Сімферополь – 24 липня редактор і члени редколегії сімферопольської газети «Районная правда» заявили про тиск з боку місцевої влади. У Криму проблеми зі свободою слова стають все більш актуальними – нещодавно про тиск заявили журналісти Державної телерадіокомпанії «Крим» і приватної телекомпанії «Чорноморська».
Михайло Макеєв, засновник і редактор газети «Районная правда», яка позиціонує себе як сільське видання і поширюється в Сімферопольському та Бахчисарайському районах, каже, що не розуміє причину того, що «місцева влада ополчилася на газету». За його словами, журналісти пишуть і хороше і погане про чиновників і не сталять перед собою завдання зганьбити владу.
Разом з тим, вони відчувають дедалі більший тиск і тому змушені заявити про нього публічно.
«Це неадекватність з боку місцевої влади. Вони всіляко перешкоджають, не пускають на сесії, виганяють із засідань, складають адміністративні протоколи на наших кореспондентів, тиснуть на наших громадських дописувачів за місцем їхньої роботи, чиниться тиск на членів їхніх родин. Вважаю це неприпустимим», – зазначає Михайло Макеєв.
Тиск на пресу стає системним?
Нещодавно про тиск з боку влади, зокрема, Державної податкової адміністрації заявило керівництво Чорноморської телерадіокомпанії, співвласником якої є один з лідерів Об’єднаної опозиції народний депутат Андрій Сенченко. Попри офіційну заборону на проведення перевірок засобів масової інформації незадовго до парламентських виборів, з травня «Чорноморку» уже кілька разів позапланово перевіряли податковики. У липні на телеканал журналісти їх не пусти, втім, останні обіцяли повернутися.
Про тиск і цензуру заявляли і журналісти Державної телерадіокомпанії «Крим». Спершу, у червні працівники Кримськотатарської редакції повідомили про те, що керівництво каналу зняло з телеефіру випуск новин «Хаберлер». Як стверджував журналіст цієї редакції, підставою для зняття програми стала відсутність у ній повідомлень про Президента України.
За місяць схожа доля випала україномовній радіопрограмі «Два кольори», яка мала вийти ввечері 13 липня і в якій розповідалося про заборонену акцію кримської громадськості на захист української мови. За рішенням керівництва державної компанії вона не потрапила в радіоефір.
Автор програми, заслужений діяч культури України Алла Петрова, за її словами, на знак протесту написала заяву про звільнення. Попри те, що керівник ДТРК «Крим» Степан Гулеватий говорив Радіо Свобода, що має намір «особисто розібратися у конфліктній ситуації», з Аллою Петровою він не зустрівся і, не вислухавши журналістку, негайно, без обов’язкового двотижневого відпрацювання, звільнив її.
Влада знову обіцяє розібратися
Заступник голови Постійної комісії Верховної Ради Криму зі зв’язків з громадськістю Юхим Фікс, який представляє Партію регіонів, заперечує системність порушень свободи слова і преси в автономії.
«Президент сказав: категорично не можна робити такі речі і, взагалі, переслідувати пресу! Якщо там є щось подібне, то давайте в цьому розбиратися і шукати, хто винен – у кожному конкретному випадку. Але, безумовно, те, що взагалі про це йде розмова – це не дуже здорово», – зазначив Юхим Фікс.
За його словами, кримські депутати готові сприяти вирішенню кожного конфлікту, в яких залучені журналісти.
У понеділок міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» заявила про погіршення стану свободи слова в Україні напередодні парламентських виборів. У заяві мовиться, що «Репортери» стривожені стійким зниженням рівня свободи ЗМІ в Україні і висловлюють жаль з приводу низки інцидентів, що трапились протягом останніх шести тижнів. У вівторок стурбованість переслідуванням засобів масової інформації, особливо з наближенням парламентських виборів, висловила Міжнародна федерація журналістів та її регіональна організація – Європейська федерація журналістів
Читайте більше тут:
Михайло Макеєв, засновник і редактор газети «Районная правда», яка позиціонує себе як сільське видання і поширюється в Сімферопольському та Бахчисарайському районах, каже, що не розуміє причину того, що «місцева влада ополчилася на газету». За його словами, журналісти пишуть і хороше і погане про чиновників і не сталять перед собою завдання зганьбити владу.
