В Україні не чують попереджень щодо відкату від демократії, вважає Дейвід Креймер, президент «Дому Свободи» (Freedom House), правозахисної та дослідницької організації з центром у Вашингтоні. В інтерв’ю Радіо Свобода він наголошує, що з того часу, коли його організація випустила останній критичний звіт щодо України, а Європейський суд з прав людини виніс рішення щодо ув’язненого опозиційного політика Юрія Луценка, українська влада не продемонструвала жодної бажання поліпшити ситуацію.
– Проблема вибіркового застосування правосуддя та ув’язнення опозиційних політиків значно погіршилася. Виглядає так, що влада затялася у справі Тимошенко, Луценка, Іващенка. Європейський суд з прав людини виніс рішення щодо справи Луценка, але, здається, нічого не змінюється в Україні. Ця справа викликає у нас найбільше занепокоєння. Також нас непокоїть розростання корупції, яка і раніше була в Україні, але у квітні, коли ми проводили дослідження в Україні, ми почули новий термін «фаміліалізація», коли люди прямо вказують на президентську родину як найбільше джерело корупції. Третє питання, яке нас непокоїть – майбутні вибори. Ми були в Україні в той час, коли відбувалися дуже брудні вбори мера Обухова. Тому в нас дуже погані передчуття щодо того, як підуть парламентські вибори у жовтні.
– Однією з найбільш гучних тем, які обговорюють в Україні, є питання свободи засобів масової інформації.
– Так, нас непокоїть, як видаються ліцензії на частоти, також у звіті ми говоримо про проблеми окремих видань та окремих кореспондентів. Я знаю, що зараз готується законодавство про громадське телебачення і радіо, якщо воно пройде голосування в парламенті, це буде позитивний крок. Але переважає занепокоєння. Ми радили залучити звичайних громадян до дискусії про зміни в Законі про національну раду з питань радіо та телебачення, потрібно більше прозорості у справі власності та приватизації мас-медіа. А також йшлося про виконання законів про доступ до інформації.
– Наскільки Вам вдалося донести Ваші думки до вищого керівництва України?
– І минулого, і цього року нам вдалося зустрітися і з представниками влади, і з представниками опозиції, громадськими активістами, журналістами та студентами. Нам навіть пощастило цього року зустрітися з Президентом Віктором Януковичем. Щоправда, ця наша зустріч, якось так збіглося у часі, мала відбуватися саме тоді, коли ми збиралися зустрітися з Юлією Тимошенко в лікарні в Харкові. Тож нам довелося розділити делегацію. Я зустрівся з Президентом Януковичем, а мої колеги поїхали до Харкова. Рівень урядових зустрічей мене дуже вразив і потішив, бо минулого року ми випустили досить критичний звіт, і виглядає, що вони хочуть мати з нами конструктивний діалог. А це, звичайно, і наша мета також.
– У Вашингтоні лунають заклики щодо запровадження санкцій проти осіб, які беруть участь у переслідуванні опозиції. Наскільки це реалістичний сценарій розвитку подій?
– Конгресмен Кріс Сміт, голова Гельсінської комісії, нещодавно запропонував резолюцію, яка б вимагала заборону на видачу віз офіційним особам, що беруть участь у переслідуванні лідерів опозиції. Розмови про санкції починають лунати дедалі гучніше. Я вважаю, що якщо Київ робитиме кроки до виправлення ситуації, ці розмови вщухнуть. Гадаю, що американські політики почекають до виборів у жовтні. Залежно від того, як відбуватимуться ці вибори, проблема санкцій може стати реальною.
Люди прямо вказують на президентську родину як найбільше джерело корупції
– Проблема вибіркового застосування правосуддя та ув’язнення опозиційних політиків значно погіршилася. Виглядає так, що влада затялася у справі Тимошенко, Луценка, Іващенка. Європейський суд з прав людини виніс рішення щодо справи Луценка, але, здається, нічого не змінюється в Україні. Ця справа викликає у нас найбільше занепокоєння. Також нас непокоїть розростання корупції, яка і раніше була в Україні, але у квітні, коли ми проводили дослідження в Україні, ми почули новий термін «фаміліалізація», коли люди прямо вказують на президентську родину як найбільше джерело корупції. Третє питання, яке нас непокоїть – майбутні вибори. Ми були в Україні в той час, коли відбувалися дуже брудні вбори мера Обухова. Тому в нас дуже погані передчуття щодо того, як підуть парламентські вибори у жовтні.
– Однією з найбільш гучних тем, які обговорюють в Україні, є питання свободи засобів масової інформації.
Нас непокоїть, як видаються ліцензії на частоти. Ми радили залучити звичайних громадян до дискусії про зміни в Законі про національну раду з питань радіо та телебачення
– Так, нас непокоїть, як видаються ліцензії на частоти, також у звіті ми говоримо про проблеми окремих видань та окремих кореспондентів. Я знаю, що зараз готується законодавство про громадське телебачення і радіо, якщо воно пройде голосування в парламенті, це буде позитивний крок. Але переважає занепокоєння. Ми радили залучити звичайних громадян до дискусії про зміни в Законі про національну раду з питань радіо та телебачення, потрібно більше прозорості у справі власності та приватизації мас-медіа. А також йшлося про виконання законів про доступ до інформації.
– Наскільки Вам вдалося донести Ваші думки до вищого керівництва України?
– І минулого, і цього року нам вдалося зустрітися і з представниками влади, і з представниками опозиції, громадськими активістами, журналістами та студентами. Нам навіть пощастило цього року зустрітися з Президентом Віктором Януковичем. Щоправда, ця наша зустріч, якось так збіглося у часі, мала відбуватися саме тоді, коли ми збиралися зустрітися з Юлією Тимошенко в лікарні в Харкові. Тож нам довелося розділити делегацію. Я зустрівся з Президентом Януковичем, а мої колеги поїхали до Харкова. Рівень урядових зустрічей мене дуже вразив і потішив, бо минулого року ми випустили досить критичний звіт, і виглядає, що вони хочуть мати з нами конструктивний діалог. А це, звичайно, і наша мета також.
– У Вашингтоні лунають заклики щодо запровадження санкцій проти осіб, які беруть участь у переслідуванні опозиції. Наскільки це реалістичний сценарій розвитку подій?
Розмови про санкції починають лунати дедалі гучніше
– Конгресмен Кріс Сміт, голова Гельсінської комісії, нещодавно запропонував резолюцію, яка б вимагала заборону на видачу віз офіційним особам, що беруть участь у переслідуванні лідерів опозиції. Розмови про санкції починають лунати дедалі гучніше. Я вважаю, що якщо Київ робитиме кроки до виправлення ситуації, ці розмови вщухнуть. Гадаю, що американські політики почекають до виборів у жовтні. Залежно від того, як відбуватимуться ці вибори, проблема санкцій може стати реальною.