Прага – Міжнародний Олімпійський комітет ніколи на давав грошей спортсменам за виграні ними медалі. Але у наш час більшість держав обіцяє чималі грошові винагороди своїм атлетам, якщо вони прославлять країни. Є держави, як Грузія, що пропонують за золоту медаль літньої Олімпіади Лондона винагороду в понад мільйон доларів. І навіть охоплений війною Афганістан посилає жіночу боксерську команду до британської столиці та обіцяє своїм спортсменам десятки тисяч доларів за золоту медаль цієї літньої Олімпіади. Щедро обіцяє віддячити своїм представникам і Україна.
До 1992 року на Олімпіадах панував любительський принцип і головне для спортсменів було не виграти, а брати участь в Іграх. Але при продовженні президентства (1980-2001 роки) в Міжнародному Олімпійському комітетові Хуана Антоніо Самаранча дали старт професіоналізації, комерціалізації Олімпіад. А як же ж олімпійські ідеали, спитаєте ви, адже «олімпізм – школа шляхетності намірів і моральної чистоти»?
З цього приводу у розмові з Радіо Свобода російський соціолог спорту Юрій Теппер зазначив: «Президент-прагматик заспокоїв: «Ідеї залишилися такими ж. Але змінюється час, а разом з ним – засоби їхнього втілення. Якщо тобі по-справжньому дорога ідея, можна піти і на компроміс». Самаранч впевнено відкидає зауваження кореспондента американського журналу «Олімпієн» про неминучу небезпеку комерціалізації Ігор: «Ніколи не буває зайвих грошей. Важливо, щоб гроші отримані за спорт, йшли на його ж благо».
Тепер вже успіх держави на Олімпіаді фахівці прямо пов’язують з економікою та грошима. Так, американський банк Goldman Sacks пророчить Україні, де відбувається економічне зростання, місце в першій десятці країн-медалістів на Олімпійських іграх у Лондоні, які стартують наступного тижня.
Медалі принесуть спортсменам ще й рекламу і нові можливості
Навіть охоплений війною, мусульманський Афганістан посилає до Лондона жіночу команду боксерів та обіцяє за «золото» цієї Олімпіади 20 тисяч доларів. Тому молоді дівчата-афганки завзято луплять саморобні боксерські груші в одному зі спортзалів Кабула, де раніше ув’язнювали жінок за перелюбство, та мріють у Лондоні змінити своє попереднє злиденне життя.
«Я сподіваюся на успішну боксерську кар’єру, – каже 18-річна афганка Садаф Рахімі з олімпійської команди країни, – і хочу досягнути на цьому шляху найвищих висот. Я хочу виграти золоту медаль на Олімпіаді в Лондоні».
Вже згадане дослідження американського банку Goldman Sacks прогнозує, що Україна завоює в Лондоні 9 золотих і в цілому до 30 олімпійських медалей. Автори цього аналізу вважають, що в Україні намагаються створити для цього реальні економічні підстави. Так, українські спортсмени отримають лише від уряду за золоту медаль з Лондона 100 тисяч доларів, за срібну – 70 тисяч і за бронзову – 50 тисяч доларів. Водночас адміністрація Києва обіцяє спортсменам переможцям і призерам Олімпіади і квартири, і гроші. Так само діють й в інших регіонах України, де обіцяють винагороди за успіхи своїх олімпійців. А є ще приватний бізнес, який зацікавлений спонсорувати атлетів Олімпіади, особливо, з силових видів спорту – боксу, дзюдо, й навіть – стрільби.
Значне скромніше фінансово заохочують спортсменів західні уряди. Сполучені Штати, зокрема, дають за золото 25 тисяч доларів, 15 тисяч за срібло і 10 тисяч за бронзу. Велика Британія відноситься до тих із країн, де держава взагалі не бере на себе жодних фінансових зобов’язань для підтримки олімпійців. Щоправда, британським спортсменам, які завоюють медалі на Олімпіаді вдома, вже пообіцяли заплатити по 15 тисяч доларів за їхні зображення на поштових марках.
До 1992 року на Олімпіадах панував любительський принцип і головне для спортсменів було не виграти, а брати участь в Іграх. Але при продовженні президентства (1980-2001 роки) в Міжнародному Олімпійському комітетові Хуана Антоніо Самаранча дали старт професіоналізації, комерціалізації Олімпіад. А як же ж олімпійські ідеали, спитаєте ви, адже «олімпізм – школа шляхетності намірів і моральної чистоти»?
З цього приводу у розмові з Радіо Свобода російський соціолог спорту Юрій Теппер зазначив: «Президент-прагматик заспокоїв: «Ідеї залишилися такими ж. Але змінюється час, а разом з ним – засоби їхнього втілення. Якщо тобі по-справжньому дорога ідея, можна піти і на компроміс». Самаранч впевнено відкидає зауваження кореспондента американського журналу «Олімпієн» про неминучу небезпеку комерціалізації Ігор: «Ніколи не буває зайвих грошей. Важливо, щоб гроші отримані за спорт, йшли на його ж благо».
Тепер вже успіх держави на Олімпіаді фахівці прямо пов’язують з економікою та грошима. Так, американський банк Goldman Sacks пророчить Україні, де відбувається економічне зростання, місце в першій десятці країн-медалістів на Олімпійських іграх у Лондоні, які стартують наступного тижня.
Нині участь у своєрідному «виторгу» медалей нинішньої Олімпіади в Лондоні беруть не лише фінансові установи держав, але й приватні, регіональні спонсори. Так, в Росії золотий медаліст Олімпіади Лондона отримає не лише понад 120 тисяч доларів від центральної влади у Москві, а й обласну премію, наприклад, в Челябінську – 1 мільйон доларів, у Санкт-Петербурзі – понад 30 тисяч доларів.
Грузинські спортсмени, якщо здобудуть золото, можуть розраховувати на 1,2 мільйона доларів, Азербайджан за перші нагороди готовий вручити спортсменам 510 тисяч доларів, Казахстан – 250 тисяч.
Іран готовий дати за золоту медаль 85 тисяч доларів золотими монетами і довічну стипендію.
Медалі принесуть спортсменам ще й рекламу і нові можливості
Навіть охоплений війною, мусульманський Афганістан посилає до Лондона жіночу команду боксерів та обіцяє за «золото» цієї Олімпіади 20 тисяч доларів. Тому молоді дівчата-афганки завзято луплять саморобні боксерські груші в одному зі спортзалів Кабула, де раніше ув’язнювали жінок за перелюбство, та мріють у Лондоні змінити своє попереднє злиденне життя.
«Я сподіваюся на успішну боксерську кар’єру, – каже 18-річна афганка Садаф Рахімі з олімпійської команди країни, – і хочу досягнути на цьому шляху найвищих висот. Я хочу виграти золоту медаль на Олімпіаді в Лондоні».
Вже згадане дослідження американського банку Goldman Sacks прогнозує, що Україна завоює в Лондоні 9 золотих і в цілому до 30 олімпійських медалей. Автори цього аналізу вважають, що в Україні намагаються створити для цього реальні економічні підстави. Так, українські спортсмени отримають лише від уряду за золоту медаль з Лондона 100 тисяч доларів, за срібну – 70 тисяч і за бронзову – 50 тисяч доларів. Водночас адміністрація Києва обіцяє спортсменам переможцям і призерам Олімпіади і квартири, і гроші. Так само діють й в інших регіонах України, де обіцяють винагороди за успіхи своїх олімпійців. А є ще приватний бізнес, який зацікавлений спонсорувати атлетів Олімпіади, особливо, з силових видів спорту – боксу, дзюдо, й навіть – стрільби.
Значне скромніше фінансово заохочують спортсменів західні уряди. Сполучені Штати, зокрема, дають за золото 25 тисяч доларів, 15 тисяч за срібло і 10 тисяч за бронзу. Велика Британія відноситься до тих із країн, де держава взагалі не бере на себе жодних фінансових зобов’язань для підтримки олімпійців. Щоправда, британським спортсменам, які завоюють медалі на Олімпіаді вдома, вже пообіцяли заплатити по 15 тисяч доларів за їхні зображення на поштових марках.