Разом з тим, вони відчувають дедалі більший тиск і тому змушені заявити про нього публічно.
Складають адміністративні протоколи на наших кореспондентів, тиснуть на громадських дописувачів за місцем роботи, чиниться тиск на членів їхніх родинМихайло Макеєв
«Це неадекватність з боку місцевої влади. Вони всіляко перешкоджають, не пускають на сесії, виганяють із засідань, складають адміністративні протоколи на наших кореспондентів, тиснуть на наших громадських дописувачів за місцем їхньої роботи, чиниться тиск на членів їхніх родин. Вважаю це неприпустимим», – зазначає Михайло Макеєв.
Тиск на пресу стає системним?
Нещодавно про тиск з боку влади, зокрема, Державної податкової адміністрації заявило керівництво Чорноморської телерадіокомпанії, співвласником якої є один з лідерів Об’єднаної опозиції народний депутат Андрій Сенченко. Попри офіційну заборону на проведення перевірок засобів масової інформації незадовго до парламентських виборів, з травня «Чорноморку» уже кілька разів позапланово перевіряли податковики. У липні на телеканал журналісти їх не пусти, втім, останні обіцяли повернутися.
Про тиск і цензуру заявляли і журналісти Державної телерадіокомпанії «Крим». Спершу, у червні працівники Кримськотатарської редакції повідомили про те, що керівництво каналу зняло з телеефіру випуск новин «Хаберлер». Як стверджував журналіст цієї редакції, підставою для зняття програми стала відсутність у ній повідомлень про Президента України.
За місяць схожа доля випала україномовній радіопрограмі «Два кольори», яка мала вийти ввечері 13 липня і в якій розповідалося про заборонену акцію кримської громадськості на захист української мови. За рішенням керівництва державної компанії вона не потрапила в радіоефір.
Автор програми, заслужений діяч культури України Алла Петрова, за її словами, на знак протесту написала заяву про звільнення. Попри те, що керівник ДТРК «Крим» Степан Гулеватий говорив Радіо Свобода, що має намір «особисто розібратися у конфліктній ситуації», з Аллою Петровою він не зустрівся і, не вислухавши журналістку, негайно, без обов’язкового двотижневого відпрацювання, звільнив її.
Влада знову обіцяє розібратися
Заступник голови Постійної комісії Верховної Ради Криму зі зв’язків з громадськістю Юхим Фікс, який представляє Партію регіонів, заперечує системність порушень свободи слова і преси в автономії.
Давайте в цьому розбиратися і шукати, хто винен – у кожному конкретному випадкуЮхим Фікс
«Президент сказав: категорично не можна робити такі речі і, взагалі, переслідувати пресу! Якщо там є щось подібне, то давайте в цьому розбиратися і шукати, хто винен – у кожному конкретному випадку. Але, безумовно, те, що взагалі про це йде розмова – це не дуже здорово», – зазначив Юхим Фікс.
За його словами, кримські депутати готові сприяти вирішенню кожного конфлікту, в яких залучені журналісти.
У понеділок міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» заявила про погіршення стану свободи слова в Україні напередодні парламентських виборів. У заяві мовиться, що «Репортери» стривожені стійким зниженням рівня свободи ЗМІ в Україні і висловлюють жаль з приводу низки інцидентів, що трапились протягом останніх шести тижнів. У вівторок стурбованість переслідуванням засобів масової інформації, особливо з наближенням парламентських виборів, висловила Міжнародна федерація журналістів та її регіональна організація – Європейська федерація журналістів
Читайте більше тут: