного неприйняття іноземних прибульців й інший бік медалі.
«Через грецько-турецький кордон проходить понад 90 відсотків нелегалів всього Євросоюзу. Однак, донині співдружність доклала не надто багато зусиль для вирішення цієї не лише грецької, але й загальноєвропейської проблеми», – зауважує французька дослідниця у сфері захисту прав людини Ев Косе.
Чимало біженців із Сомалі, Пакистану, Лівії, чи охопленої війною Сирії, що попросили політичного притулку в Греції, живуть у постійному страху. Як свідчать деякі з цих людей, які мешкають в Афінах, прокидаючись зранку, їх мучить думка: як уникнути зустрічі з поліцією. Із настанням вечора з’являється інша дилема: як оминути конфліктів із місцевими расистами.
Через своє географічне розташування, Греція за останні 10 років перетворилася на головні ворота економічної міграції та шукачів притулку з держав Африки та Азії. За даними міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch, щодня на грецьку територію не без успіху намагаються проникнути близько трьох сотень біженців. Більшість із них втікає від переслідувань та воєн. Однак їхні проблеми після перетину грецького кордону, як виявляється, ще далекі від завершення.
«З огляду на глибоку економічну кризу Греції, загальні антиіммігрантські настрої швидко зросли. Ми є свідками тривожних регулярних нападів на мігрантів та шукачів притулку», – зазначає Джудіт Сандерланд, старший дослідник західноєвропейського відділу організації Human Rights Watch.
Поліція не захищає, а погрожує депортацією
«Жертви систематично заявляють, що місцева поліція їм радить не робити офіційних скарг, їм погрожують штрафами, а тим, хто не має документів – арештами та депортацією», – зауважив правозахисник у коментарі, розміщеному на сайті Human Rights Watch.
Грецький правник та член національної комісії з прав людини Тіна Ставрінакі додає: насилля щодо іноземців чи людей із інакшим кольором шкіри у її країні – явище не нове. І керівництво держави, і правоохоронні органи якоюсь мірою закривають очі на агресію відносно мігрантів.
Сьогодні, попри численні свідчення очевидців, расистські написи на стінах будинків, де мешкають мігранти, для уряду Греції феномену зростання суспільної агресії мовби не існує. Натомість місцеві громадські організації, разом із Вищим комісаріатом із питань біженців при ООН, б’ють на сполох, адже лише наприкінці минулого року було зареєстровано 63 випадки нападів та агресії щодо іноземців.
«Звернувшись зі скаргою до поліції, там мені сказали: або напиши сам грецькою, або йди своєю дорогою, – каже один із потерпілих Ахмет, сомалієць, який із родиною втік від переслідувань у його країні. – Але ж для нас Європа – це приклад демократії та солідарності. Однак, якщо нас залишають для биття на вулицях, мов курчат, то це велика шкода для іміджу європейців».
Расизм та ксенофобію породжує страх – експерти
Шукати корені агресивних настроїв грецького населення нескладно, пояснюють експерти. Феномен зростання ксенофобії та расизму серед громадян – це прямий наслідок атмосфери страху, яка панує у цій країні. Цей клімат, згубний для толерантності, породжений не лише економічною кризою, але й місцевою пресою та заявами політиків щодо незахищеності суспільства.
Є у проблеми суспільного неприйняття іноземних прибульців й інший бік медалі.
«Через грецько-турецький кордон проходить понад 90 відсотків нелегалів всього Євросоюзу. Однак, донині співдружність доклала не надто багато зусиль для вирішення цієї не лише грецької, але й загальноєвропейської проблеми», – зауважує французька дослідниця у сфері захисту прав людини Ев Косе.