Дніпропетровськ – На Дніпропетровщині громадські діячі, журналісти та медіа-експерти висловлюють стурбованість законопроектом, що посилює відповідальність за «наклеп». Автором документу є народний депутат від Партії регіонів Віталій Журавський. У середу на засіданні «круглого» столу активісти заявили, що, інкримінуючи мас-медіа поширення інформації, що містить «наклеп», можна буде тиснути на них. Водночас окремі експерти все ж частково схвалюють законодавчу ініціативу.
На рахунку журналіста, завідувача юридичного відділу газети «Україна молода» Сергія Довгаля не один судовий процес, виграний за позовами через публікації, що нібито містили недостовірну інформацію. Останній гучний випадок, розповів він Радіо Свобода, – позов до нього хімічного заводу через статтю «Пальне з присмаком діоксину», де мова йшла про утилізацію пального стратегічних ракет.
Керівництво заводу намагалось довести, що заголовок містить неправдиві дані, і вимагало від 19 мільйонів гривень компенсації, каже Довгаль. Але він зумів довести у суді, що у назві статті – образність, і виграв справу.
Наразі, зауважує Сергій Довгаль, норм цивільного законодавства в Україні достатньо, щоб особа могла відстояти свою честь і гідність, а запровадження кримінальної відповідальності – це інструмент тиску на ЗМІ.
«Слово «брехня» ми не повинні вживати взагалі, це не юридичні терміни. Є «недостовірні відомості», є «оціночні судження», і норм цивільного права цілком достатньо для того, щоб цей законопроект не застосовувати. Цей законопроект абсолютно непридатний. Я категорично проти. Тут треба шукати політичний підтекст, популізм напередодні виборів», – наголосив журналіст і юрист Сергій Довгаль.
Треба створювати «поліцію правди»?
Адвокат Юлія Сегеда працює «на іншому боці барикад» – захищає клієнтів від паплюження їхньої гідності в ЗМІ. Визнає: у переважній більшості її клієнти не мають на меті стягнути з видань астрономічні компенсації чи засадити журналістів до в’язниці, вони хочуть тільки публічних вибачень та спростувань. Фахівець ознайомилась із положеннями законопроекту, що запроваджує кримінальну відповідальність за наклеп, і дивується: хто ж розслідуватиме кримінальні справи такого характеру?
«Ви уявляєте, що слідчий, у якого є нерозкриті серйозні справи, вбивства, крадіжки, буде серйозно займатись розслідуванням справ про наклеп? Тобто для впровадження нам треба буде створювати спеціальний відділ міліції – «поліцію правди» чи що. Ця норма в реальності буде мертвою, але це – спроба тиску на журналістів, на ЗМІ», – каже адвокат.
З думками медіа-експертів у дечому не погоджується політолог Євген Січкаренко. Як приклад наводить, зокрема, Росію, яка у липні 2012 року повернула до свого законодавства кримінальну відповідальність за наклеп.
«Можливо, деякі посилення відповідальності і не завадили б, адже українська журналістика не завжди відповідає високим професійним вимогам. Досить часто інформація, скажемо так, притягнута за вуха або викладена у формі, яку можна вважати неадекватною. Це предмет обговорення фахівців. Можливо, варто збільшити штрафи або запровадити обмеження на заняття певною діяльністю на якийсь період. Але це має супроводжуватись посиленням гарантій свободи ЗМІ», – заявив політолог.
Досвід демократичних країн: до ЗМІ краще не позиватись
Політичний оглядач Юрій Райхель пропонує українським законотворцям зважати на досвід демократичних країн. У США та Європі, зазначає він, досить високі суми компенсацій через наклеп у випадках, коли мова йде про взаємовідносини між юридичними особами, але не ЗМІ.
«У демократичних країнах не прийнято позиватись до ЗМІ. В Швеції взагалі заборонено громадським діячам, парламентарям, політикам подавати позови до ЗМІ. Мене особливо турбує неточність формулювань, що характерні для українського законодавства. З того, що там написано, взагалі незрозуміло, що ж таке «наклеп». Якби це було так чітко сформульовано, як у законодавстві Німеччини, то можна було б про щось говорити. А так – це явний тиск на ЗМІ, звуження свободи слова», – зазначає Юрій Райхель.
Експерти сходяться в одному: законопроект про посилення відповідальності за наклеп принаймні до цьогорічних виборів Верховної Ради не ухвалять.
Цей законопроект регіонала Віталія Журавського зареєстрували в парламенті 19 липня, однак на сайті Верховної Ради України досі немає його тексту. Разом з тим українські ЗМІ вже оприлюднили документ. «Наклепом» пропонується вважати «поширення завідомо неправдивих відомостей, що ображають честь і гідність людини або підривають її репутацію». Залежно від складу і тяжкості злочину за розповсюдження такої інформації пропонується покарання штрафом до 85 тисяч гривень, виправними роботами або ув’язненням до 8 місяців.
Читайте більше тут:
На рахунку журналіста, завідувача юридичного відділу газети «Україна молода» Сергія Довгаля не один судовий процес, виграний за позовами через публікації, що нібито містили недостовірну інформацію. Останній гучний випадок, розповів він Радіо Свобода, – позов до нього хімічного заводу через статтю «Пальне з присмаком діоксину», де мова йшла про утилізацію пального стратегічних ракет.
Керівництво заводу намагалось довести, що заголовок містить неправдиві дані, і вимагало від 19 мільйонів гривень компенсації, каже Довгаль. Але він зумів довести у суді, що у назві статті – образність, і виграв справу.
Наразі, зауважує Сергій Довгаль, норм цивільного законодавства в Україні достатньо, щоб особа могла відстояти свою честь і гідність, а запровадження кримінальної відповідальності – це інструмент тиску на ЗМІ.
Цей законопроект абсолютно непридатний. Тут треба шукати політичний підтекст, популізм напередодні виборівСергій Довгаль
«Слово «брехня» ми не повинні вживати взагалі, це не юридичні терміни. Є «недостовірні відомості», є «оціночні судження», і норм цивільного права цілком достатньо для того, щоб цей законопроект не застосовувати. Цей законопроект абсолютно непридатний. Я категорично проти. Тут треба шукати політичний підтекст, популізм напередодні виборів», – наголосив журналіст і юрист Сергій Довгаль.
Треба створювати «поліцію правди»?
Адвокат Юлія Сегеда працює «на іншому боці барикад» – захищає клієнтів від паплюження їхньої гідності в ЗМІ. Визнає: у переважній більшості її клієнти не мають на меті стягнути з видань астрономічні компенсації чи засадити журналістів до в’язниці, вони хочуть тільки публічних вибачень та спростувань. Фахівець ознайомилась із положеннями законопроекту, що запроваджує кримінальну відповідальність за наклеп, і дивується: хто ж розслідуватиме кримінальні справи такого характеру?
Це – спроба тиску на журналістів, на ЗМІЮлія Сегеда
«Ви уявляєте, що слідчий, у якого є нерозкриті серйозні справи, вбивства, крадіжки, буде серйозно займатись розслідуванням справ про наклеп? Тобто для впровадження нам треба буде створювати спеціальний відділ міліції – «поліцію правди» чи що. Ця норма в реальності буде мертвою, але це – спроба тиску на журналістів, на ЗМІ», – каже адвокат.
З думками медіа-експертів у дечому не погоджується політолог Євген Січкаренко. Як приклад наводить, зокрема, Росію, яка у липні 2012 року повернула до свого законодавства кримінальну відповідальність за наклеп.
Українська журналістика не завжди відповідає високим професійним вимогамЄвген Січкаренко
«Можливо, деякі посилення відповідальності і не завадили б, адже українська журналістика не завжди відповідає високим професійним вимогам. Досить часто інформація, скажемо так, притягнута за вуха або викладена у формі, яку можна вважати неадекватною. Це предмет обговорення фахівців. Можливо, варто збільшити штрафи або запровадити обмеження на заняття певною діяльністю на якийсь період. Але це має супроводжуватись посиленням гарантій свободи ЗМІ», – заявив політолог.
Досвід демократичних країн: до ЗМІ краще не позиватись
Політичний оглядач Юрій Райхель пропонує українським законотворцям зважати на досвід демократичних країн. У США та Європі, зазначає він, досить високі суми компенсацій через наклеп у випадках, коли мова йде про взаємовідносини між юридичними особами, але не ЗМІ.
У демократичних країнах не прийнято позиватись до ЗМІЮрій Райхель
«У демократичних країнах не прийнято позиватись до ЗМІ. В Швеції взагалі заборонено громадським діячам, парламентарям, політикам подавати позови до ЗМІ. Мене особливо турбує неточність формулювань, що характерні для українського законодавства. З того, що там написано, взагалі незрозуміло, що ж таке «наклеп». Якби це було так чітко сформульовано, як у законодавстві Німеччини, то можна було б про щось говорити. А так – це явний тиск на ЗМІ, звуження свободи слова», – зазначає Юрій Райхель.
Експерти сходяться в одному: законопроект про посилення відповідальності за наклеп принаймні до цьогорічних виборів Верховної Ради не ухвалять.
Цей законопроект регіонала Віталія Журавського зареєстрували в парламенті 19 липня, однак на сайті Верховної Ради України досі немає його тексту. Разом з тим українські ЗМІ вже оприлюднили документ. «Наклепом» пропонується вважати «поширення завідомо неправдивих відомостей, що ображають честь і гідність людини або підривають її репутацію». Залежно від складу і тяжкості злочину за розповсюдження такої інформації пропонується покарання штрафом до 85 тисяч гривень, виправними роботами або ув’язненням до 8 місяців.
Читайте більше тут: